Стубб проти Путіна: чи зможе Фінляндія вплинути на Трампа і долю війни в Україні?

Фінляндія, країна, що межує з Росією і має за плечима непросту історію відносин із сусідом, несподівано опинилася в центрі дипломатичних маневрів навколо війни в Україні. Президент Фінляндії Александер Стубб, який, за оцінками The Guardian, є одним із небагатьох європейських лідерів, здатних впливати на Дональда Трампа, провів із ним тривалу розмову напередодні запланованого на понеділок, 19 травня, телефонного дзвінка між Трампом і Путіним. На конференції з безпеки в Естонії Стубб поділився подробицями цієї бесіди, і його слова звучать як спроба не лише переконати американського президента, а й змінити хід подій у війні. Але чи вдасться Фінляндії стати голосом розуму в цій грі великих сил?

Стубб: Росія – не велика держава

Стубб, виступаючи в Естонії, чітко окреслив свою позицію: Росія, на його думку, більше не є великою державою – ні економічно, ні військово. Він навів конкретні факти: економіка Росії менша за італійську і лише трохи більша за іспанську, процентна ставка перевищує 20%, а резерви вичерпані. На фронті, за його словами, за рік Росія захопила менш ніж 1% української території – сумнівний “успіх” для країни, яка прагне статусу наддержави. Стубб намагається донести до Трампа думку, що Росія – це не той гравець, якого варто боятися чи поважати, а радше держава, що втрачає позиції і потребує тиску, а не поступок.

Ця оцінка виглядає обґрунтованою, якщо подивитися на економічні показники. За даними МВФ, ВВП Росії у 2024 році склав близько $1,8 трлн, що дійсно ставить її позаду Італії ($2,2 трлн) і лише трохи вище Іспанії ($1,6 трлн). Військові “успіхи” також викликають сумніви: попри масовані наступи, прогрес Росії на фронті мінімальний, а санкції Заходу продовжують душити економіку. Але чи готовий Трамп, відомий своєю імпульсивністю, дослухатися до таких аргументів?

Трамп втрачає терпіння – в правильному напрямку?

Стубб стверджує, що під час розмови відчув: терпіння Трампа щодо Путіна добігає кінця. “Зеленський терплячий, а Трамп починає втрачати терпіння – але в правильному напрямку, тобто щодо Росії”, – зазначив він. Це підтверджують і заяви держсекретаря США Марко Рубіо, який напередодні висловив підозру, що Росія затягує переговори, щоб виграти час. Рубіо натякнув, що якщо це підтвердиться, Москва зіткнеться з новими санкціями – і, можливо, дуже скоро.

Стубб також згадав про пакет санкцій, який готують американські сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь. За його словами, цей пакет передбачає 500%-ві тарифи для країн, які купуватимуть російські енергоносії, і може стати “сокрушальним” ударом для економіки Росії. Рішення про внесення цього пакета до Конгресу залежатиме від результатів розмови Трампа з Путіним 19 травня. Якщо Путін продовжить ухилятися від реальних переговорів, санкції можуть стати реальністю вже цього тижня.

Чи вплине Стубб на Трампа?

Стубб намагається апелювати до світогляду Трампа, який, за його словами, нагадує “концерт великих держав” XIX століття – еру конкуренції та ситуативної співпраці. Фінський президент закликає переконати США, що спільні правила і вільна торгівля кращі за транзакційні угоди. Але чи спрацює це? Трамп відомий своєю непередбачуваністю і схильністю до особистих симпатій. Його готовність зустрітися з Путіним “як тільки це вдасться організувати” (заява від 16 травня) і поблажливе ставлення до російського лідера викликають тривогу в Європі. Наприклад, у березні Трамп заявляв, що “дуже розлючений” на Путіна через його атаки на легітимність Зеленського, але водночас пропонував зняти частину санкцій у разі прогресу в переговорах.

Фінляндія, зі свого боку, має унікальну позицію: 1340 км спільного кордону з Росією і досвід протистояння агресору ще з часів Зимової війни 1939–1940 років. Стубб наголошує, що Росія історично порушує домовленості, і будь-яка угода з нею потребує механізмів примусу. Це контрастує з баченням Трампа, який, здається, вірить у свою здатність “домовитися” з Путіним на особистому рівні. Чи зможе Стубб переконати американського президента, що Росія – не партнер для угод, а проблема, яку треба вирішувати силою санкцій?

Що це означає для України?

Для України позиція Стубба – це підтримка її непохитної лінії: Крим і Донбас – це Україна, а вступ до НАТО – не предмет для торгу. Зеленський, за даними The Sunday Times, не має наміру поступатися цими принципами, і слова Стубба про економічну слабкість Росії можуть додати ваги його аргументам на міжнародній арені. Якщо Трамп дійсно втратить терпіння і підтримає “сокрушальні” санкції, це може змусити Росію переглянути свою стратегію затягування війни. Але є ризик: якщо Трамп вирішить піти на поступки Путіну, ігноруючи позицію України, це поставить Київ у ще складніше становище.

Висновок: дипломатія на межі

Стубб намагається використати свій вплив на Трампа, щоб скерувати його “нетерпіння” у бік Росії, але результат залежить від багатьох змінних – від настрою Трампа до позиції Путіна під час їхньої розмови 19 травня. Фінляндія, спираючись на свій досвід і розуміння російської загрози, пропонує реальну оцінку ситуації, але чи дослухається до неї американський президент, який більше вірить у “угоди”, ніж у принципи? Для України це черговий момент істини: підтримка Заходу, зокрема через санкції, може стати вирішальною, але будь-який компроміс Трампа з Путіним загрожує підірвати її позиції. Дипломатія на межі триває – і від її результатів залежить майбутнє не лише України, а й усієї Європи.