Спільна оцінка аналітичних центрів законопроєкту Кабміну №11416

Джерело: Facebook-сторінка автора
Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” та зазначають, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці.
1. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%
– Вкрай негативна пропозиція, призведе до подальшої тінізації заробітних плат та пригнічення економічної активності. Розрахунок Мінфіну є завищеним – він є механічним і не враховує наслідки тінізації
2. Встановлення обов’язку сплати військового збору – юридичними особами у розмірі 1,0 % доходу від будь-якої діяльності

Підвищення податків: чому уникнути цього неможливо

– Найбільш негативна пропозицій Мінфіну з усіх запропонованих. Податок з обороту є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.
Пропонується не вводити нових податків, вирішувати задачу тимчасовим підняттям існуючих на визначений термін. Замість податку з обороту – підняти ставку ПДВ на рівень, який дозволить отримати вказані надходження
3. Встановлення обов’язку сплати військового збору – 15% – підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні
– Доцільним є оподаткування лише дорогих автомобілів, від певної порогової суми митної вартості
4. Встановлення обов’язку сплати військового збору – фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна.
– За теперішнього адміністрування операцій з нерухомістю запровадження податку посилить тінізацію та заниження бази оподаткування, відтак ефект для бюджету буде нижчим очікуваного.
5. Впровадження акцизного податку на продукцію за кодом «води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр.

Влада перейшла межу та потрапила у “податкову пастку”

– За змістом акцизного податку, він має бути пропорційним суспільній шкоді від споживання продукту. Відтак, якщо шкідливим вважається цукор, то податок доцільно встановлювати з диференціацією за вмістом цукру.
При цьому напої з вмістом цукру нижче порогового, що містять “інші підсолоджувальні та ароматичні речовини” не мають підпадати під такий податок.
На думку експертів, надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень за рахунок впровадження нових податків, які передбачають додаткові форми звітування, впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків.
Також, одночасно з пошуком додаткових доходів за рахунок бізнесу, важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.
Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів.
В той же час, одночасно з впровадженням тимчасових заходів – необхідно невідкладно реалізувати системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:
– для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету – необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ – перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;
– покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
– максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.

Збільшення ПДВ, військового збору чи зростання цін на пальне? Чому жоден з цих варіантів неприйнятний

Аналітичні центри закликають народних депутатів та Міністерство фінансів провести фахове обговорення всіх альтернатив та визначити для подальшої реалізації найменш шкідливі для економіки норми.
З повагою,
Advanter Group
Офіс шеф-економіста Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України
Інститут податкових реформ
Growford Institute
ІЕД/IER
Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy
Інститут соціально-економічної трансформації
Палата податкових консультантів/Chamber of Tax Advisors
Інститут фінансів та права
Економічна експертна платформа
CASE Україна
Центр громадської експертизи
Мережа захисту національних інтересів “А Н Т С”.
Як відомо, голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа заявила, що Верховна Рада може повернутися до ідеї підвищення ставки податку на додану вартість у пошуку можливостей наповнити державний бюджет, якому до кінця року бракує пів трильйона гривень. За її словами, У перших варіантах підвищення податків, які розробляло Міністерство фінансів, фігурувало підвищення ПДВ. Проте в остаточному варіанті відомство відмовилось від цього на користь підвищення ставок військового збору.
Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада України підвищила акцизи на пальне, ухваливши у другому читанні закон №11256-2.

Зростання цін та збідніння населення: наслідки підвищення акцизів на пальне

Раніше, лідер “Європейської Солідарності”, п’ятий президент України Петро Порошенко закликав владу скасувати заплановане підвищення акцизів на бензин та дизпальне, оскільки це стане ударом і по кишенях українців, і по залежних від пального виробникам – насамперед аграріям.
Згодом, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна заявила, що напівтаємне рішення уряду про підвищення акцизів на пальне є неприпустимим, оскільки воно призведе до кумулятивного негативного ефекту для економіки та рівня життя людей.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Спільна оцінка аналітичних центрів законопроєкту Кабміну №11416 appeared first on Прямий.