Умови перемир’я Росії: що Москва заявляє про припинення вогню

Росія публічно не підтримала окремий мораторій на атаки в Чорному морі й заявляє, що мирне врегулювання можливе лише за виконання її ширших політичних вимог. Ідеться не про погоджений план перемир’я, а про заяви російських посадовців, які Москва формулює як «усунення першопричин конфлікту».

Які умови перемир’я Росія озвучує зараз

Заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко заявив, що мораторії на удари та інші формати перемир’я нібито не наближають, а віддаляють мирне врегулювання. Коментуючи можливий мораторій на атаки проти суден у Чорному морі, він сказав, що Москва не вважає такий крок шляхом до завершення війни.

Водночас Грушко повторив позицію Кремля: Росія нібито готова до врегулювання, але називає «неодмінною умовою» усунення так званих «першопричин конфлікту». Це формулювання є кремлівською політичною позицією, а не узгодженими сторонами параметрами припинення вогню чи мирної угоди.

Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко також заявила, що Москва погодиться на переговори лише за умови «надійного мирного плану». Серед її вимог — гарантії того, що Україна, за російською версією, не становитиме загрози для РФ. Вона водночас сказала, що Росія не має наміру змінювати свої цілі у війні.

Чому йдеться саме про Чорне море

Тема мораторію стала актуальною після пропозиції Туреччини. 8 серпня глава турецького МЗС Хакан Фідан закликав Росію й Україну запровадити мораторій на атаки проти комерційних суден у Чорному морі та створити відповідний механізм.

За даними Reuters, 13 серпня Україна через третю сторону передала Росії пропозицію взаємно припинити атаки на цивільні об’єкти в Чорному морі. Наступного дня Москва відкинула турецьку пропозицію щодо такого перемир’я. Отже, нинішня російська відповідь стосується передусім окремого обмеженого формату безпеки судноплавства, а не домовленості про загальне припинення бойових дій.

Що Кремль називає «першопричинами» війни

Російські посадовці регулярно використовують формулу про «першопричини». Як зазначав Інститут вивчення війни, Кремль відносить до них, зокрема, розширення НАТО на схід і вигадану тезу про нібито дискримінацію російськомовного населення в Україні.

Аналітики ISW також вказували, що початкові цілі Кремля включали усунення чинної української влади, встановлення проросійського залежного уряду, вимогу щодо невступу України до НАТО та фактичне заперечення політики відкритих дверей Альянсу. Тому фраза про «усунення першопричин» у заявах Москви означає не технічні умови короткого перемир’я, а прив’язку переговорів до ширшого набору російських політичних цілей.

Окремо в російському інформаційному полі з’являються ідеї про «зовнішнє управління» Україною. Експертка Людмила Покровщук в етері Еспресо оцінила їх як спосіб тиску на партнерів Києва та спробу поставити під сумнів суб’єктність української влади. Це експертна оцінка, а не офіційно оформлена переговорна пропозиція.