Шапран прокоментував ідею перейменування копійок в шаги

Колишній член ради Національного банку Віталій Шапран прокоментував ініціативу перейменування копійок в шаги. Він назвав кілька проблемних моментів, які не були враховані у законопроєкті. Історична доцільністьЗа словами Шапрана, хоча відмова від російських імперських назв є логічною, «шаг» не є вдалою альтернативою. Монети з такою назвою ніколи не були в обігу в Україні. «Функцію дрібних грошей з такою назвою виконували поштові марки на початку ХХ ст., коли Україна переживала не найкращі часи своєї історії», — зазначив він.На його думку, рішення про назву ухвалювалось вузьким колом без широкого громадського обговорення.Витрати для державиШапран підкреслив, що перейменування вимагатиме додаткових витрат — від PR-кампаній до зміни програмного забезпечення у банках та державних структурах. Це також потребуватиме нових навчальних матеріалів для банків та роз’яснень для населення.«Те, що такі видатки можуть проводити повз кошторису НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, які можна було б спрямувати на більш корисні проєкти», — додав він.Вплив інфляції та потреби бізнесуЗа час дискусій про «шаги» інфляція фактично знецінила 10 копійок, а з часом може зникнути й потреба у монеті номіналом 50 копійок. До того ж торгові мережі вже адаптувалися, замінюючи дрібну решту бонусами на картки лояльності. На думку Шапрана, необхідні додаткові дослідження економічної доцільності такого кроку.Ризик плутанини для населенняЯкщо одночасно в обігу залишаться і копійки, і «шаги», це може створити плутанину. Подібна проблема вже є з різними варіантами монет у 1 та 2 гривні, які важко відрізнити між собою.«Вже років 5 на ринку існує проблема, коли частина громадян відмовляються брати на решту монету в 1 грн з жовтого металу, вважаючи, що її обіг завершено. А от монети 1 та 2 грн нового зразка з білого металу настільки схожі одна на одну, що їх часто плутають, і це викликає сильні незручності в готівковому обігу. Тож замість того, щоб вирішити вже наявні проблеми в готівковому обігу, НБУ витрачає час своїх працівників, а значить і кошти, на заходи з перейменування, які носять або сумнівний, або нетерміновий характер», — пояснив колишній член Ради НБУ.Відставання від світових трендівШапран також звернув увагу, що росія та Китай активно працюють над впровадженням цифрових валют. Натомість в Україні ресурси Нацбанку витрачаються на перейменування монет замість розробки цифрової гривні, яка могла б стати важливим інструментом як для економіки, так і для військових потреб.«росіяни стоять на порозі впровадження цифрового рубля. 17 вересня голова фінансового комітету Державної думи рф отримав зарплату в цифрових рублях. Для рф з великою територією впровадження цифрового рубля буде мати значний ефект економії на обслуговуванні ЦБР грошового обігу. Не маю сумніву, що зекономлені кошти рф направить на фінансування агресії проти України.Водночас замість активної розробки проєкту цифрової гривні і підлаштування її під потреби військових та населення, НБУ витрачає значні людські ресурси на формалістичні дії з перейменування дрібної монети», — наголосив Шапран.