Що означає евакуація закордонних дипломатів з України: “гра на нервах” чи реальна загроза нового вторгнення РФ

Наприкінці січня 2022 року через можливу нову військову агресію Російської Федерації щонайменше шість країн заявили про евакуацію родин дипломатів, скорочення штату дипломатичних працівників та закликали своїх громадян залишити терени України або відмовитись від поїздок до нашої країни.
Що стоїть за такими діями західних союзників України, насамперед США та Великої Британії, чому країни ЄС не поспішають з евакуацією своїх дипломатів, та як Росія намагається розхитати Захід та українське суспільство, розбирався PRM.UA.
Станом на 24 січня про намір скоротити персонал дипломатичних установ та евакуювати членів родин дипломатів заявили США, Велика Британія, Німеччина та Австралія. Згодом Німеччина змінила своє рішення, натомість стало відомо про намір Японії вивезти своїх дипломатів та громадян з України.
Українська влада нервово відреагувала на такі дії союзників. Міністерство закордонних справ оцінило такі дії США, Великої Британії та Австралії, як “передчасні” та такі, для яких немає “достатніх причин”. “Надзвичайно важливо уникати кроків, які можуть бути використані в інформаційному просторі задля посилення напруги в суспільстві, дестабілізації економічної та фінансової ситуації нашої держави”, – підкреслили у МЗС.

Евакуація послів — це тонкощі дипломатичної гри: Зеленський вкотре проігнорував сигнали Заходу щодо російської загрози

Президент України Володимир Зеленський також засудив дії українських союзників. 25 січня він назвав це “тонкощами складної дипломатичної гри”, а кілька днів потому – “помилкою”.
“Я вважаю, що посольські працівники, дипломати мають бути тут, це капітани дипломатії, представники своїх держав. І ми знаємо, що капітани останні покидають корабель. І я вважаю, що Україна – не “Титанік”, ми ідемо вперед”, – наголосив український президент на зустрічі з представниками іноземних ЗМІ 28 січня.
Втім, країни Заходу не повірили Володимиру Зеленському, вже 29 січня посольство США вдруге звернулось до американських громадян з закликом залишити територію України. 30 січня Канада ухвалила рішення евакуацію другорядних співробітників посольства та членів родин канадських дипломатів.
Коли здійснюється евакуація дипломатів та членів їхніх родин. Чому першими на це пішли США та їхні найближчі союзники
24 січня Державний департамент США дав дозвіл на добровільний від’їзд державних службовців з посольства в Україні та наказав виїхати членам їхніх родин. Того ж дня Велика Британія відкликала частину співробітників посольства в Україні та членів їхніх родин, Австралія почала евакуацію сімей працівників дипломатичної місії в Києві. 30 січня до цих країн приєдналась також і Канада.
Евакуація дипломатів з будь-якої країни, а також їхніх рідних відбувається у випадках надзвичайної ситуації, коли має місце створення умов, що перешкоджають роботі дипломатів, чи існують загроза їхній безпеці, розповідає кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка Станіслав Желіховський.
“Зазвичай при кризовій ситуації спочатку відбувається евакуація членів родин. Це головним чином діти, дружини або чоловіки, інші так само члени родини. Потім скорочується кількість тих працівників посольства, які залишились. І остання фаза – це зняття прапора з відділення амбасади після повної евакуації дипломатичного корпусу. Такі випадки в американських були у В’єтнамі, Ірані, Афганістані”, – повідомляє експерт.
Як вказує Станіслав Желіховський, також може мати місце знищення документів, прапорів та інших предметів для того, щоб вони не дісталися нападникам і взагалі не були використані для тієї чи іншої пропаганди в руках осіб, які здійснюють певні негативні дії.
“І, власне, таких випадків було чимало. Але історія їх знає і, в принципі, це було в таких країнах, як країни Близького Сходу і Латинської Америки. На жаль, з цим стикнулася й Україна”, – додає він.

Українська розвідка перевозить секретні архіви з Києва на Західну Україну – Washington Post

Як зауважують експерти, евакуація дипломатів та членів їхніх родин є звичайною практикою, яка зумовлена певними протоколами безпеки, які запускаються після оцінки ризиків на основі розвідувальних та інших даних профільних служб. Це ж саме стосується й закликів до своїх громадян залишити території держав, де підвищений рівень небезпеки.
“Це достатньо поширена практика для різних дипломатичних відомств, в залежності від ситуації в країні й загрози їхньому життю, якась часткова чи повномасштабна евакуація відбувається. Це роблять не тільки країни західні. В принципі, це може робити Україна в країнах, в яких, наприклад, є громадянська війна або зовнішній конфлікт. Наприклад, в африканських країнах і так далі”, – зазначає політолог, керівник політико-правових програм ГО “Український Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович.
З цим згоден й політолог Тарас Загородній. Він вказує на те, що у кожної країни свої протоколи безпеки, які вони зобов’язані виконувати.
“Тут слід розуміти, що у США та Великої Британії можуть бути власні протоколи стосовно безпеки власних співробітників. Вони все ж таки як відповідальні люди зберігають навіть теоретичну можливість вчинення шкоди власним громадянам. Тому вони можуть перестраховуватись в такому випадку, тому що це є життя їхніх громадян”, – каже Тарас Загородній.
За словами політичного експерта Тараса Чорновола, кожна країна самостійно оцінює рівень загрози й вирішує, як їй поводитися – але, як правило, у випадку реальних загроз, дипломатичний персонал скорочують.

США у цьому випадку повелися стандартно, так, як вони поводяться. Життя американських громадян – перш за все. А життя тих громадян, яких країна сама направила в довгострокові відрядження до іншої держави, вони на особливій відповідальності американського уряду

Тарас Чорновіл політичний експерт

“І якщо виникають щонайменші загрози для їхнього життя, принаймні їхніх родичів, вони зобов’язані вивезти терміново з країни. А американці бачать дуже серйозну загрозу…” – розповідає експерт.
На його думку, країни, які евакуюють членів родин дипломатів та скорочують кількість співробітників посольств з огляду на можливу небезпеку діють абсолютно адекватно.
“А потенційна загроза і реальна загроза – це трошки різні речі. Але вони не можуть ризикувати життям своїх службовців і тому вони поступили так, як треба поступати у випадку потенційної загрози”, – додає Тарас Чорновіл.
“Це країни західного світу, де життя своїх співгромадян є найвищою цінністю. Вони дуже його намагаються захищати. І в цьому контексті така попереджувальна дія як виїхати добровільно родинам співробітників посольств на певний проміжок часу є тим заходом, який вони повинні робити навіть по протоколу. Оскільки вони дивляться на ті повідомлення, які надсилає розвідка”, – вказує політолог Ігор Рейтерович.
Як вважає Тарас Загородній, на рішення США та Великої Британії могла значно вплинути й громадська думка у цих країнах.

Нас не потрібно попереджати: Зеленський розкритикував Захід через “нагнітання” щодо вторгнення Росії в Україну

“Тому що у них багато говорилося про цей теоретичний напад Російської Федерації. Тому звичайно, що влада США не може не реагувати на пресу. Тому що їхні власні громадяни, якщо, не дай боже, щось трапиться, будуть запитувати, чому ви нічого не зробили. Це більше внутрішньополітичне питання Великої Британії та США”, – каже політолог.
Як зазначає Ігор Желіховський, це може бути пов’язано з тим, що вони як найбільш активні серед країн Заходу на міжнародній арені протягом минулого століття мають найбільш негативний досвід у цій царині.
“Першими це дійсно були американці, а вже пізніше були країни континентальної Європи. У них найбільш негативний досвід того, що вони потрапляли в такі ситуації, коли були вчинені напади на посольства та інші дипломатичні установи. Тому що саме американці найбільше останнім часом здійснюють певні військові операції за межами своєї країни. І часто в цих країнах вони потрапляють під опір або місцевого населення, або певних терористичних угрупувань. Тому, власне, і відбуваються такі програми з евакуації. І для них це є звичною практикою вже багато десятиліть”, – вказує експерт.
Станіслав Желіховський також не виключає, що країни, які першими почали вивозити своїх дипломатів та членів їхніх родин, грають на випередження – мова йде про можливість провокацій, які здатні значно погіршити ситуацію у регіоні та ставлення до України у країнах Заходу.
“Саме американське посольство може бути об’єктом певних диверсій, певних нападів навіть невстановлених осіб, щоб спровокувати кризу у відносинах, наприклад, з Україною”, – підкреслив він.

Саме члени дипкорпусу можуть постраждати від таких навмисних дій з боку тих чи інших суб’єктів… Тому саме країни англосаксонського світу найперше заявили про евакуацію дипломатичного корпусу

Станіслав Желіховський кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України

Чому структури Європейського Союзу та країни ЄС не евакуюють своїх дипломатів
24 січня, того ж дня, коли США та Велика Британія оголосили про своє рішення щодо евакуації дипломатів та членів їх родин, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель оголосив, що ЄС не має наміру організовувати евакуацію з України своїх дипломатів або їх родин у зв’язку із загрозою наступу з боку Росії.
Це рішення публічно підтримали більшість країн Євросоюзу, особливо країни Балтії та Центрально-Східної Європи, заявивши, що уважно слідкують за ситуацією й розроблять плани евакуації співробітників своїх диппредставництв у разі загострення ситуації.
Лише МЗС Німеччини 24 січня повідомило, що члени родин німецьких дипломатів можуть добровільно залишати Україну, це також стосується членів родин персоналу, який працює в таких організаціях, як Гете-інститут або Товариство міжнародного співробітництва (GIZ). 27 січня очільниця МЗС ФРН повідомила, що з метою “не дестабілізувати ситуацію в Україні”, офіційний Берлін відмовився від скорочення штату посольства в Україні. Крім того, Нідерландів заявили, що їхні співробітники у Києві та їхні рідні мають право за власним бажанням покинути Україну та повернутися додому через загрозу вторгнення Росії.

Психологічне залякування: Зеленський спростував інформацію Заходу про концентрацію російських військ на кордоні

Франція, як й інші країни Євросоюзу, також вивчають ситуацію й лише готує виведення своїх дипломатів та членів їхніх родин.
На переконання Станіслава Желіховського, позиція ЄС зумовлена тим, що там ще сподіваються, що все налагодиться саме дипломатичним шляхом і саме по лінії дипломатії ця криза “розсмокчеться”.
“ЄС має два рівні управління: рівень наднаціональний і рівень національний. Ми бачимо, що на національному рівні деякі країни ЄС, Франція, наприклад, готуються до подібної евакуації. Заява Борреля є абсолютно правильною з точки зору його позиціонування”, – зауважує Ігор Рейтерович.

Європа, на відміну від США, вважає, що ризик широкомасштабного вторгнення є меншим. І вона сподівається, що за столом переговорів якось зможе врегулювати ситуацію. Вони вірять в перемовини й дипломатичне врегулювання ситуації

Ігор Рейтерович політолог

“Тому Жозеп Боррель таким чином демонструє принциповість своєї політики, політики ЄС… Тут немає нічого дивного. Тому що у них ці заяви суттєво розходилися з заявами представників США або тієї ж Великої Британії. З іншого боку, це абсолютно не означає, що найближчим часом може бути відданий зовсім інший наказ – про евакуацію представників європейських місій. Або навпаки про повернення родин цих членів посольств країн, які вже евакуювались”, – підкреслює політолог.
Як наголошує Тарас Чорновіл, заява Жозепа Борреля свідчить про те, що країни Євросоюзу самі розв’язуватимуть питання нової кризи на кордонах України.
Йдеться про реальну оцінку країнами ЄС небезпеки, яка, на їхню думку, існує на сьогодні. Тобто в європейських столицях вважають, що їхні дипломати не перебувають під загрозою,

Вони не сказали, що немає загроз для України. Вони не сказали, що Росія відмовилася від агресії чи не хотіла агресію проводити. Вони тільки сказали, що вони вважають, що для дипломатичних представництв крайньої загрози не буде. Тобто це означає, що вони більшу мають надію, що їхні дипломати не постраждають у випадку якихось воєнних дій тощо

Тарас Чорновіл політичний експерт

“Плюс, вони вважають, що тут, будучи близько, на малій відстані, вони зможуть швидко провести евакуаційний процес, якщо щось почнеться. Тобто для цього багато часу не треба і ніхто не готовий повірити, що, скажімо, в XXI столітті хтось ризикне бомбити мирні міста…” – зауважує політичний експерт.
На його думку, така позиція є трохи самонадійною, адже, як свідчить досвід, у разі збройного конфлікту російська армія у першу чергу атакує соціальну та гуманітарну інфраструктуру, не дотримуючись будь-яких міжнародних правил ведення війни.
Евакуація родин російських дипломатів та підготовка до скорочення персоналу дипустанов РФ. Що це було
Ще 18 січня The New York Times повідомило, що ще 5 січня РФ вивезла з України18 членів родин російських дипломатів. Водночас за інформацією джерел видання в СБУ, очікувався від’їзд ще 30 осіб з посольства в Києві та львівського консульства, а російським дипломатам в інших українських містах нібито наказано готуватися до від’їзду.
Офіційна Москва не заперечила повідомлення про вивезення родин дипломатів та підготовку до скорочення дипперсоналу, просто констатувавши факт того, що “посольство Росії в Києві працює в штатному режимі”.
Українське зовнішньополітичне відомство також заперечило, що Росія евакуює свої дипломатів, також проігнорувавши інформацію про вивезення членів їхніх родин. “Посольства інших держав в Україні не повідомляли про наміри евакуйовувати своїх працівників. МЗС України зараз не планує евакуацію українських дипломатів з РФ”, – заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

Розмови про неминучу війну шкодять економіці України – посольство Росії процитувало Зеленського

“Росіяни тут грають свою гру. Вони в один спосіб підвищують таким чином ставки. Вони намагаються нагнітати тут ситуацію, але у вигідному для себе ключі. Тут Росія більше хотіла подивитися на реакцію і десь, можливо, спровокувати якусь паніку. Але можна сказати, що, за великим рахунком, у них не вийшло. Ця інформація менше вплинула на внутрішньополітичну ситуацію в Україні, ніж, наприклад, повідомлення про евакуацію представників західних посольств. Тому що більшою мірою є тезою на підтримку того, що все ж таки агресія можлива і вона можлива в найближчий період”, – оцінює ситуацію Ігор Рейтерович.
За словами Станіслава Желіховського, тут можуть бути елементи якоїсь тонкої гри Росії, якою вона, можливо, робить вкиди в інформаційний простір про евакуацію дипломатів, а потім про те, що її не відбулося. Це також може бути перевіркою реакції й громадян України та Росії й різних сторін, які залучені до врегулювання нової ескалації на кордонах нашої країни.

Швидше за все, це був якийсь певний вкид з боку Російської Федерації на реакцію як українського суспільства, так і інших країн, третіх країн, як вони на це будуть реагувати

Станіслав Желіховський кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України

“Наскільки мені відомо, там вони (російські дипломати – ред.) не в повному штаті зараз працюють. Тут уже це має місце. І наскільки ми маємо інформацію, хто там і що там – наразі важко сказати, який там склад. Але, тим не менше, я знаю, що РФ полюбляє різного роду таку гру, пов’язану з евакуацією дипломатів. Це також елементи російської пропаганди”, – додає науковець.
Він не виключає нових подібних “вкидів” з боку Кремля з метою тримати певний градус напруги в українському суспільстві – тобто це така собі “гра” Росії.
Як вважає Тарас Чорновіл, на рішення РФ не загострювати ситуацію відкликанням співробітників її дипустанов може бути пов’язано з позицією Китаю.
“Ми вже багато чули про те, що є кілька вже витоків про те, що Китай просив Росію не псувати їм Олімпіаду будь-якими військовими контекстами. Мало того, Китай провів через Генасамблею ООН резолюцію, згідно з якою має вводитися це “олімпійське перемир’я”, яке має початися за тиждень до Олімпіади та закінчитися через тиждень після закінчення Паралімпіади – тобто десь до 20 березня”, – каже експерт.
Він нагадав, що ця історія з вимогою Китаю виникла після відразу того повідомлення про нібито евакуацію російських дипломатів і їх родин.
“Очевидно, евакуація зараз не відбулася. Але треба буде дуже добре стежити, щоб не було ефекту, що ми сказали один раз, що почалась евакуація, але її не сталося, тому ми більше не стежимо… А потім 20 лютого або 20 березня раптом виявиться, що російські дипломати, родини російських дипломатів покинули Україну, а ми навіть не помітили. За цим треба буде стежити. Бо якщо таке реально почне відбуватися, то це означатиме, що загроза стає дуже реальною”, – наголошує політичний експерт.
Евакуація дипломатів – гра на нервах чи реальна загроза нового вторгнення Росії?
“Це своєрідний сигнал Російській Федерації, що дуже серйозно її наміри оцінюють, і вона тоді не зможе скористатися якимись провокативними заявами, що це Україна напала, наприклад, на РФ. Тут якраз буде продемонстровано, що вивозили представників своїх посольств зі столиці, яка дуже далеко знаходиться від лінії розмежування і, відповідно, вся відповідальність за агресії лежить безпосередньо на РФ. Я б на це дивився з такої точки зору, а не шукав якусь зраду”, – заявляє Ігор Рейтерович.
Крім того, на його думку, евакуація частини співробітників дипмісій та їхніх родин – це також промовистий жест у бік офіційного Києва.

Це сигнал українській владі, що вона не надто серйозно ставитися до тих загроз, які є, що потрібно більш уважно придивитися до того, що відбувається на кордоні, й більш адекватно реагувати на ті виклики, які постали перед Україною

Ігор Рейтерович політолог

На переконання Ігоря Рейтеровича, у ситуації з евакуацією дипломатів та членів їхніх родин йдеться як про гру нервів, так і про реальну небезпеку.
“Чи є ризик вторгнення РФ? Так, є. Чи є він високий? Так. Питання виключно у масштабі й сценарії, як це буде відбуватися і в який спосіб. Чи це буде локально, чи це буде широкомасштабно, чи це буде зараз, чи після Олімпіади, чи під час олімпіади? Це також дуже важливі елементи, які будуть мати значення. І в цьому плані нам треба просто спокійно аналізувати ситуацію, вірити в найкраще, але готуватися до найгіршого”, – переконаний політолог.

Через заяви Зеленського у США мають сумніви, чи треба давати Україні зброю — Politico

За словами Станіслава Желіховського, західні країни усвідомлюють ризик того, що новий напад РФ на Україну таки може статися.
“Щодо гри на нервах, то просто більше схоже на те, що саме так полюбляє грати Російська Федерація, тому вона і робить різного роду вкиди. Це більше імпонує Кремлю”, – каже він.”А щодо “підвищення ставок” – тут може бути підвищення з боку різних країн: і західних і Росії. Тому що градус напруги зростає, і це потрібно підкреслювати. Це, до речі, дає додаткову можливість мобілізувати як саме українське населення, так і іноземних партнерів, наприклад, щодо допомоги Україні. Тобто тут може бути теж елемент геополітичної гри, щоб показати Україні, хто є її справжнім союзником і ким на сьогодні є Російська Федерація”, – підсумовує Станіслав Желіховський.
Що цьому передувало
Як відомо, з кінця жовтня 2021 року у західній пресі з’явилась інформація, що Російська Федерація не відвела свої війська після закінчення навчань “Захід-2021”, мало того, РФ почала перекидати до кордонів з Україною додаткові військові сили й засоби.
Цю інформацію, згодом підтвердила й розвідка США та інших країн НАТО. Вони прямо заявили про підготовку Росією нового військового вторгнення в Україну.
На цьому тлі 7 грудня відбулись переговори президентів США ті РФ, на яких Джо Байден попередив свого російського колегу про неприпустимість нової агресії проти України та пригрозив новими санкціями у разі ескалації конфлікту.
15 грудня Росія передала США два документи про так звані “гарантії безпеки”, яких у Кремлі вимагають від НАТО. Вони передбачали заборону на вступ у НАТО України, Молдови та Грузії, а також відмову від діяльності НАТО на території країн-членів, які приєдналися до Альянсу після 1997 року.
З 10 по 17 січня відбулись переговори представників Росії з США, НАТО та країнами ОБСЄ щодо так званих “гарантій безпеки”. На них російській стороні було доведено про неприйнятність її вимог. Генсек НАТО Єнс Столтенберг також заявив про необхідність виведення військ РФ з окупованих нею територій України, Грузії та Молдови.
З огляду на реальну загрозу з боку Росії США, Велика Британія та інші країни Європи почали надавати Україні оборонне озброєння — мова насамперед йде протитанкові комплекси Javelin, NLAW та ПЗРК Stinger. Особливу позицію у цьому питанні зайняв офіційний Берлін — він заборонив країнам ЄС передавати Україні озброєння виготовлене у Німеччині, обмежившись допомогою у 5 тисяч касок.
Через реальну загрозу війського вторгнення РФ США, Велика Британія, Канада та Австралія оголосили про евакуацію членів родин дипломатів та другорядних співробітників дипустанов.
Вчора, 31 січня, відбулось скликане на вимогу США засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні, на якому переважна більшість країн засудила агресивні наміри РФ щодо України та підтримали суверенітет та територіальну цілісність України. Представниця США також вказала на те, що попри заяви російської сторони про відведення військ від кордонів України, Росія продовжує нарощувати військову присутність біля українських кордонів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
 
 
The post Що означає евакуація закордонних дипломатів з України: “гра на нервах” чи реальна загроза нового вторгнення РФ appeared first on Прямий.