
Все частіше ми чуємо тезу, що бізнес під час війни – це наповнення держбюджету та створення робочих місць. Але одна річ, коли мова йде про великих гравців, яким допомагає уряд, а інша – це крафтові виробники. Багато власників, чиї підприємства та виробництва залишилися в Україні, зараз залишаються наодинці з усіма викликами військового часу. Деякі крафтовики працюють на підтримку армії, а хтось поєднує військову службу з веденням свого виробництва.
Сьогодні ми хочемо розказати про два українськи бренди, власники яких є справжньою гордістю не тільки крафтового ринку країни, але й прикладом людяності.
Так, пан Сергій, співзасновник бренду “Крафтовня”, що відома багатьом українцям завдяки своїм численним та різноманітним напоям, в перші дні війни поставив на паузу основне виробництво, та почав виготовляти “бандерівське смузі”.

Коли ми звернулися, щоб він розповів про труднощі крафтового бізнесу в часи війни, пан Сергій не сказав жодного слова, в якому б жалівся на важке становище крафтовні. Ніяких пунктів “1, 2, 3”, які б він чекав від держави для рятування бізнесу. Спочатку він взагалі не хотів, щоб про нього згадували у цьому матеріалі, вважаючи це не є актуальним сьогодні.
“На просторах Інтернету натрапив на порівняння українців з бджолами у вулику. Всі метушаться у своїх справах, планують завтрашній день, поки не прийшло руzьке лихо… Лихо, яке в один момент знищило те, що будувалось роками, залишивши згарище та черепки улюбленої винокурні. Знаючи особисто цих людей, та стан справ, крафтовики бутлегери об’єдналися в бажанні підтримати друзів, запропонувавши свої потужності, дах над головою або фізичну допомогу у відновленні втраченої справи.
Знаю людей, які вступили до лав ЗСУ, ТРО та зі зброєю в руках захищають нас від московитого ворога в лаптях. Людей, які мають статус ВПО, прихистили крафтовики інших міст і об’єднавши зусилля міксували бандерівське смузі на блокпости, а потім випікали здобу та підтримували дітлахів солодощами. Людей, зайнятих волонтерством. Людей, які відшкодовують кошти хлопцям на передок. Я пишаюсь тим, що знаю тих крафтовиків та бутлегерів”, – зазначив Сергій.
Наш співрозмовник лише зазначив, якщо зараз влада не здатна на допомогу малому та середньому бізнесу, нехай просто не заважє.
Ми, в свою чергу, хочемо побажати “Крафтовні” повноцінно повернутися в український ринок, а всім поціновувачам крафту святкувати перемоги нашої армії з пляшкою топового твору майстра – “Grasses whisper”.
Другий герой нашого матеріалу – Григорій Ляхович, засновник торгової марки українських м’ясних делікатесів “Поліська Комора-степка”.

Коли ми звернулися до пана Григорія, першу розмову він перервав словами:”Вибачте, пізніше наберу. Орки моє м’ясне виробництво спалили, тепер я поїхав смажити м’ясо”. Довгий час ми не могли повірити, що людина може одночасно знаходитися в окопах та піклуватися про збереження робочих місць своїх працівників.
Пан Григорій зауважив, що серед його побратимів він не один, хто залишив свій бізнес та пішов на фронт і так само, як пан Сергій, не дуже охоче розповідав про проблеми свого виробництва. Єдине сьогодні, чим він і може пишатися, що його фірмовий продукт, мацик, також працює на перемогу армії.
“Мацик називають українським хамоном, тому на фронті побалувати побратимів таким делікатесом – святе діло. Рецептура його приготування та спосіб зберігання з давніх-давен допомагали нашим воїнам: мацик – не займає багато місця, втамовує голод і значно відновлює сили”, – зазначає Григорій.
Сьогодні власник “Поліська Комора-степка” виборює перемогу на фронті та мріє про те, як підкорить з нашим національним продуктом і європейський ринок. “Але, спочатку треба нагодувати своїх”, – говорить Григорій Ляхович.
Тому, якщо у вас є бажання спробувати на смак справжній поліський мацик, або пригостити їм своїх друзів та побратимів – замовляйте. Ми точно можемо гарантувати, що кожне таке замовлення буде працювати на користь української економіки та армії. Слава Україні!
Схожі новини
Вересневі податкові нагадування для українських підприємців
Заборона маркетингу призвела до зворотнього ефекту: ціни на ліки зросли
МВФ зберіг прогноз економічного зростання України на рівні 2–3%