Скандал у спорті: чому народний депутат вимагає звільнити міністра Бідного

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови про звільнення Матвія Бідного з посади Міністра молоді та спорту України. Авторство документа належить народному депутату Юрію Павленку, а формальним приводом стала гостра ситуація навколо виборів ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) — головного спортивного вишу країни, альма-матер сотень олімпійських чемпіонів.

Як починався конфлікт

Наприкінці 2025 року НУФВСУ перейшов у сферу управління Міністерства молоді та спорту. У січні 2026 року в університеті оголосили вибори нового ректора. Вже 21 січня, на самому початку виборчої кампанії, міністр Бідний провів нараду з проректорами університету, на якій, за наявними даними, прямо назвав свого кандидата на цю посаду.

Попри це, підготовка до виборів тривала у штатному режимі: 18 березня Міністерство офіційно внесло до університету перелік кандидатів, дільниці для голосування підготували вчасно, а скарг на порушення виборчі органи НУФВСУ не отримували. Голосування мало відбутися 25 березня 2026 року.

Накази за добу до голосування

Усе змінилося 24 березня — за один день до виборів. Міністр Бідний підписав наказ № 155-к/тр про перенесення дати виборів на 23 вересня 2026 року, пояснивши це “службовою необхідністю”. У той же день він видав інший наказ — про призначення виконувачем обов’язків ректора доцента кафедри спортивних єдиноборств та силових видів спорту Юрія Радченка. Чинного в.о. ректора Олександра Пижова про скасування його повноважень повідомили лише наприкінці того ж дня.

У пояснювальній записці до проекту постанови стверджується, що перенесення виборів суперечило статті 42 Закону України “Про вищу освіту” та урядовим методичним рекомендаціям щодо обрання керівників вишів, і не мало правових підстав ні у статуті НУФВСУ, ні в законодавстві.

Протест студентів і вибори “всупереч”

25 березня студенти та викладачі НУФВСУ вийшли під стіни Міністерства молоді та спорту, вимагаючи скасувати наказ і провести вибори за законом. Виборча комісія університету, попри розпорядження міністерства, усе ж провела голосування у визначений раніше день.

У голосуванні взяли участь 607 із 855 виборців — 71%, що значно перевищує визначений законом 50-відсотковий поріг.

Переможцем став Михайло Риган, який отримав 458 голосів (53,57% від загальної кількості виборців). Підсумковий протокол виборчої комісії від 25 березня було офіційно надіслано міністерству, проте, як зазначається у пояснювальній записці, очільник міністерства продовжив ігнорувати результати волевиявлення колективу.

Друге призначення — людина, не відома університету

30 березня Юрій Радченко сам подав заяву про звільнення з посади в.о. ректора. А 3 квітня міністр Бідний призначив на цю посаду Геннадія Васильчука — особу, яка, за словами авторів документа, повністю невідома трудовому колективу НУФВСУ і жодного стосунку до закладу не має. Як зазначається в пояснювальній записці, це призначення відбулося тим самим шляхом, що й попереднє: в обхід виборчої процедури та без підтримки колективу.

Аргументи за звільнення міністра

У пояснювальній записці народний депутат Юрій Павленко характеризує дії міністра як “безпрецедентне порушення академічної свободи та університетської автономії”, гарантованих Конституцією. Документ наголошує, що йдеться не про управлінську помилку, а про свідомий і послідовний тиск на незалежний виборчий процес із метою встановити політичний контроль над університетом — і що в умовах воєнного стану така поведінка є особливо неприйнятною, оскільки держава потребує консолідації суспільства, а не підриву довіри до інституцій.

На цій підставі проект постанови пропонує звільнити Матвія Бідного з посади Міністра молоді та спорту України. Автор документа зазначає, що ухвалення постанови не потребує витрат державного бюджету і, на його думку, сприятиме призначенню “більш ефективного міністра”.

Що далі

Наразі йдеться лише про реєстрацію проекту постанови та пояснювальної записки до нього — документ ще має пройти розгляд у Верховній Раді. Власної публічної реакції міністра Бідного на ці звинувачення в документі не наведено. Якщо депутати підтримають ініціативу, ситуація з НУФВСУ стане одним із наочних прецедентів того, як виборча автономія вишу зіткнулася з прямим втручанням профільного міністерства.