Україна перемагає. Завершімо цю роботу

Україна перемагає. Завершімо цю роботу.
Прошепотіть це, якщо потребуєте. Насмільтеся подумати про це. Однак відстоюйте це, ви повинні. Український контрнаступ є успішним. Повільно, але впевнено, українські військові проривають російські оборонні лінії. Іноді км за км, іноді село за селом, Україна просувається вперед.
Чоловіки та жінки української армії доводять нам і НАТО як багато ми їх недооцінювали. Спочатку вище керівництво довело свою здатність захищати країну від повномасштабного російського вторгнення. Надто багато сторін чекали з нетерпінням, як розвиватимуться події.  Аналітики з їхніми комп’ютерами та “російським досвідом” підраховували, що Україна зможе протриматися лише кілька тижнів.
Навіть помилившись у перших прогнозах, вони перемкнули їхній песимізм на контрнаступ. Проте вони недооцінили важливість людського фактору. Вони не визнавали, що українці мають той самий дух як ми у 1939. Вони не згадали цитату Алана Т’юрінга “Іноді люди, про яких би ніхто не подумав, можуть робити речі, яких ніхто не уявив би”. Вони не зрозуміли, що у війні найбільшою цінністю є надія.
Від літа Україна знову набувала необхідний досвід. Її війська адаптуються до тактик, засвоюють уроки та використовують якнайкраще техніку, яку ми їм передали.
Вони беруть техніку Великої Британії та досягають успіхів за межами всіх очікувань. Я пам’ятаю візит секретної локації за кордоном, де ми готували українських військових використовувати ракети ППО StarStreak. Вони мали тиждень, щоб навчитися керувати системами, на освоєння яких у нас пішли місяці. Британський сержант вказав на молодого українця.  “Він не залишить симулятор і не завершить тренування аж до того моменту, як зовсім перестане помилятися”, – сказав він. Цей молодий хлопець протидіяв двом російським гелікоптерам.
Коли надія поєдналася з правильною зброєю, ніщо не зупинить Україну. Нашим обов’язком є підтримувати цю надію та надавати фінансування та зброю до того моменту, як всю роботу зроблять. Ось чому протитанкові ракети NLAW були важливими. Вони показали, що російську броню можна зупинити. І зупинили їх сотнями по дорозі до Києва.
У нас був шанс допомогти завершити це. Російська армія починає розбиватися. Україна вивчила нові тактики щоб протидіяти жахливим мінним полям і удари Storm Shadow долають російські командні пункти. Ми є свідками початку битви за Крим.
Ми маємо давати Україну підтримку, що вимагає побачити війну до кінця. Як міністр оборони, я часто сперечався з людьми, які не знали різницю між різними кінцями гвинтівок. Час витрачався даремно на подалання інституційної інерції. Ми маємо пишатися нашим очільником Генерального Штабу та військовими лідерами не лише у Вайтголлі, але й на міжнародному рівні.
До того як я залишив посаду, я попросив прем’єр-міністра залишити або збільшити £2.3 мільярди, які ми заклали для України цього року та додати до £4.6 мільярдів, які ми вже витратили. Велика Британія вже не є найбільшим донором України. Це Німеччина.
Цю війну можна виграти. Володимир Путін програє. Так як людські емоції ведуть Україну до успіху, так само вони є невід’ємним недоліком для Путіна та його кримінального режиму. Романтизм, его та помста змусили Путіна перетнути кордон України та приведуть його до поразки. Його армія вже втратила понад 2500 танків, 6500 броньованих машин і близько 300 000 вбитих або поранених солдатів. Жоден командир, який привів основні російські військові формування в Україну, вже не є на своєму місці.
Путін відчайдушно хапається за останні дві речі, які ще можуть його врятувати – час і розбіжності у міжнародній спільноті. Британія може щось вдіяти з ними обома. Ми мусимо допомогти Україні зберігати свою динаміку – і ми вимагатимемо більше боєприпасів, ATACMS і Storm Shadow. І найкращим шляхом для збереження міжнародної спільноти буде демонстрація успіху.
Україна може також відіграти свою роль. Середній вік військових на фронті є вищим за 40 років. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь для майбутнього, але з іншого боку Росія мобілізує всю країну. Путін розуміє, що пауза допоможе йому побудувати побудувати нову армію. Так само, як Велика Британія зробила це в 1939 та 1941 роках, можливо настав час для мобілізації України.

Велика Британія передасть Україні додаткові артилерійські снаряди

Не дозволяйте зупинятися нам ні на день. Дозвольте нам побачити наскрізь. Світ спостерігає, чи має Захід рішучість відстоювати наші цінності та правову систему. Що ми точно знаємо зараз, то це те, що Україна вкаже напрям нашої безпеки на довгі роки.
Автор: Бен Воллес, колишній міністр оборони Великої Британії для видання The Telegraph
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
 
The post Україна перемагає. Завершімо цю роботу appeared first on Прямий.