Рада ухвалила закон про доброчесне лобіювання: що це означає

Верховна Рада України 23 лютого ухвалила в цілому законопроєкт про доброчесне лобіювання. Закон спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії. Однак він може перетворитися на інструмент тиску влади на громадські об’єднання та бізнес-асоціації.
Про відповідне рішення парламенту повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Лобіюванням в Україні вважатимуть вплив (або спробу пливу) на нормативно-правовий акт чи його проєкт будь-якою особою у своїх комерційних інтересах або інтересах третьої сторони. Займатись ним не зможуть політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори Президента та Верховної Ради України.
У документі зазначається, що ухвалення Закону про лобізм є однією з ключових рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), та рекомендацією Єврокомісії на шляху до початку переговорного процесу про вступ України до ЄС.

Лобісти — це не люди з вулиці. Вони зі зв’язками, освітою, досвідом, хваткою, репутацією та особистою історією

Закон набуває чинності тільки через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше ніж 1 січня 2025, – додав Железняк.
Законопроєкт визначає:
• термінологію у сфері лобіювання;
• права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
• методи впливу;
• правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
• створення Реєстру прозорості, власником та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК);
• порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього;
• доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безплатний);
• звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
• механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.
Нагадаємо, 10 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроєкт “Про доброчесне лобіювання” №10337. Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС.
Однак проти цього законопроєкту виступили понад 250 НГО, зокрема Transparency International Ukraine, Громадянська мережа ОПОРА, фундація DEJURE, Міжнародний фонд “Відродження”. У спільному зверненні вони заявили, що консультації НАЗК з громадським сектором проводилися лише формально, а більшість зауважень Ради Європи щодо проєкту закону від НАЗК не врахували.