Судилище замість нагороди: як влада переслідує тих, хто захищає Україну

Джерело: Facebook-сторінка автора
Позаяк зараз всі згадують Майдан, хочу нагадати, що моя справа за Майдан по якій мені загрожує найвища міра покарання не закрита. Вона зараз в суді. Так, це дивно, бо на державному рівні вже навіть “зелена влада” була змушена визнати, що 18 лютого 11 років тому був кривавий день, а за ним кривава ніч не лише “зачистки” Майдану, а “зачистки” державності України.
Вже наче всі в цій країні переконалися, що саме тоді стався перший кривавий військовий бій у війні з Росією, і не зважаючи на втрати, ми, українці, той бій виграли…Слава, честь і повага всім бійцям Майдану.
Тільки чому мене досі судять?
Я тут знайшла свій виступ на тому судилищі у 20 році, там відео з архівів, якими я підтверджую, що, так, це я організувала штурм офісу Партії Регіонів, але з суто причин військової тактики – викликати вогонь на себе. Майданівців саме тоді масово вбивали в Маріїнському парку і щоб, дати їм можливість вийти з оточення треба було створити Януковичу проблеми в іншому місці, щоб він перенаправив катів-вбивць на захист свого “гнізда”. Що й було зроблено…
(До речі, зробіть мені ласку, ті хто мене читає, подивитися мій виступ, мені буде приємно, це те, чим я пишаюся в своєму житті). Я тоді була таким же воїном, як і зараз в тій самій війні.
Так чому суд досі не закритий?
До речі, припинити моє судилище дуже просто треба просто перекваліфікувати статтю з необґрунтованого “умисного вбивства” на будь-яку іншу, наприклад “масові заворушення”. І все…Суд проти мене закриється автоматично, бо інші статті за Майдан під амністією.
Проте, щодо мене зараз обране найбільш підле цинічне рішення – суд призупинено у зв’язку з моєю участю в бойових діях. Моя стаття строків давності не має, отож якщо навіть війна буде ще 10 років, і я виживу, мене знову почнуть судити…
Це не нормально…Адже на моєму прикладі демонструється всім воїнам, що сьогодні їх можуть нагородити за військовий подвиг, а завтра за те саме посадити…. Хіба ні?
До речі, було б набагато краще, якби суд не призупиняли. У мене була б можливість відвідувати Київ, дім. Мабуть, з усіх-усіх відомих осіб, які у війську, я найбільш “не виїздна”. Постійно “на нулі”. Дуже-дуже рідко я приїжджаю додому. Мої складнощі в тому, що я командир доданого підрозділу і дуже важко оформити відпустку чи навчання, плюс командири просто бояться, що за мною “полюють”, щоб облити брудом і не відпускають. Я дуже рідко буваю дома, ніколи жодних виступів на заходах в Україні чи за кордоном, як в інших відомих вояків… Я постійно лише в підвалах моїх вогневих позицій….
І мені насправді дуже боляче і дуже ображає, коли НАБУ та інші ухилянти розповсюджують брехню, що я воюю в Києві. Мене дуже ображає, коли дзвонять журналісти і питають чи я в Києві. Бо кожен місяць я три тижні на нулі, один в ППД в 14 км від фронту…
І думаю собі, якби було чудово якби суд у мене продовжувався і я могла б хоч інколи вибиратися в столицю зі своїх підвалів… Не лише задля себе. От читаю у фейсбуці про скандальну ганебну виставу в 309 школі. І розумію, що вже 3 роки “повномаштабки”, діти ростуть відгородженні стіною несприйняття від війни. Діти, скажу вам, підсвідомо відгороджуються від “страшного”… Я їх розумію, бо мої діти теж відгородилися, через втрату батька і втечу на війну мами…
Але нам ще довго захищати свою країну, отож дітей треба залучати, треба доносити про війну не лише страшне, а також пригодницьке, героїчне, звитяжне.
Ось зі мною пов’язано кілька шкіл, три мої, дві – дітей. Якби, я могла б приїжджати в Київ, я б пішла в ті школи виступила перед дітьми. Переконана це була б потрібна країні практика і дітей я б точно зацікавила. Зрештою я одна з небагатьох жінок, що попри все стала бойовим командиром, командую чоловіками, володію різною зброєю та особисто мінусую ворогів…
Так, я скинула в цей пост в одну купу все на світі, пробачте, бо не має часу зараз писати. Докину ще…бо теж пов’язано.
Останнім часом спостерігається загострення переслідування Порошенка.
Коли почалося моє переслідування за Майдан мене “списало” українське суспільство у якого тоді були інші цінності та герої. По-суті, ту підтримку, яку я мала, підтримку на судах, підтримку ЗМІ, яка мені дала можливість не сісти, організував Петро Порошенко. Я тоді прийшла до нього, виклала все, як було, підтвердила, що це я організувала штурм офісу Партії Регіонів.
Він, до речі, оцінив… І сказав, що “такого бійця” він підтримає. Дякую йому.
До речі, якби я тоді сіла, я б і зараз сиділа, а не воювала і не захищала Україну. З його дронами, до речі, захищаю.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Судилище замість нагороди: як влада переслідує тих, хто захищає Україну appeared first on Прямий.