В Україні перевірять виші та коледжі через чоловіків, які вступили, щоб уникнути мобілізації

В Україні найближчим часом планується масштабна перевірка понад 100 вищих навчальних закладів та коледжів через значну кількість чоловіків, які вступили на навчання, щоб уникнути призову до армії. Про це повідомляють ЗМІ, посилаючись на ініціативу Міністерства освіти і науки України.

Після початку повномасштабної війни в 2022 році багато чоловіків призовного віку (25–60 років) почали активно вступати до закладів освіти, використовуючи студентський статус як законний спосіб отримати відстрочку від мобілізації. Згідно з чинним законодавством, студенти денної чи дуальної форми навчання, які здобувають вищу освіту, мають право на відстрочку, але лише якщо вони отримують освіту вищого рівня, ніж попередня. Проте, як свідчать дані, після лютого 2022 року кількість чоловіків-студентів віком від 25 років різко зросла — з приблизно 40 тисяч у 2019–2021 роках до 106 тисяч у 2023 році, що викликало підозри в умисному ухиленні від призову.

Міністерство освіти і науки України підготувало законопроєкт, який має на меті закрити цю “лазівку”. За словами представників відомства, освіта не повинна використовуватися як інструмент для уникнення виконання конституційного обов’язку щодо захисту країни. Зокрема, перевірки стосуватимуться аспірантів і студентів, які вступили на програми, що не відповідають їхньому попередньому рівню освіти, або тих, хто навчається лише формально.

Очікується, що перевірки призведуть до нової хвилі відрахувань. Як повідомили в Міністерстві освіти, уже виявлено численні випадки, коли чоловіки вступали до вишів або коледжів виключно для отримання відстрочки, не маючи реального наміру навчатися. Наприклад, деякі вступали на магістерські чи аспірантські програми, які були нижчими за їхній попередній рівень освіти, що суперечить оновленим правилам мобілізації, запровадженим у липні 2024 року.

Контекст і суспільна реакція

Ця ініціатива є частиною ширших зусиль українського уряду щодо посилення мобілізаційних заходів на тлі війни з Росією. У квітні 2024 року президент Володимир Зеленський підписав новий закон про мобілізацію, який знизив призовний вік із 27 до 25 років і посилив покарання за ухилення від призову, включаючи заморожування банківських рахунків, вилучення майна та позбавлення водійських прав.

Суспільна реакція на такі заходи залишається неоднозначною. З одного боку, солдати на передовій та їхні родини часто висловлюють обурення через ухилення від призову, вважаючи це несправедливістю щодо тих, хто вже воює. З іншого боку, багато чоловіків, які намагаються уникнути служби, пояснюють своє рішення страхом за життя, браком підготовки чи переконанням, що вони можуть бути кориснішими в тилу.

Що буде далі?

Перевірки вишів і коледжів, ймовірно, посилять тиск на чоловіків призовного віку, які обрали навчання як спосіб уникнути мобілізації. Водночас, якщо законопроєкт Міністерства освіти буде ухвалений, це може призвести до значних змін у правилах надання відстрочок, зокрема обмеження права на відстрочку для студентів старше 30 років.

Ситуація залишається напруженою, адже одночасно з внутрішніми викликами Україна стикається з зовнішніми загрозами. Як повідомлялося раніше, Росія нарощує військову присутність біля кордонів НАТО, зокрема в Петрозаводську, що за 160 км від Фінляндії, готуючи нове армійське командування. Усе це лише підкреслює критичну потребу України в посиленні своїх збройних сил, що, однак, не зменшує внутрішньої напруги навколо питань мобілізації.