Тарифна політика Трампа: нова стратегія США чи шлях до глобальної торговельної війни?

У 2025 році адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила масштабну тарифну політику, яка кардинально змінює підходи до міжнародної торгівлі. Заявивши про “День визволення” 2 квітня, Трамп оголосив про введення базового тарифу в 10% на імпорт із усіх країн, а також додаткових “реципрокних” тарифів для окремих торговельних партнерів, які, на думку Білого дому, мають значні торговельні дисбаланси зі США. Найвищі ставки стосуються Китаю (34% додатково до попередніх 20%), Європейського Союзу (20%), В’єтнаму (46%) та інших країн. Ця політика супроводжується чіткими вимогами до світу, які мають на меті не лише скоротити торговий дефіцит США, а й зміцнити американську економіку за рахунок глобальних партнерів. Але чи спрацює ця стратегія, чи, навпаки, призведе до торговельної війни та економічної ізоляції США?

Вимоги Трампа: що хоче Білий дім?

Трамп сформулював п’ять ключових вимог до країн світу, які мають допомогти США “відновити економічний суверенітет”:

1. Прийняти американські тарифи без заходів у відповідь. Білий дім наполягає, щоб країни не вдавалися до контрзаходів, таких як власні тарифи на американські товари. Наприклад, Японія, яка отримала тариф у 24%, назвала це “надзвичайно прикрим”, але уникає негайної ескалації, сподіваючись на переговори.
2. Купувати більше американських товарів, особливо оборонного обладнання. США хочуть, щоб країни нарощували імпорт американської продукції, зокрема військової техніки. Це відповідає ширшій стратегії Трампа зміцнити оборонно-промисловий комплекс США, який, за його словами, постраждав через залежність від іноземних постачальників.
3. Будувати заводи в США. Трамп закликає іноземні компанії переносити виробництво на американську землю, обіцяючи низькі податки для тих, хто це зробить. “Якщо ви хочете нульового тарифу, будуйте свій продукт в Америці”, — заявив він 2 квітня, виступаючи в Розовому саду Білого дому.
4. Інвестувати в американське виробництво. Окрім перенесення заводів, країни мають безпосередньо підтримувати американську промисловість через інвестиції. Це, на думку Трампа, допоможе відновити виробничі потужності США, які, за його словами, “спорожніли” через несправедливі торговельні практики.
5. Платити в Казначейство США. Найбільш контроверсійною є вимога “виписувати чеки” американському Казначейству як компенсацію за “глобальні суспільні блага”, які, на думку Трампа, США надають світу — зокрема, через військову присутність і підтримку міжнародного порядку.

Чому Трамп обрав саме такий підхід?

Трамп пояснює свою політику необхідністю скоротити торговий дефіцит США, який у 2024 році склав 1,2 трильйона доларів. За його словами, інші країни “грабували” Америку, накладаючи високі тарифи на американські товари, тоді як США залишалися відкритими для імпорту. Наприклад, середній тариф США на імпорт становить 3,3%, тоді як у Китаї — 7,5%, в Індії — 17%, а в Бразилії — 11,2%. Трамп стверджує, що його “реципрокні” тарифи — це спосіб змусити країни “грати за правилами”.

Однак методика розрахунку цих тарифів викликає сумніви. Як зазначає видання FactCheck.org, Білий дім використовував спрощену формулу: торговий дефіцит із країною ділився на обсяг її експорту до США, а потім результат ділився навпіл. Наприклад, торговий дефіцит США з Китаєм у 2024 році склав 295,4 мільярда доларів при імпорті в 439,9 мільярда, що дало “тариф, який стягує Китай” у 67%, а “реципрокний” тариф США — 34%. Такий підхід ігнорує торгівлю послугами, де США мають профіцит, і не враховує реальних тарифних ставок, які, за даними Світової організації торгівлі, значно нижчі (наприклад, середній тариф Китаю — 3%, а не 67%).

Реакція світу: від обурення до переговорів

Світова спільнота відреагувала на тарифи Трампа з обуренням і занепокоєнням. Китай назвав їх “економічним шантажем” і запровадив у відповідь 34% тариф на американські товари, а також посилив обмеження на експорт рідкісних земель, необхідних для виробництва чипів і електромобілів. Європейський Союз, який отримав 20% тариф, готується до контрзаходів, якщо переговори з США проваляться. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала тарифи “серйозним ударом по світовій економіці”. Японія, Південна Корея, Мексика та Індія поки що утримуються від різких дій, сподіваючись на поступки.

Фінансові ринки відреагували різким падінням: 3 квітня Dow Jones упав на 4%, S&P 500 — на 5%, а Nasdaq — на 6%, що стало найбільшим одноденним спадом із часів пандемії 2020 року. Японський Nikkei зазнав найбільшого тижневого падіння за п’ять років. JPMorgan підвищив імовірність глобальної рецесії до кінця 2025 року до 60%, посилаючись на порушення ланцюгів постачання та зростання цін.

Чи спрацює стратегія Трампа?

Економісти та аналітики скептично ставляться до ефективності тарифів Трампа. Tax Foundation прогнозує, що нові тарифи принесуть США 2,9 трильйона доларів доходу за 10 років, але скоротять ВВП на 0,7% і підвищать ціни для американських домогосподарств у середньому на 2100 доларів у 2025 році. Тарифи також можуть призвести до зростання інфляції, адже компанії, ймовірно, перекладуть додаткові витрати на споживачів. Наприклад, ціни на імпортні товари — від одягу до електроніки — можуть зрости на 10–20%.

Критики зазначають, що тарифи не вирішать проблему торговельного дефіциту, адже вони також скоротять американський експорт через контрзаходи інших країн. “Тарифи не зменшать дефіцит, бо через ефект на долар США та відповідні заходи експорт США також впаде”, — зазначає економіст Ерні Тедескі з Budget Lab при Єльському університеті. Досвід тарифів 2018–2019 років, запроваджених Трампом під час першої каденції, підтверджує це: торговий дефіцит США з Китаєм скоротився лише частково, але американські фермери втратили ринки збуту через китайські контртарифи.

Щодо вимог Трампа, то перенесення виробництва до США може бути привабливим для деяких компаній, але це довгостроковий і дорогий процес. Наприклад, будівництво заводу в США потребує значних інвестицій, а робоча сила в Америці коштує дорожче, ніж у країнах на кшталт В’єтнаму чи Мексики. Вимога “виписувати чеки” Казначейству США виглядає як спроба економічного тиску, але навряд чи країни погодяться на такі умови, адже це може бути сприйнято як втрата суверенітету.

Що це означає для України?

Для України, яка отримала 10% тариф, ситуація ускладнює і без того непросте економічне становище. Експорт до США, зокрема сільськогосподарської продукції та металів, може стати менш конкурентоспроможним. Водночас вимога купувати більше американського оборонного обладнання може посилити залежність України від США в умовах війни, коли фінансова підтримка з боку Вашингтона скорочується. Наприклад, у 2025 році адміністрація Трампа припинила підтримку для українських F-16, що викликало занепокоєння в Києві.

Висновок

Тарифна політика Трампа — це амбітна спроба перебудувати глобальну торгівлю на користь США, але вона несе значні ризики. Замість скорочення торговельного дефіциту вона може призвести до глобальної рецесії, зростання цін і торговельної війни, яка зашкодить усім сторонам. Для України важливо шукати баланс: зміцнювати економічні зв’язки з іншими партнерами, зокрема ЄС, і водночас вести діалог із США, щоб мінімізувати негативний вплив тарифів. У довгостроковій перспективі успіх стратегії Трампа залежатиме від того, чи зможе він змусити світ грати за його правилами, чи, навпаки, зіткнеться з ізоляцією на тлі глобального опору.