Україна платить велику ціну за мир у Європі, Захід має більше їй допомагати – іноземні волонтери

У неділю, 2 квітня 2023 року Всеукраїнський благодійний фонд “Миру і Добра” відвіз чергову партію 20 тонн гумдопомоги, частина з якої передана на фронт. До поїздки українських благодійників у Часів Яр приєдналися іноземні волонтери, які від себе передали турнікети добровольчому батальйону та ретранслятор для 79 бригади. “Українським Новинам” вдалося поспілкуватися з Манфреді Магнано з Італії, Грем Голкі з Америки та Олександр Рітвельд з Нідерландів, що допомагають Україні від початку розв’язаної росією повномасштабної війни, та, зокрема, двоє з волонтерів також співпрацювали з італійським Благодійним Фондом Нope.
Розмову ми розпочали з італійцем Манфреді Магнано, який на початку весни минулого року переїхав працювати до гуманітарного центру у Польщі, а згодом продовжив гуманітарну місію вже безпосередньо в Україні.

Манфреді Магнано, волонтер із Італії
З чого усе почалося в Україні? Коли ви зрозуміли, що хочете нам допомагати?
Справа у тому, що батько моєї знайомої був головою італійського гуманітарного фонду Hope, тому я добре розумів, що відбувається із самого початку. У березні 2022 року я поїхав працювати на склади італійського фонду на польсько-український кордон до міста Медика. Я був менеджером з логістики – допомагав у розподілі гуманітарної допомоги. Там, власне, я познайомився з різними людьми, в тому числі і з Гремом (ред. – інший, американський волонтер), і це дозволило мені розпочати волонтерство вже в Україні.
Скільки людей у вашій команді та як ухвалюються рішення кому і скільки допомагати?
Коли я працював на складах безпосередньо, в моєму підпорядкуванні було по 5 волонтерів щоденно, переважно студенти з нідерландських університетів із різних країн світу. Робота була позмінна, тобто наша команда складала 21 особу.
У нас було три алгоритми допомоги. Перший – безпосередня видача пакетів із продуктами харчування біженцям, які перетинають кордон. Другий – передача спеціалізованого медичного обладнання, як правило, ми доставляли в лікарню у Львові, а вони розподіляли країною за потребами. І третій – коли до нас зверталися водії, які везуть допомогу в гарячі точки та прості українці, ми їм видавали частину коробок із гуманітаркою, а вони її передавали і звітували перед Фондом.
Розкажіть про вашу поїздку з БФ “Миру і Добра” у Часів Яр?
Було страшно. По-перше, коли ти не знаєш мови, то не до кінця розумієш що відбувається. До того ж, у мене немає спеціальної підготовки, наприклад, я не знаю, що робити, якщо зламалася машина на дорозі, яка прострілюється.
Які почуття переповнюють, коли передаєш допомогу тим, хто на неї дуже чекає? І, власне, як довго плануєте допомагати Україні?
Коли я передаю допомогу, в такі хвилини я дуже щасливий. Проте, я на власні очі бачу жахливі наслідки війни, і розумію, що західні країни мають набагато більше залучатися у допомогу Україні. Ця війна впливає і на країни Європи, впливатиме й ще більше. Мені подобається Україна, ідеї за які вона бореться – за свободу. Власне ви виборюєте і свободу моєї Батьківщини, Італії. Тому для мене – це особиста місія. Після Перемоги я планую брати участь у відновленні України, я не залишу волонтерство.

Грем Голкі, американський волонтер
Грем Голкі – американський студент, який навчався у Нідерландах та із початком війни вирушив до польсько-українського кордону, де активно допомагав біженцям. Сьогодні він як ніколи сповнений сил та бажання продовжувати свою благодійну місію та вірить у абсолютну Перемогу України.
Розкажіть, будь ласка, як ви почали допомагати Україні?
У 2022 році я навчався в Нідерландах та приятелював з людиною, яка була знайома з людьми у італійській благодійній організації Hope. Тож у квітні мене відправили до Медики (Польща), допомагати на складі роздавати гуманітарку та займатися логістикою. Там я потоваришував з американськими водіями, які розвозили гуманітарку Україною та евакуювали людей із небезпечних регіонів. І, власне, почав їздити разом із ними до Київської, Харківської, Запорізької областей, вивозити до Західної України хворих та старих людей.
Ви потрапляли під обстріли?
Ні. Найближче до фронту я був у Соледарі, у грудні, тоді там було не так небезпечно.
Яку допомогу ви найчастіше передаєте? З ким в Україні ви співпрацюєте?
Влітку в основному розвозили сухпайки та медичні препарати. Взимку, крім їжі, – також возили генератори. Здебільшого я співпрацюю з волонтерами. Є спеціалізовані чати у месенджері, там відбуваються комунікації, які потім реалізуються у конкретні дії. У майбутньому хочу більше допомагати БФ “Миру і Добра”, оскільки бачу, що вони добре та ефективно працюють. Мені приємно, що допомога йде саме за призначенням. Це дуже важливо і це мотивує. Справа у тому, що іноземних волонтерів в Україні помітно поменшало, це через те, що більшість – хоче допомагати руками, а не займатися логістикою, як-то збір грошей та перевезення чогось із західних країн до кордону. Волонтери просто хочуть займатися доставками в Україні. Наприклад, щоб їм видавали гуманітарний вантаж і машину, а вони просто з пункту “А” до пункту “Б” робили доставку країною і все.
Як довго ви плануєте волонтерити в Україні та що хотіли би побажати українцям?
Через війну я усвідомив, що хочу займатися логістикою у гуманітарному секторі. Тому для мене волонтерський досвід, який зараз отримую в Україні – унікальний. Я не збираюся припиняти волонтерити, допоки можу бути корисним у цій справі. Дуже сподіваюся на швидке закінчення війни та безумовну Перемогу України.

Олександр Рітвельд, волонтер із Нідерландів
Третій співрозмовник – Олександр Рітвельд. Він фактично об’єднав усіх трьох волонтерів в нову команду, щоб спільними зусиллями більше допомагати Україні.
Як ви долучилися до допомоги Україні?
Вже з другого дня повномасштабного вторгнення в Україну ми з друзями почали активно збирати гуманітарну допомогу у нашому університеті. На нашу ініціативу відгукнулося дуже багато людей, почали донатити. І вийшло так, що врешті-решт ми стали відповідальними за всі донати, які надсилалися із нідерландських університетів. Таким чином наша ініціатива масштабувалася, і за два місяці роботи ми змогли відправити п’ять двадцятитонних фур до України, це – близько 25 тисяч коробок із гуманітарною допомогою.Також, я та мої друзі, перевозили біженців із Польщі до Нідерландів, Німеччини, де вони вже самі знаходили притулок. І саме у такий спосіб я познайомився з багатьма людьми в Україні.
Куди ви вже їздили зі своєю благодійною місією? Чи велика у вас команда?
Коли ми організували фонд, нас було шість осіб. А група волонтерів, яка безпосередньо займалася сортуванням, перевезенням та іншими процесами, була близько 120 осіб. Здебільшого це були студенти. Постачання були в основному до Київської області, також вантажі відправляли до Донецької, Харківської, Запорізької області та до Миколаєва. А також у Львівську область, звідки допомога вже далі розподілялася країною. Також дещо ми передали Одеській та Львівській нацполіції. Найчастіше передавали їжу, медичне обладнання та одяг. Ще я постачав турнікети батальйону “Карпатська Січ”.
З ким в Україні співпрацюєте? Розкажіть про ваші спільні місії з Фондом “Мира і Добра”? Як довго знайомі?
В Україні ми безпосередньо працювали з лікарнями, а також з поліцією та благодійними фондами. Особисто я – ще і з Добровольчим батальйоном.
Одного разу я випадково познайомився з хлопцями (Гремом і Манфреді – ред. благодійники з Америки та Італії). Маючи вже волонтерський досвід та спільні ідеї, ми вирішили діяти разом. У середині лютого 2023 року з’явилася можливість передати до Львова потужний генератор та іншу гуманітарну допомогу. Це організував знайомий Грема, який попросив нас доставити вантаж. Через нього я познайомився з хлопцем, який служить в одному з батальйонів. Я поцікавився, чи потрібно щось його підрозділу. В результаті ми зібрали гроші та придбали дрон Mavic. Під час усієї цієї, так би мовити процедури передачі коптера, я познайомився і з представником Фонду “Миру і Добра” – Андрієм. Із того моменту ми активно на зв’язку.
Розкажіть про вашу поїздку з фондом “Миру і Добра” в Часів Яр? І чи маєте спільні з Фондом плани на найближче майбутнє?
Поїздка на мене справила глибоке враження. Я ніколи не був так близько до зони бойових дій. Це страшно, навіть дещо не за себе, а за своїх рідних, що хвилюються. Ми, разом із Гремом та Манфреді, зустрілися з командою Фонду в Дніпрі. З собою у нас були турнікети для добровольчого батальйону та ретранслятор для 79 бригади. Потім ми поїхали до Донецької області. Там на одній із баз заночували. А наступного дня поїхали до Часового Яру, де передали людям гуманітарну допомогу.
У мене є деякі цікаві зв’язки з фондами в Нідерландах, які займаються схожими проектами, як і БФ “Миру і Добра”. Маю на увазі будівництво та ремонт житлових комплексів для переселенців та біженців. Сподіваюсь, що зможу якось допомогти налагодити зв’язки.
Власне у мене самого є українське коріння, багато українських друзів. Для мене це особисте, і я не збираюся припиняти допомагати, якщо матиму таку можливість.
На вашу думку, якою є роль волонтерів після закінчення війни в Україні?
Я гадаю, що після закінчення війни та безумовної Перемоги України, робота волонтерів не закінчується, адже країну потрібно відновлювати. І чимала роль у цьому буде відведена саме благодійникам і волонтерам. Я певен, що різні фонди, так само, як і Фонд “Миру і Добра”, що існував задовго до початку війни, й надалі допомагатимуть і в мирний час.
Що ви хотіли би побажати українцям?
Перемоги! І більшої підтримки Заходу на цьому шляху. Україна платить велику ціну за мир у Європі, всі повинні це сьогодні усвідомлювати.
Як зазначив Олександр Цверкович, віцепрезидент Всеукраїнського Благодійного фонду “Миру і Добра”, благодійники планують й надалі продовжити розвивати міжнародне співробітництво з іноземними волонтерами та фондами, оскільки ще багато років українці потребуватимуть підтримки.
Всеукраїнський благодійний фонд “Миру і Добра” створено у 2010 році з метою надання допомоги людям, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. За час діяльності фонду допомогу отримали близько 8 млн українців.
Італійський благодійний фонд “Hope” – це некомерційна та незалежна організація, яка була заснована у 2006 році та допомагає дітям і громадам в усьому світі, що опинилися в скрутному становищі та потребують допомоги.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Україна платить велику ціну за мир у Європі, Захід має більше їй допомагати – іноземні волонтери appeared first on Прямий.