Відновлення руху почалось з трьох родин: як українці розвивають Пласт у Лондоні

Команда медіаорганізації Ukraїner провела експедицію у Великій Британії, досліджуючи українську спільноту. Її результатом стала серія з чотирьох історій, що увійшла до циклу “Країна ззовні”.

У 2020 році в Лондоні відсвяткували 15-річчя відновлення Пласту. Створений подібно до скаутингу, але з національними особливостями, для багатьох цей молодіжний рух є важливим місцем дорослішання і виховання, формування ідентичності, здобуття важливих умінь і навичок.

Пластові центри в еміграції, до яких належить і станиця в Лондоні, дають змогу місцевій молоді зберігати зв’язок з Україною, а також презентувати її світові.

Історія Пласту

Перші осередки українських пластунів почали з’являтися у Великій Британії після Другої світової війни. Це пов’язано із великою хвилею еміграції:

• воїнів-дивізійників;
• представників українського підпілля;
• або ж звільнених з трудових таборів.

Однак згодом Пласт у Великій Британії почав занепадати. До 1960-х років ХХ століття організація діяла лише в деяких малих осередках. Масштабне відродження Пласту починається лише у 2005 році із перших новацьких сходин у Лондоні.

Керівниця Пластової станиці у Лондоні Марта Муляк розповіла, що відновлення Пласту в Лондонській станиці почалося з трьох родин, які приїхали в Англію з різних країн:

• родина Орисі Марцюк, яка народилася в Німеччині;
• родина Шишків з Америки;
• родина Грабовичів з Канади.

Вони зібралися і почали проводити перші сходини. Я прилетіла в Лондон у 2006 році, 7 січня – якраз починалася Коляда. Я прийшла на цю Коляду – так і залишилася з цими трьома родинами розвивати Пласт,
– поділилась Муляк.

В Англії Марта Муляк вже понад 10 років працює в Національній службі охорони здоров’я, займаючись плануванням паліативної допомоги для важкохворих пацієнтів. Водночас протягом усього часу є активною членкинею Пласту.

Основні завдання Пласту

За словами Муляк, Пласт в еміграції має 3 основні завдання, які резонують з її світосприйняттям і мотивують залишатися активною в організації:

• передавання і збереження українськості за кордоном;
• спілкування з природою;
• виховання впевненої у собі, вільної і відповідальної української молоді.

На її думку, нинішня основна мета Пласту – забезпечити такі умови, щоб кожна дитина мала змогу долучитися.

Зауважимо! Нині лише в станиці у Лондоні налічується понад 100 активних учасників та учасниць Пласту, а сама організація виконує роль одного із культурних осередків, навколо яких гуртується українська діаспора.

Наразі пластуни з Великої Британії мають можливість вирушати на скаутські табори до сусідніх країн, наприклад, Німеччини, де можуть спробувати себе в інших активностях і розширити власний кругозір.

Відправляються і на табори в Україну, щоб побачити місцевий Пласт, відчути дух таборування в Карпатах і познайомитися з однолітками.
Нагадаємо, проєкт “Антропологічно-етнографічна експедиція Ukraїner: Українці у Великій Британії” реалізовано в рамках програми “Культура для змін” за підтримки Українського культурного фонду (Україна) та Британської Ради (Велика Британія).

Героями першої історії Ukraїner з Великої Британії стали музиканти британського гурту The Ukrainians, який поєднував український фольк із західною рок-музикою ще до того, як це почали робити в Україні. У 2021 році цей гурт, як і незалежна Україна, відзначає 30-річчя.