Україна готує масштабну реформу бджільництва

Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників. Україна готує масштабну реформу бджільництва, де особливу увагу буде приділено цифровізації, зокрема, створенню єдиного реєстру пасік і ветеринарно-санітарних паспортів, що дозволить краще контролювати якість продукції та рух бджолиних сімей.Це одна з ключових інновацій законопроєкту 5274-д “Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл”. Він ще у травні зареєстрований Комітетом з питань аграрної та земельної політики та чекає на розгляд у парламенті у першому читанні, пише AgroPortal.Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький додає, що, оновлюючи законодавчу базу, важливо дотримуватися європейських принципів, тому сьогодні триває робота з учасниками ринку, щоб максимально врахувати необхідні правки до закону до другого читання, щоб перейти на нові стандарти без ризику для бізнесу.Наявність незареєстрованих пасік є серйозною проблемою для агровиробників, оскільки вони можуть розташовуватися поруч із полями, обробленими засобами захисту рослин, що створює ризик отруєння бджіл і знижує врожайність.Такі пасіки ускладнюють контроль над кількістю бджіл на території, що може призводити до недостатнього або надмірного запилення, негативно впливаючи на продуктивність посівів, пояснюють учасники ринку.”Зареєструвати пасіку не дуже затратно, в зоні бойових дій щорічні обстеження бувають безплатними. Втім, деякі пасічники не хочуть реєструватися через те, що взагалі потрібні затрати на реєстрацію та обстеження. А ті, хто тримає до 15 сімей, вважають це зайвими турботами”, — уточнює власник бренду “Папкина Пасіка” Сергій Папка.Водночас в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” додають, що без офіційної реєстрації та ветеринарно-санітарного паспорта пасічник не може легально експортувати свою продукцію до ЄС, а це — прямий бар’єр для доступу до найбільшого у світі ринку збуту меду.У самому ж ЄС взаємодія між пасічниками й аграріями заснована на принципах співпраці, комунікації та взаємної відповідальності.”Це не просто добровільні домовленості, а часто — частина ширшої стратегії, що підтримується законодавством і технологічними інструментами”, — резюмує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.