США погрожують 500% митами країнам, які купують російські енергоресурси: новий тиск на Москву

50 сенаторів США, представляючи як Республіканську, так і Демократичну партії, виступили з ініціативою, яка може кардинально змінити глобальну торгівлю енергоресурсами. Вони заявили про готовність проголосувати за введення 500% мит на країни, що закуповують російську нафту, газ та уран, якщо Росія відмовиться брати участь у мирних переговорах щодо України. Про це повідомили численні користувачі платформи X, посилаючись на офіційні заяви сенаторів.

Цей крок є частиною ширшої стратегії адміністрації президента Дональда Трампа, який з початку свого другого терміну в січні 2025 року активно намагається припинити війну в Україні, що триває вже понад три роки. Трамп неодноразово висловлював розчарування темпами переговорів, звинувачуючи Москву у затягуванні процесу. Раніше, 30 березня, він уже погрожував ввести мита у розмірі 25–50% на покупців російської нафти, якщо Росія блокуватиме мирні ініціативи, про що повідомляло Reuters. Нова пропозиція сенаторів різко підвищує ставки, пропонуючи безпрецедентно високі 500% мита, що фактично може означати економічне ембарго для країн, залежних від російських енергоресурсів.

Чому це важливо?
Росія залишається одним із найбільших постачальників нафти, газу та урану на світовому ринку. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), з початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році країни ЄС витратили понад 205 мільярдів євро на російські енергоресурси. Індія, яка у 2024 році стала найбільшим покупцем російської морської нафти (35% її імпорту), та Китай, ще один ключовий партнер Москви, можуть опинитися під серйозним тиском через ці мита. Такі заходи можуть також вплинути на глобальні ціни на енергоносії, адже країни, які відмовляться від російських поставок, шукатимуть альтернативні джерела, що може призвести до дефіциту.

Контекст і реакція
Ініціатива сенаторів, яку очолюють республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь, є рідкісним прикладом двопартійної співпраці в Конгресі США, який останнім часом був глибоко розділений. Сенатори наголосили, що Росія є агресором у війні, і її дії мають бути зупинені. “Ці санкції будуть жорсткими, і це не випадково. Ми хочемо, щоб Путін зрозумів: війна має закінчитися, а агресія проти України — бути стримана в майбутньому”, — заявили вони.

Водночас Росія традиційно називає західні санкції “незаконними”, стверджуючи, що вони спрямовані на економічну вигоду Заходу в протистоянні з Москвою. Офіційної реакції Кремля на заяву сенаторів поки немає, але раніше президент РФ Володимир Путін відкидав ідеї тимчасового перемир’я, наполягаючи на своїх умовах, зокрема на визнанні окупованих територій.

Можливі наслідки
Запропоновані мита можуть мати далекосяжні наслідки. По-перше, вони вдарять по країнах, які залежать від російських енергоресурсів, змушуючи їх або шукати альтернативні джерела, або ризикувати економічними санкціями з боку США. По-друге, це може погіршити і без того напружені відносини між США та такими країнами, як Індія і Китай, які неохоче приєднуються до західних санкцій проти Росії. По-третє, зростання цін на енергоносії може додатково розігнати інфляцію в усьому світі, що стане викликом для економік, які ще не оговталися від попередніх криз.

Критики ініціативи зазначають, що такі жорсткі заходи можуть мати зворотний ефект, підштовхнувши Росію до ще більш агресивних дій, а також посиливши її економічні зв’язки з Китаєм, який може стати основним покупцем російських ресурсів, обходячи західні обмеження через “тіньовий флот” танкерів, як це вже відбувалося раніше.

Пропозиція 50 сенаторів США є черговим кроком у стратегії тиску на Росію, але вона також підкреслює складність глобальної енергетичної політики. У той час як США прагнуть змусити Москву сісти за стіл переговорів, такі заходи можуть ускладнити економічну ситуацію для багатьох країн і навіть для самих Штатів, якщо ціни на енергоносії різко зростуть. Світова спільнота уважно стежить за розвитком подій, адже від результатів цих переговорів залежить не лише доля України, а й стабільність глобальних ринків.