Від Пекіна до Берліна: світ готує відповідь на найжорсткіші торговельні мита Трампа

Адміністрація Трампа нещодавно запровадила масштабні нові торгівельні мита, що спричинило значні економічні потрясіння та викликало хвилю міжнародної реакції. Ці протекціоністські заходи, спрямовані на захист американської промисловості, вже мають суттєвий вплив на глобальну торгівлю та міжнародні відносини.
Як відомо, нова адміністрація Трампа запровадила безпрецедентні за своїм масштабом мита на імпортні товари. Ці заходи є частиною стратегії “Америка понад усе”, спрямованої на захист американських виробників та робочих місць.
Мита охоплюють широкий спектр товарів – від промислової продукції до споживчих товарів, що значно підвищує вартість імпорту для американських компаній та споживачів.
Деталі нових митних тарифів
США запровадили такі мита проти ключових торгівельних партнерів:

Китай: Найсуворіші заходи – до 60% на електроніку, сталь, алюміній та інші товари, що є розширенням попередньої торгівельної політики Трампа.
ЄС: 25% на імпортні автомобілі та автозапчастини, 15% на промислове обладнання.
Японія: 30% на електроніку та автомобільну продукцію.
Південна Корея: 25% на електронні компоненти та побутову техніку.
Канада: 15% на алюміній, деревину та сільськогосподарську продукцію, хоча з певними винятками.
Мексика: 20% на автомобільні компоненти та сільськогосподарську продукцію.
Великобританія: 20% на різноманітні промислові товари.
Австралія: 10% на мінеральну сировину та сільськогосподарську продукцію.
Бразилія: 15% на сільськогосподарські товари та сировину.
Індія: 35% на сталеву та алюмінієву продукцію; 25% на фармацевтичні товари та генеричні ліки; 30% на програмне забезпечення та IT-послуги; 20% на текстильну продукцію та килими; 15% на ювелірні вироби.
В’єтнам: 30% на текстильну продукцію та одяг; 25% на меблі та вироби з деревини; 35% на електронні компоненти та збірні елементи; 20% на морепродукти; 15% на взуття.
Таїланд: 25% на автомобільні запчастини та компоненти; 30% на електронні пристрої; 20% на гумову продукцію; 15% на оброблені харчові продукти; 25% на кондиціонери та холодильне обладнання.
Сінгапур: 20% на електронні інтегральні схеми; 25% на фармацевтичну продукцію; 15% на хімічну продукцію; 20% на оптичні інструменти та обладнання; 18% на нафтохімічну продукцію.
Індонезія: 25% на пальмову олію та її похідні; 20% на гумову продукцію; 18% на текстиль та одяг; 15% на вугілля та мінеральну сировину; 20% на меблі та вироби з ротангу.
Південна Африка: 30% на сталь та алюміній; 25% на коштовні метали та діаманти; 20% на вино та фрукти; 15% на автомобільні компоненти; 18% на хімічну продукцію.
Аргентина: 30% на яловичину та м’ясну продукцію; 25% на сою та продукти з неї; 20% на вино; 15% на цитрусові та інші фрукти; 18% на продукцію з шкіри.
Туреччина: 35% на сталь та алюміній; 25% на текстиль та одяг; 20% на будівельні матеріали; 15% на фрукти та горіхи; 18% на керамічні вироби.
Україна: 30% на сталь та металопродукцію; 25% на продукцію машинобудування; 20% на хімічну продукцію; 15% на сільськогосподарські товари; 18% на інформаційні послуги.

Ці тарифи є частиною загальної протекціоністської політики адміністрації Трампа, спрямованої на скорочення торговельного дефіциту США та підтримку вітчизняних виробників.
Як світ відреагував на мита США?
Китай
Найбільш постраждала сторона різко засудила нові американські мита.
“Ми закликаємо США негайно скасувати всі незаконні та необґрунтовані мита проти китайських товарів. Такі протекціоністські заходи порушують правила СОТ та підривають глобальну торгівельну систему”, – заявив міністр торгівлі Китаю Ван Вентао.
Китай уже анонсував підготовку контрзаходів, включаючи мита до 45% на американські автомобілі, сільськогосподарську продукцію та технології.
Європейський Союз
ЄС готує комплексну відповідь, зосереджуючись на американських технологічних гігантах.
“Якщо переговори з США не дадуть результатів, ми будемо змушені вжити заходів у відповідь. Ми особливо уважно розглядаємо можливість додаткового оподаткування американських технологічних компаній, які ведуть бізнес в Європі”, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄС також розпочав консультації щодо подання скарги до Світової організації торгівлі (СОТ).
Японія
Міністр торгівлі Японії Ясутоші Нішімура охарактеризував нові мита як “надзвичайно сумний розвиток подій, що загрожує десятиліттям взаємовигідних торгівельних відносин”.
“Такі односторонні заходи суперечать духу вільної та відкритої торгівлі, яку ми разом з США завжди відстоювали”, – додав він.
Японія оголосила про створення спеціальної групи для підтримки постраждалих виробників та розглядає можливість відповідних заходів.
Німеччина
Як основний експортер автомобілів до США, Німеччина особливо гостро відреагувала на нові мита. Канцлер Олаф Шольц назвав дії США “докорінно неправильними та контрпродуктивними”.
“Такі протекціоністські заходи завдають шкоди всім сторонам, включаючи американських споживачів, які тепер платитимуть більше за німецькі автомобілі найвищої якості”, – підкреслив він.
Німеччина закликає до спільної європейської відповіді.
Південна Корея
Міністр торгівлі Південної Кореї Ан Ток-гын оголосив про “екстрений пакет підтримки для постраждалих галузей, особливо електроніки та напівпровідників”.
“Ми розчаровані односторонніми діями нашого давнього союзника. Корейські компанії є не конкурентами, а партнерами американської економіки, і ці заходи зашкодять обом сторонам”, – заявив міністр.
Корея також розглядає можливість звернення до СОТ.
Канада
Прем’єр-міністр Канади заявив, що попри часткові послаблення для деяких секторів економіки, Канада не може залишити без відповіді такі недружні дії з боку найближчого сусіда та партнера. Канада готує жорсткий, але виважений пакет заходів у відповідь.
Варто додати, що Канада вже оголосила про мита на американські споживчі товари та сільськогосподарську продукцію.
Мексика
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум відкинула підхід “око за око”.
“Ми не будемо просто спостерігати, як порушується наша торгівельна угода. Мексика розробляє ширшу стратегію диверсифікації торгівлі, щоб зменшити нашу залежність від американського ринку”, – заявила вона.
Мексика планує переорієнтувати частину торгівлі на ринки Латинської Америки та Азії.
Великобританія
Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер зазначив: “Ми тримаємо відкритими всі варіанти, включаючи сектор-специфічні відповідні мита. Проте ми все ще сподіваємось на переговорне рішення”.
Міністр торгівлі додав: “Ми вже направили перші сигнали Вашингтону про наші червоні лінії та готові захищати британські економічні інтереси”.
Австралія
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз висловив розчарування рішенню США.
“Ці мита – не вчинок друга та союзника. Вони підривають принципи вільної торгівлі, які ми спільно відстоювали протягом десятиліть”, – сказав він.
Однак він також підкреслив: “Ми виключаємо дзеркальні заходи, оскільки вони лише посилять торгівельну напругу. Натомість ми шукатимемо конструктивні шляхи розв’язання проблеми через дипломатичні канали”.
Бразилія
Міністр економіки Бразилії Фернандо Хаддад зазначив, що наразі розглядається можливість звернення до Світової організації торгівлі з формальним позовом проти США.
“Такі односторонні заходи порушують міжнародні торговельні правила та завдають шкоди не лише Бразилії, але й глобальній торговельній системі в цілому”, – додав він.
Бразилія також веде консультації з іншими країнами БРІКС щодо координованої відповіді.
Індія
Міністр торгівлі та промисловості Індії Піюш Гоял висловив стурбованість щодо нових американських торговельних бар’єрів.
“Індія завжди виступала за відкриту та справедливу торгівлю. Нові мита США на сталь, інформаційні технології та фармацевтичну продукцію безпосередньо впливають на наші експортні інтереси. Ми вже ініціювали консультації з нашими партнерами по СОТ та готуємо відповідні заходи для захисту наших виробників”, – казав він.
Індія оголосила про плани введення додаткових мит на імпорт американських медичних приладів, хімічної продукції та певних сільськогосподарських товарів.
В’єтнам
Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь на економічному форумі в Ханої заявив, що нові американські мита створюють серйозні перешкоди для економіки, яка значною мірою залежить від експорту.
“Ми працюємо над диверсифікацією наших експортних ринків, одночасно ведучи переговори зі США щодо винятків для певних категорій товарів. В’єтнам вже оголосив про створення спеціального фонду підтримки постраждалих експортерів текстильної продукції, електроніки та меблів”, – сказав він.
Таїланд
Міністр торгівлі Таїланду Нарапорн Кіатфічан відзначив, що вкрай розчарований протекціоністськими заходами США, які значно впливають на експортну економіку.
“Таїланд розпочав консультації з партнерами по АСЕАН щодо скоординованої відповіді. Тим часом ми вже запустили програму підтримки експортерів електроніки та комплектуючих, які найбільше постраждали від нових мит”, – наголосив поадовець.
Сінгапур
Прем’єр-міністр Сінгапуру Лоуренс Вонг висловив глибоке занепокоєння щодо мит від США.
“Як мала відкрита економіка, ми особливо вразливі до торговельних війн. Нові мита США не лише зашкодять глобальним ланцюгам постачання, але й підривають принципи вільної торгівлі, на яких базується світова економіка. Сінгапур закликає всі сторони до стриманості та діалогу”, – розповів він.
Міністерство торгівлі та промисловості Сінгапуру оголосило про створення робочої групи для оцінки впливу та розробки стратегій пом’якшення наслідків.
Індонезія
Міністр економіки Індонезії Айрланга Гартарто підкреслив, що нові мита США на пальмову олію, гуму та текстиль матимуть значний вплив на виробників.
М”и вже розпочали процес консультацій у рамках СОТ і розглядаємо можливість введення мит на американські сільськогосподарські товари та послуги. Індонезія також оголосила про збільшення торговельного співробітництва з Китаєм та країнами АСЕАН для компенсації втрачених ринків”, – сказав він.
Південна Африка
Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса у своїй заяві зазначив, що нові мита США на сталь, алюміній та сільськогосподарську продукцію викликають серйозне занепокоєння.
“Ми закликаємо адміністрацію Трампа переглянути ці заходи, які суперечать духу економічного партнерства, яке ми намагаємося будувати. Південна Африка разом з іншими африканськими країнами розглядає можливість координованої відповіді через Африканський континентальний договір про вільну торгівлю”, – наголосив він.
Аргентина
Міністр економіки Аргентини Луїс Капуто висловив рішучий протест проти мит від США.
“Нові американські мита на нашу сільськогосподарську продукцію, особливо яловичину та сою, завдадуть серйозного удару по нашим фермерам та економіці в цілому. Ми вже ініціювали консультації з нашими партнерами по МЕРКОСУР щодо спільної відповіді. Водночас ми розширюємо торговельні відносини з Китаєм, ЄС та країнами АСЕАН, щоб диверсифікувати наші експортні ринки”, – розповів посадовець.
Туреччина
Міністр торгівлі Туреччини Омер Болат заявив, що глибоко розчарований рішенням адміністрації Трампа підвищити мита на турецьку сталь, алюміній та текстиль.
“Ці протекціоністські заходи суперечать нашим двостороннім торговельним домовленостям. Туреччина готує комплексну відповідь, включаючи подання скарги до СОТ та введення компенсаційних мит на американські товари”, – стверджує він.
Україна
Міністр економіки України Юлія Свириденко висловила стурбованість, що у час, коли Україна потребує економічної підтримки для відбудови, нові мита США на українську сталь та металопродукцію створюють додаткові перешкоди для наших експортерів.
“Ми ведемо інтенсивні переговори з американськими партнерами щодо можливих винятків для України, зважаючи на наше стратегічне партнерство та особливі обставини”, – сказала вона.

Третя глобальна рецесія за 20 років: мита Трампа руйнують світову економіку

Напередодні повідомлялось, що глобальні мита, які президент США Дональд Трамп запровадив 2 квітня, не торкнулися деяких країн, зокрема й Росії. Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, чому Вашингтон не став запроваджувати мита на імпорт товарів з РФ.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив про запровадження митного податку на імпортовані товари та сировину майже з усіх країн світу.
До слова, Україна теж потрапила до цього списку і матиме найменший тариф – 10%.
Крім того, у Міністерстві економіки переконані, що після запровадження США мит на українські товари зберігається можливість узгодити нові умови торгівлі.
Як повідомлялося, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що запровадження президентом США Дональдом Трампом взаємних мит для торгівельних партнерів матиме жахливі наслідки для економіки всього світу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Від Пекіна до Берліна: світ готує відповідь на найжорсткіші торговельні мита Трампа appeared first on Прямий.