Українсько-польські стосунки або чому важливо об’єднатись для спільного подолання кризи

Ми не повинні ні в кого безмежно закохуватися і постійно розчаровуватися. Ні у внутрішній політиці, ні у зовнішній. Політики змінюються, як настрої у суспільстві. І політики є частиною чи відображенням різних верств власного суспільства. В Україні теж так.
Що таке Україна для поляка, американця чи й російського агресора? Це Кравчук чи Кучма? Ющенко чи Янукович? Порошенко чи Зеленський? Америка це Трамп чи Байден? Та й Польща це Качинський і Дуда чи Туск? Інколи покращення чи погіршення стосунків залежить від успіхів і провалів нашої дипломатії, а інколи при усіх наших талантах ці стосунки більше залежать від внутрішньої ситуації у інших країнах.
У таких ситуаціях роль дипломатії ще відповідальніша. Демократичний польський президент Комаровський разом полював і обіймався з Януковичем, дратуючи нашу проукраїнську спільноту не тому, що поважав його, а тому що дбав про інтереси Польщі. І саме тому достатньо авторитарний, але прагматичний і талановитий політик Ердоган каже, що путіну можна довіряти, спілкується з ним, але підтримує Україну зброєю і у інші способи.
Багато наших людей часто дивляться на Польщу, як колись дивилися на росію. Мовби на старшого брата-рятівника. Такі люди зараз, коли ми конфліктуємо чере експорт українського збіжжя в Польщу, в усьому звинувачують українську владу. Я мав би підтримати такий підхід як опозиційний політик. Я справді вважаю, що влада в наших стосунках із західним союзником припустилася багатьох помилок. Але не це стало причиною конфлікту. Причини у Польщі і у польській внутрішній політичній ситуації.
Рішення Польщі зараз є помилковим, бо порушує регуляції ЄС, ставить під сумнів нашу євроінтеграцію, яка вигідна не лише українцям, а й полякам. Рішення Польщі бʼє і по нашому оборонному бюджету. Адже міжнародна фінансова підтримка може витрачатися лише на соціальні програми. Наш оборонний бюджет формується податками, значну частину яких платять експортери.
Польський Сейм уже колись в історії кричав “Нє позвалям”, коли не ратифікував Гадяцьку унію, підписану Гетьманом Виговським. Чим закінчилося це і для України і для Польщі? Перемогою росії.
Наша помилка в тому, що до владнання ситуації у Польщі не були підключені ні українська опозиція, ні представники нашого громадянського суспільства. Концепція будувати стосунки лише на відносинах між президентами легко руйнується і з найміцнішої перетворюється на найслабшу. Ще позавчора Зеленський і Дуда були кращими друзями, а вчора скасували зустріч на Генасамблеї ООН.
Раніше офіс фактично блокував міжпарламентську співпрацю і візити парламентарів у Польщу. Тепер уся відповідальність за провал дипломатії на польському напрямку лягатиме виключно на Президента.
Це та сама помилка, яку ми вже спостерігали у ставленні влади до результатів соціологічних досліджень. Люди вважають Президента відповідальним за високий рівень корупції. Очевидно, така концентрація влади в руках однієї особи не лише дає можливість приписувати собі успіхи, а й покладає відповідальність за провали. Одна навіть найвеличніша особа не в стані вирішити проблеми країни, а тим більше у стані війни.
Саме тому необхідно обʼєднувати зараз владу, опозицію і громадянське суспільство для спільного подолання кризи через агресію, а не далі зміцнювати одноосібну владу і накопичувати помилки. Будь-які стосунки і між людьми, і між країнами – це не лише емоційна приязнь, але і відповідальна праця.
Як повідомлялось, Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на ввезення українських зернових до Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини та Словаччини за умови, що Україна дотримуватиметься певних правил.
Згодом Польща запровадила ембарго на українське зерно попри те, що Єврокомісія скасувала обмеження.
Своєю чергою торговий представник України Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію.
До слова, Президент Польщі Анджей Дуда, виступаючи на захист рішення Варшави запровадити односторонні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції на брифінгу порівняв Україну з потопельником, пояснивши, що “кожен, хто колись брав участь у порятунку потопельника, знає, що він неймовірно небезпечний, що він може затягнути себе на глибину
Ба більше, польський міністр у справах Євросоюзу Шимон Шинковський вель Сенк припустив обмеження допомоги Україні у разі відсутності суспільної підтримки на тлі конфлікту через ембарго на імпорт українських зернових.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post Українсько-польські стосунки або чому важливо об’єднатись для спільного подолання кризи appeared first on Прямий.