Від добрива до боєприпасів: як Росія обходить міжнародні санкції на виготовлення вибухівки

Попри численні економічні санкції, які мають на меті обмежити здатність Росії вести війну проти України, Кремль знаходить способи обходити ці обмеження. Один з таких способів — використання сільськогосподарських добрив для виробництва вибухових речовин.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними журналістів, Росія отримує постачання критично важливих хімічних компонентів для виготовлення боєприпасів через компанії, які займаються виробництвом добрив і досі не потрапили під найжорсткіші міжнародні санкції.
У розпорядженні ЗМІ опинились документи, які підтверджують, що Росія замовляє десятки тисяч тонн азотної кислоти та суміші азотно-сірчаної кислоти у великих виробників добрив, таких як EuroChem та “Уралхім”.
Ці кислоти є основними інгредієнтами для виготовлення тротилу (TNT), пороху та інших метальних речовин, життєво важливих для ведення війни. Зокрема, ці компоненти використовуються для виготовлення артилерійських снарядів, що є одним з основних засобів російських військових на фронті.
Компанії, які постачають ці хімічні компоненти для “Спецхімії” — російського виробника вибухових речовин, намагаються уникнути санкцій, продаючи свою продукцію для мирного сільськогосподарського виробництва. Вони продовжують вести діяльність на міжнародному ринку добрив, при цьому значна частина їхньої продукції потрапляє до російських військових заводів.
Відзначено, що ці компанії, зокрема EuroChem та “Уралхім”, знаходяться під контролем олігархів, які пов’язані з Кремлем, і не були достатньо охоплені міжнародними санкціями, які спрямовані на обмеження їх діяльності.
Європейський Союз стикається з труднощами в введенні більш жорстких санкцій проти цих підприємств через їх важливу роль у світовому сільському господарстві, а також через необхідність підтримки глобального продовольчого ланцюга.
Росія, зокрема, є одним з найбільших постачальників добрив до Європи, що значно ускладнює будь-які спроби обмежити її виробництво.
Документи, які потрапили в руки журналістів, показують, що ці контракти з постачальниками добрив можуть тривати до кінця 2025 року. Враховуючи масштаби замовлень, Росія зможе виробляти велику кількість артилерійських снарядів на день, що ставить під питання ефективність міжнародних санкцій. Згідно з оцінками, на основі цього постачання можна виготовити до 6 500 152-мм артилерійських снарядів на день у 2025 році.
Складність ситуації полягає в тому, що компанії, як EuroChem і “Уралхім”, хоча і перебувають під санкціями окремих країн, не потрапляють під глобальні обмеження через їх важливу роль у сільському господарстві. Вони виробляють азотну кислоту, яку використовують не лише для виробництва боєприпасів, але і для добрив, необхідних для вирощування культур.
Це дає можливість Росії продовжувати виробництво вибухових речовин, використовуючи продукцію, що продається як “цивільна”, але фактично використовується для військових цілей.
Важливою особливістю є те, що компанії, які забезпечують Росію такими компонентами, продовжують діяти на міжнародному ринку, а їхня продукція все ще доступна для постачання в Росію. Таким чином, Росія продовжує отримувати компоненти для своїх військових потреб, а міжнародна спільнота стикається з новими викликами в контролі за виконанням санкцій.
До слова, Китай допомагає Росії у виробництві військових безпілотників, постачаючи критично важливі західні компоненти для збройних сил РФ. У річному звіті Служби зовнішньої розвідки Естонії сказано, що Китай є “основним центром” для постачання Росії високотехнологічних товарів і товарів подвійного призначення в обхід західних санкцій.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Від добрива до боєприпасів: як Росія обходить міжнародні санкції на виготовлення вибухівки appeared first on Прямий.