Переговори у Ватикані та військова напруга: Росія нарощує сили біля кордонів НАТО

Останні події на міжнародній арені свідчать про загострення напруги між Росією та країнами НАТО, а також про складність переговорного процесу щодо війни в Україні. Паралельно з дипломатичними зусиллями США та України, Росія активно нарощує військову присутність поблизу кордонів Альянсу, що викликає занепокоєння на Заході.

Росія готується до війни з НАТО?

За даними The Wall Street Journal, Росія розширює військові бази в місті Петрозаводськ, що розташоване за 160 км від кордону з Фінляндією, для створення нового армійського командування. Очікується, що протягом кількох років ці сили об’єднають десятки тисяч військовослужбовців. Західна розвідка вважає, що ці війська готуються до потенційного конфлікту з НАТО.

На додачу, Росія будує нові склади та житло для військових, прокладає нову залізницю вздовж кордону з Естонією, Фінляндією та Норвегією, а також розширює існуючі залізничні шляхи в регіоні. Такі дії свідчать про стратегічну підготовку до посилення військової присутності на північному заході, особливо після вступу Фінляндії до НАТО у 2023 році, що подвоїло довжину сухопутного кордону Альянсу з Росією.

Ці кроки викликають тривогу серед країн НАТО, адже розширення Альянсу Кремль сприймає як пряму загрозу своїй безпеці. Експерти зазначають, що нарощування військ може бути частиною ширшої стратегії Росії для посилення впливу в регіоні на тлі війни в Україні та погіршення відносин із Заходом.

Переговори у Ватикані: надія на мир чи нові розбіжності?

Паралельно з військовими приготуваннями Росії тривають дипломатичні зусилля для врегулювання війни в Україні. 26 квітня у Ватикані відбулася зустріч президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського, які прибули до Рима на церемонію прощання з Папою Франциском. Як повідомляє Reuters, переговори пройшли в “неймовірно красивому місці” — мармуровій базиліці Святого Петра, і тривали близько 15 хвилин без присутності помічників.

Трамп прокоментував зустріч, зазначивши, що вона пройшла добре, але висловив обережність щодо подальшого розвитку подій. “Зустріч пройшла добре. Подивимося, що буде в найближчі дні. Я був дуже розчарований, що російські ракети продовжують літати”, — заявив американський лідер. Він також підкреслив серйозність намірів Зеленського знайти шляхи до миру, але зауважив, що український президент знову порушив питання постачання додаткової зброї. “Він просив більше зброї — як і останні три роки. Подивимось, що буде далі. Мене дуже розчарувало, що Росія атакувала цивільні об’єкти після наших переговорів”, — додав Трамп.

Трамп наголосив на своїй меті припинити бойові дії та укласти мирну угоду. “Я хочу, щоб він (Путін) припинив стріляти, сів за стіл переговорів і уклав угоду. У нас уже є основа для домовленості. Треба її укласти і повернутися до нормального життя”, — сказав президент США, попередивши, що шлях до миру буде непростим.

Зеленський, зі свого боку, назвав переговори продуктивними і висловив сподівання, що найближчими днями відбудуться зустрічі, які “наблизять тишу для України”. Він підкреслив, що для припинення війни потрібен справжній тиск на Росію, щоб змусити її прийняти американську або українську пропозицію щодо припинення вогню. Водночас Зеленський чітко заявив, що позиція України щодо визнання російського контролю над окупованими територіями, зокрема Кримом, залишається незмінною, попри пропозиції США офіційно визнати анексію півострова Росією.

Розбіжності у мирних пропозиціях

Напередодні у ЗМІ з’явився повний текст мирної угоди, запропонованої США. Основні розбіжності між американським та європейсько-українським документами стосуються послідовності вирішення територіальних питань, зняття санкцій з Росії, гарантій безпеки для України та чисельності української армії. США пропонують визнати контроль Росії над Кримом та іншими окупованими територіями, що викликає різкий спротив як у Києві, так і серед європейських союзників. Натомість європейсько-український план передбачає відкладення територіальних питань до встановлення режиму припинення вогню.

Держсекретар США Марко Рубіо, коментуючи ситуацію, зазначив, що наступний тиждень стане вирішальним для переговорів. “Нам потрібно, щоб це відбулося найближчим часом. Ми не можемо продовжувати витрачати час і ресурси на ці зусилля, якщо вони не принесуть результатів”, — сказав Рубіо в ефірі NBC.

США і Росія: уникнути ескалації чи посилити тиск?

Трамп також прокоментував можливі дії США щодо Росії, підкресливши, що Америка має всі інструменти для посилення тиску на Москву, але його пріоритетом залишається уникнення ескалації. “Сполучені Штати сьогодні сильні як ніколи, і нас поважають у всьому світі. Але я хочу уникнути ескалації”, — заявив він.

Водночас Росія продовжує демонструвати агресивну позицію. За словами Зеленського, лише за один день 27 квітня Росія здійснила майже 70 атак на Україну, що, на його думку, свідчить про недостатній тиск світової спільноти на Москву. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров, коментуючи нещодавній удар по Києву, заявив, що Росія атакує лише військові об’єкти, хоча внаслідок цих атак гинуть цивільні.

Що далі?

Ситуація залишається напруженою. З одного боку, дипломатичні зусилля США та України спрямовані на досягнення миру, але розбіжності в підходах до переговорів ускладнюють процес. З іншого — військова активність Росії поблизу кордонів НАТО та на фронті в Україні свідчить про готовність Кремля до подальшої ескалації.

Країни Альянсу, ймовірно, посилять свою оборонну присутність у регіоні, щоб стримати можливі агресивні дії Росії. Водночас Зеленський закликає світову спільноту до більшого тиску на Москву, наголошуючи, що без цього мир залишиться недосяжним.