Рада у першому читанні підтримала оновлений законопроєкт про посилення мобілізації: деталі

Сьогодні, 7 лютого, депутати Верховної Ради підтримали в першому читанні законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Фото: Ярослав Железняк

Рішення підтримали 243 парламентарі. Голосували так:

Слуга народу — 178
Довіра — 18
Платформа за життя та мир — 17
Відновлення України — 12
Позафракційні — 8
За майбутнє — 7
Голос — 3
Європейська Солідарність — 0
Батьківщина — 0

Законопроєкт у першому читанні ухвалили без пропозицій профільного комітету.

Кабмін вніс до Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію: що він передбачає

За словами Железняка, далі до нього протягом двох тижнів — до 21 лютого — мають внести правки, а потім — розглянути у другому читанні.
“Тобто, найімовірніше, ухвалять законопроєкт в цілому в останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і набере чинності через місяць, тобто у квітні”, — написав нардеп у Telegram.
Напередодні омбудсмен Дмитро Лубінець вказав на низку норм, що суперечать Конституції в цьому законопроєкті. Загалом до законопроекту є дев’ять сторінок зауважень. Серед іншого:

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України, – каже Лубінець.
Крім того, за словами омбудсмена, Конституції України не відповідає обов’язок призовника, військовозобов’язаного, резервіста реєструвати електронний кабінет, за невиконання якого несуть юридичну відповідальність, визначену законом. “Таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте і сімейне життя».
Також, питання про надання права представникам ТЦК і СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції, бо таку перевірку можуть здійснювати лише співробітники Національної поліції і персонал Державної прикордонної служби України.
Щодо альтернативної (невійськової) служби, то, як заявив Лубінець, чинна редакція закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” нині не передбачає можливості й порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак, за його словами, є “непоодинокі випадки» направлення на військову службу громадян, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм статтею 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна назвала три норми законопроєкту про мобілізацію, які треба змінити до остаточного схвалення, оскільки вони можуть породжувати вибірковість чи корупцію.
“Ці норми необхідно виправити до другого читання законопроекту — і це цілком можливо зробити”, — написала вона у Facebook.
Серед ключових норм, які, на думку Радіної потрібно змінити:

Демобілізація. За словами нардепки, слід визначити чіткий строк та умови, за яких військові фактично демобілізовуються. Наразі законопроект передбачає, що після спливу 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію — строк же задоволення цього рапорту відсутній. Це може породити вибірковий підхід.
Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю. Радіна заявила, що слід чітко зафіксувати принцип «одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи — відстрочка для одного доглядача». Контролювати це можна і треба програмними засобами реєстру військовозобов’язаних, але не «кошмаренням» осіб із інвалідністю вимогою додаткових довідок про постійний догляд.
Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов’язаного, неявку до ТЦК за повісткою тощо. Нардепка заявила, що потрібно зробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і “не помічання” інших.

За її словами, висновок антикорупційного комітету надали на опрацювання оборонному комітету.

Як відомо, Кабінет Міністрів України 30 січня затвердив та вніс до Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Зазначається, що цей документ визначає прозорі правила мобілізаційного процесу, а також необхідне врегулювання прав військовослужбовців та військовозобовʼязаних.
До слова, 5 лютого Європейська Бізнес Асоціація закликала Верховну Раду не ухвалювати урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації без доопрацювань через низку суперечливих норм.
Попередню редакцію законопроєкту відкликали урядовий та повернули Кабінету Міністрів України на доопрацювання.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post Рада у першому читанні підтримала оновлений законопроєкт про посилення мобілізації: деталі appeared first on Прямий.