Пригода для всієї сім’ї: рецензія на фільм “Магічні двері”

У четвер, 27 квітня, на екрани українських кінотеатрів вийшов австралійський пригодницький фільм “Магічні двері”. Стрічка наповнена всілякими чародійствами та магією.
Яким вийшов фільм читайте далі в огляді редакторки “Прямого”.
Головним героєм фільму є молодий чоловік, на ім’я Пол Карпентер (Патрік Гібсон), який відчайдушно намагається знайти роботу. Через збіг дивних обставин його наймає таємнича компанія JW Wells & Co, яка спеціалізується на прихованому управлінні людськими долями. Спочатку він працює в парі із Софі (Софі Вайлд) – ідеальною кандидатурою для стрімкого кар’єрного зростання. Разом вони потрапляють під опіку сварливого менеджера пана Таннера (Сем Ніл). Та згодом генеральний директор Гамфрі Веллс (Крістоф Вальц) відправляє Пола на секретне завдання, де він дізнається справжні мотиви роботи корпорації.

Фільм є екранізацією фентезійної книги британського письменника Тома Голта “Магічні двері”. Тож глядач поринає у світ фантазії, магії, чарівних дверей з відтінком певного сюрреалізму. Часом кадри на екрані можуть нагадувати фільм про іншого доброго чарівника – Гаррі Поттера. Але “Магічні двері” все ж не дотягують до дітища Джоан Роулінг.
Читайте також: “Вітаємо, бляха, в Україні”: рецензія на містичний фільм “Еґреґор”
Безперечно, Сем Ніл та Крістоф Вальц чудово втілили на екрані “антагоністичну парочку”, а от Гібсон та Вайлд не зуміли вдало показати кохання. Попри те, що центральною лінією фільму є троп “врятувати світ та свою кохану”, хімії між головними героями не сталось.

Ще однією проблемою “Магічних дверей” є сюжет.
Стрічка має чудову ідею, але творцям не вдалось її до кінця розвинути. Зав’язка дещо затягнута, адже що і до чого герої, як і глядач, розуміють лише в середині фільму. Мотивація дій деяких персонажів теж не до кінця розкрита. Можливо, автори задумали розвинути франшизу з цієї історії? Хто знає.
Щодо технічного аспекту, то графіка виглядає доволі не погано. Автори вміло показали атмосферні лабіринти з коридорів та кімнати наповнені таємничими речами. А от монтаж викликає багато запитань. Як було сказано раніше, перша половина фільму тягнеться дуже довго, коли ж друга – навпаки дещо форсована. Як от коли головні герої за декілька хвилин відвідують багато різних локацій.

В результаті “Магічні двері” це – фільм для дітей і новачків у фентезі. Їм сподобаються зачаровані степлери, які то зникають, то з’являються, чи чудернацькі істоти, які просочуються крізь щілини в стінах. А от затятим шанувальникам жанру стрічка не сподобається. До того ж автори “Магічних дверей”, наступили на ті самі граблі, що і творці четвертого “Джона Віка”, – фільм в березні з’явився на екранах російських окупантів. Тож отримані кошти підуть на сплату податків в країні-агресорі, а ті своєю чергу вкладуть їх у війну проти України.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post Пригода для всієї сім’ї: рецензія на фільм “Магічні двері” appeared first on Прямий.