У застосунку «Резерв+» з’явилося важливе оновлення — статус «оперативний резерв», наявність якого робить неможливим отримання бронювання від мобілізації.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/0175_ace0e9a78b9e7edf42f4a0d95c4e8fe3_5e4a1d19.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”654″ alt=”0175_ace0e9a78b9e7edf42f4a0d95c4e8fe3_5e4a1d19.jpg (47.14 Kb)” /><br /><br /> Останніми днями юристи фіксують масову хвилю звернень від громадян, які отримують відмови у броні саме через цей статус, оскільки за чинною постановою Кабміну бронюванню підлягають виключно військовозобов’язані, а не резервісти.<br /><br />Кого зараховують до оперативного резерву<br /><br />«Останні кілька днів топ звернень — це відмови у бронюванні у зв’язку з тим, що громадянин є резервістом. Так, дійсно, неможливо забронювати резервіста за загальним класичним правилом, бо постанова Кабінету міністрів цього не передбачає», — розповіла Тетяна Потапова.<br /><br />Як пояснила адвокатка Марина Бекало для ТСН, до військового оперативного резерву зараховують осіб, які:<br /><br />вже мають бойовий або службовий досвід;<br />пройшли базову загальновійськову підготовку (БЗВП);<br />мають затребувану військову спеціальність;<br />віком від 45 до 60 років, яких можуть залучати для підсилення територіальної оборони.<br /><br />Наявність такої позначки в застосунку означає, що держава розглядає цих громадян як пріоритетний ресурс для армії.<br /><br />«Такі особи обліковуються в резерві для першочергової мобілізації у разі потреби додаткових сил на фронті», — наголосила Бекало.<br /><br />Головна мета формування такого резерву полягає у можливості максимально швидкого доукомплектування бойових підрозділів, розгортання сил або проведення ротацій у разі раптового загострення ситуації на фронті, тому ці категорії громадян не можуть бути заброньовані підприємствами.

Схожі новини
Березневий бум електромобілів в Україні
Кількість мігрантів з України у Польщі
Аналітики попередили про можливе падіння цін на мідь