Список країн за витратами на освіту

Рівень фінансування освіти є одним із показників державних пріоритетів. Однак через різні масштаби економік оцінювати країни за абсолютними сумами видатків некоректно. Тому експерти порівняли, яку частку ВВП спрямовують на освіту у 181 країні світу.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/6187_uu_ece53331.jpg” border=”0″ width=”700″ height=”467″ alt=”6187_uu_ece53331.jpg (46.14 Kb)” /> Про це пише Visual Capitalist, посилаючись на дані Інституту статистики ЮНЕСКО та Our World in Data.<br /><br />Які країни витрачають на освіту найбільше<br /><br />Найвищу частку ВВП на освіту спрямовують невеликі острівні держави. Лідером рейтингу є Кірибаті, де на освітню сферу виділяють 16,4% ВВП.<br /><br />До першої п’ятірки також увійшли:<br /><br />Тувалу — 12,9%;<br />Мікронезія — 11,6%;<br />Намібія — 9,1%;<br />Алжир — 9%.<br /><br />Серед 40 найбільших економік світу лідирує Швеція, яка виділяє 7,3% ВВП на освіту. За нею йдуть Данія (6,4%) та Бельгія (6,3%).<br /><br />Велика Британія (5,9%), Бразилія (5,6%), США (5,4%) та Південна Корея (5,4%) також входять до числа країн з найбільшими витратами.<br /><br />Яке місце посідає Україна<br /><br />Україна витрачає на освіту 5,14% ВВП та посідає 57-ме місце серед 181 країни.<br />За цим показником вона перебуває поруч із низкою європейських держав:<br /><br />Нідерланди витрачають 5,18% ВВП, Естонія — 5,21%, Німеччина — 5,24%, Австрія та Словенія — по 5,28%. Трохи нижчий показник має Австралія — 5,06%.<br /><br />Чому деякі країни витрачають більше, ніж інші<br /><br />Дослідження показує, що високий рівень добробуту країни не завжди означає великі витрати на освіту. Наприклад, Південна Африка спрямовує на освіту 6% ВВП, тоді як значно заможніші мають нижчі показники: Сінгапур — 2,2%, Ірландія — 2,9%, а Японія — 3,3%.<br /><br />Експерти пояснюють, що на розмір освітніх видатків впливають демографічна ситуація, бюджетні можливості держави та політичні пріоритети.<br /><br />Країни з молодшим населенням змушені будувати більше шкіл, готувати педагогів і забезпечувати навчання більшої кількості дітей, тоді як держави зі старшим населенням дедалі більше коштів спрямовують на медицину та пенсійне забезпечення.