Придушення масових протестів у Казахстані: наслідки та висновки для української влади

2 січня 2022 року у Казахстані розпочались акції протесту проти підвищення цін на зріджений газ, які швидко переросли у масові громадянські заворушення з політичними вимогами. Це народне невдоволення, на думку більшості експертів, було використано місцевими елітами для зміни політичної конфігурації у країні. Для придушення повстання були використані війська ОДКБ, в основному російські. Криза закінчилась формальною зміною реальної влади у Казахстані. Замість колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який очолював країну близько тридцяти років, владу здобув його ставленик – чинний глава держави Касим-Жомарт Токаєв.
Як розцінювати події у Казахстані й що внаслідок цього змінилось для України, розповіли опитані PRM.UA експерти.
ЩО ВІДБУЛОСЬ У КАЗАХСТАНІ?
У другий день 2022 року у місті Жанаозен Мангістауської області Казахстану після різкого підвищення цін на зріджений газ почались протести, які швидко поширилися й на інші міста, водночас економічні вимоги мітингувальників змінились на політичні відставку уряду, парламенту та президента. Гаслом протестувальників стали слова “Шал кет” (“Діду, йди”) – таким чином вони вимагали усунення від влади Нурсултана Назарбаєва та його оточення.
Після свого “залишення” посади президента Казахстану у 2019 році Нурсултан Назарбаєв все ж таки зберіг реальну владу у країні. Окрім того, що він довічно отримав посаду голови Ради безпеки Республіки Казахстан, ключового органу державної влади, яка могла навіть блокувати рішення президента, він рішенням парламенту (Мажилісу) був проголошений довічним “лідером народу” – єлбаси.
Водночас чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв також не користувався підтримкою населення. “Наступник” Назарбаєва на посаді мав призвісько “Меблі”, оскільки, по суті, на думку казахстанців, лише формально був главою держави й лише виконував волю експрезидента. У частині міст, найбільшим з яких стала колишня столиця Алмати, почались масові заворушення, які супроводжувались жорстким протистоянням з силовиками й захопленням й руйнуванням адміністративних будівель.

У Казахстані затримали майже вісім тисяч протестувальників

Також мали місце випадки нападу на торговельні заклади, мародерство, грабунки та напади на мирних мешканців. На думку спостерігачів, це було спровоковано одним з правлячих кланів для дискредитації громадянських протестів. Ситуація ускладнювалась ще й тим, що після тридцятирічного правління Нурсултана Назарбаєва у країні не залишилось дієвої опозиції та яскравих лідерів, які б могли очолити й організувати протест, чи хоча б централізовано й чітко висловити свої вимоги до президента, уряду та влади загалом.
У таких обставинах силовики Казахстану зайняли вичікувальну позицію – у багатьох містах правоохоронці або переходили на бік протестувальників, або не чинили їм справжній опір. Чинна влада Казахстану не могла також розраховувати ані на спецслужби, які очолювали родичі Нурсултана Назарбаєва, ані на армію, яка теж не горіла бажанням придушувати протести.
Через це Касим-Жомарт Токаєв, який також у перші дні заворушень зберігав мовчанку, змістив Нурсултана Назарбаєва з посади глави Ради безпеки республіки, а коли це допомогло збити протестні настрої у Казахстані, оголосив про напад закордонних бойовиків та терористів й 5 січня звернувся до країн ОДКБ – Організації договору про колективну безпеку (Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Таджикистан) про надання допомоги. Вже 6 січня війська країн ОДКБ почали прибувати до Казахстану. До 13 січня осередки протестів у країні були ліквідовані. 14 січня 2022 року, згідно з повідомленням Міноборони Росії, війська ОДКБ з Білорусі, Киргизстану та Таджикистану залишили територію Казахстану. 19 січня 2022 року, ОДКБ заявила про завершення операції у Казахстані. У масових протестах і заворушеннях, що розпочалися в Казахстані на початку січня, загинули 225 людей, у тому числі мирні жителі та силовики. Всього у Казахстані внаслідок масових заворушень постраждали 4 578 осіб.
18 січня у мережі з’явилось відеозвернення Нурсултана Назарбаєва, який всі дні січневих протестів перебував в Казахстані, заявив, що метою заворушень було “руйнування цілісності країни та засад держави”, закликав берегти незалежність Казахстану та висловив співчуття рідним та близьким загиблих унаслідок заворушень.

Перебуваю на заслуженому відпочинку в столиці Казахстану: Назарбаєв вперше з початку протестів звернувся до народу

Він також назвав себе пенсіонером і наголосив на тому, що вся повнота влади в країні перебуває в руках чинного президента Касима-Жомарта Токаєва.
Перед цим чинний президент країни влаштував масштабні чистки у силовому апараті Казахстану, звільнивши чи заарештувавши близьких родичів Нурсултана Назарбаєва. Зокрема, йдеться про племінника Нурсултана Назарбаєва Самата Абіша, який 17 січня указом президента Касим-Жомарта Токаєва був звільнений із посади першого заступника голови Комітету національної безпеки Казахстану. Колишній голова цього комітету Карім Масімов, який вважався наближеним до експрезидента, заарештований за підозрою у державній зраді.

Троє за один день: у Казахстані знайшли мертвими високопоставлених силовиків

Все це дало експертам підстави стверджувати, що скориставшись народним протестом за відсутності дієвої опозиції у Казахстані просто відбувся “палацовий переворот”. За підтримки Росії клан Нурсултана Назарбаєва було усунено від влади, його позиції отримали інші сили, публічним виразником інтересів яких зараз виступає Касим-Жомарт Токаєв.
СИТУАЦІЯ В КАЗАХСТАНІ НЕ ЗАВЕРШЕНА? ЩО ДАЛІ
“Події в Казахстані не є несподіваними в контексті розгортання міжкланової боротьби на ґрунті погіршення соціально-економічного становища населення і бажання окремих діячів провести коригування у складі еліт. Це перший фактор. Другий фактор. Звичайно, ситуація в Казахстані латентна і частково економічно контролювалася Росією. І, не зважаючи на впливи з боку Туреччини, Китаю і частково США, в енергетичній сфері, тому що там працює компанія Chevron, Росія все-таки послідовно намагалася реалізувати в Казахстані сценарій, який би наблизив цю країну до реалізації основної стратегії Путіна – відновлення Росії в кордонах Радянського Союзу, а можливо, і царської Росії”, – оцінює ситуацію експерт з безпеки, генерал-лейтенант Василь Богдан.
На його думку, мирні протестні акції у Казахстані були використані російською агентурою і диверсійними групами для того, щоб, загострити ситуацію і налякати чинне керівництво Казахстану та скомпрометувати ці протести мирні через “тітушок” та кримінальні елементи.
“Це відбулось з метою примусити й спонукати Токаєва до звернення до ОДКБ, а це фактично, як ми знаємо, Росія, для введення військового контингенту з метою умиротворення ситуації, недопущення дестабілізації, охорону стратегічних об’єктів і припинення, так би мовити, кровопролиття”, – зазначає Василь Богдан.

Фактично Токаєв спільно з Путіним потопили в крові ці мирні протести

Василь Богдан експерт з безпеки, генерал-лейтенант

“Проблема в тому, що лише в трьох якихось областях стабілізувалася обстановка, а в інших, особливо на заході Казахстану, де переважають етнічні казахи, ситуація залишається ще поки що неспокійною. Не дивлячись на такі каральні акції, все-таки ситуація там не завершена до кінця. І можливо очікувати й інші акції, й інші події, які будуть не в інтересах Токаєва і тієї групи, яка зараз там керує країною”, – додає експерт.
Як вважає політолог, керівник політико-правових програм ГО “Український Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович, зовнішньополітично Росія посилилася у Центральній Азії.
“Вони більшою мірою до себе прив’язали Казахстан, ніж це було за часів Назарбаєва. І я так розумію, що це сприяло, на жаль, певному ренесансу, відродженню знову цих об’єднавчих ідей, створення якоїсь там союзної держави, але вже не в форматі тільки Росії та Білорусі, а вже почали знову говорити про Казахстан. Судячи з усього, вони знову почнуть вкидати сюди тему й України”, – зауважує експерт.
За словами Василя Богдана, фаза загострення міжкланової боротьби у Казахстані ще не завершена й можна очікувати й на інші події, які будуть не в інтересах Касим-Жомарта Токаєва і тієї групи, яка зараз там керує країною.
“Може відбуватися певний перерозподіл сфер впливу, якщо, звичайно, до цього допустять Китай, Туреччина і США. Певний контингент там російських військ, як на мене, буде залишатися в контексті, перш за все, охорони об’єктів, того ж Байконуру, забезпечення безпеки російськомовного населення. І не виключається, що там будуть розміщені й певні додаткові російські військові бази”, – підкреслив він.

Але суттєвого якогось крену в напрямку поглинання Казахстану Російською Федерацією поки що я не бачу

Василь Богдан експерт з безпеки, генерал-лейтенант

Після усіх подій Казахстан наразі перебуває у “підвішеному” стані, переконаний політичний експерт Тарас Чорновіл.
“Формально Росія ніби нічого не окуповує, Росія ніби ні на що не впливає, але контроль за президентом вже дуже високий, і він веде проросійську політику більш-менш. Росія військовим способом може контролювати північ країни, чого вона раніше собі дозволити не могла. Вони закріплюються на півночі, і це буде певний важіль впливу: не будете чемними – ви втратите північ, почнеться там гібридна війна. І я думаю, що Росія може вже переступити навіть через волю Китаю. Для них це дуже важливо”, – вказує він.
Тарас Чорновіл не виключає, що Росія попри заяви про виведення своїх військ все ж таки посилила свою військову присутність у країні. “Виведені” війська можуть раптом “сплисти” на кількох російських базах у Казахстані.
Як відомо, РФ має три точки базування своїх військ у цій країні – це радіолокаційна станція “Балхаш”, випробувальний полігон протибалістичних ракет “Сари Шаган” та космодром Байконур.

Ситуація у Казахстані: тривають протести, силовики проводять зачистки, тіла загиблих лежать прямо на вулицях

“Можливо, їх спробують якось інкорпорувати на території військових частин Казахстану на півночі, де трудніше буде розібратися, чи це місцеві, чи не місцеві, і де Китай має менший вплив і менший контроль. Але реально російські війська залишились в Казахстані”, – зазначає експерт.

Маємо той факт, що паростки демократії, які могли бути розвинуті в Казахстані, те, що могли відбутися якісь зміни, зруйнований клановий лад – вони, на жаль, роздушені, розтоптані саме під прикриттям російської “воєнщини”. Тобто насправді тут Росія зіграла класичну роль, яку вона грала ще за імперських часів, царських. Тоді були жандармами Європи, а зараз бачимо, що в Європі їм з цим сутужніше. Тому – жандарми Азії

Тарас Чорновіл політичний експерт

“На превеликий жаль, надії на те, що Казахстан відірветься від Росії “серйозно і надовго”, тут не виправдалися. Росія політично буде зберігати свої впливи на цю країну”, – підсумовує він.
ЯК ВІДРЕАГУВАЛА УКРАЇНА НА ПОДІЇ У КАЗАХСТАНІ
Міністерство закордонних справ України не залишилось осторонь масових заворушень у Казахстані.
У заяві від 10 січня МЗС закликало вжити заходів до деескалації конфлікту, висловило співчуття у зв’язку з загибеллю казахстанців, взяло до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту та вказало на необхідність зробити це у визначений угодами термін.

Україна має жорстко відреагувати на окупацію Казахстану військами ОДКБ – Турчинов

На думку опитаних експертів, Україні й не варто було активно втручатись у казахстанську кризу.
“В такому випадку, коли починається кровопролиття, завжди треба якимось чином зреагувати в гуманітарному контексті. Чи треба було українській владі займати чиюсь сторону? Думаю, що ні. Навіть Європа таких речей не зробила”, – зазначає Тарас Чорновіл.
“Українська влада діяла більше в фарватері політики США та ЄС. А США і ЄС достатньо стримано взагалі сприйняли ситуацію в Казахстані. І тому я вважаю, що тут краще не бігти “поперед батька в пекло”, – згоден політтехнолог Тарас Загородній.
Він також не виключив, що Україна може стати прихистком для багатьох достатньо заможних людей з Казахстану.

Ходять чутки, що вони активно переїжджають в Україну, щоб бути все ж таки ближче до Європи й звідси мати зв’язок з батьківщиною

Тарас Загородній політтехнолог

Втім, на думку Василя Богдана, Україна, яка позиціонує себе як демократична країна та ключовий союзник США та ЄС, мала б активніше реагувати на події у центральноазійській країні.
“Як на мене, українська сторона все-таки діяла недостатньо, по-перше, оперативно і недостатньо об’єктивно з точки зору оцінки того, що там відбулось. Тому що фактично те, що протестні акції були потоплені в крові.

Експертка держтелеканалу “Рада” назвала протестувальників в Казахстані терористами

В такому випадку, коли починається кровопролиття, завжди треба якимось чином зреагувати в гуманітарному контексті. Чи треба було українській владі займати чиюсь сторону? Думаю, що ні. Тому що там не було організованої опозиції, яка б представляла демократичний прозахідний рух. Там був бунт, спалах, повстання принижених, ображених, збіднілих до краю людей. А потім на нього наклалися дуже серйозні кланові розбірки. Плюс до цього всього добавився ще й відвертий криміналітет. Тобто займати сторону тих, хто повстав, в принципі, не зовсім логічно. Навіть Європа таких речей не зробила”, – вважає він.
Ще один інцидент пов’язаний з подіями у Казахстані стався в столиці України Києві.
6 січня співробітники Служби безпеки України провели “роз’яснювальну роботу” з казахстанськими активістами та координаторами руху “Демократичний вибір Казахстану” Заманбеком Тлеулієвим та Єлдосом Насипбековим.
За словами Тлеулієва, представники української спецслужби чекали на нього біля київської квартири, намагаючись зупинити активіста, вони начебто вибили йому чотири зуби. Того ж дня, як стверджує Насіпбеков, ще одна група оперативників СБУ завітала до нього за кілька хвилин після вони начебто вимагали від активіста припинити опозиційну діяльність, примусили записати відмову на відео і дати розписку. Обидва громадянина Казахстану подали в Україні заяви про надання політичного притулку. У СБУ заперечили такі дії своїх співробітників й пообіцяли провести службову перевірку.
“Мабуть, СБУ перестаралася у цьому випадку. Тому що все ж таки люди не вчиняли ніяких дій протиправних проти нашої держави. Але я вважаю наявність будь-яких людей, які мають вплив на Казахстан, корисним для України. Тому що ми все ж таки повинні теж мати якусь позицію і мати вплив, в тому числі й на таку республіку, як Казахстан”, – зазначає Тарас Загородній.
Політичного експерта Тараса Чорновола непокоїть ставлення СБУ до казахських опозиціонерів.Це може свідчити про деградацію української спецслужби за часів правління президента України Володимира Зеленського.
“Це ознака того, що в СБУ, де, мабуть, чи не найкраще очистилися за часи попередньої влади, повертається той умовний “антимайдан”, повертаються кадри відверто проросійські. Тобто голова спецслужби Іван Баканов тихенько почав певне заміщення кадрів. Ми бачили, як відбувалися зміни. Але ми не думали, що вони дійшли до низів, що відновилися чи принаймні себе відчули “на коні” ті проросійські елементи, які були в СБУ за часів Януковича”, – каже він.

Це дуже поганий сигнал для українського суспільства, що СБУ починає ставати реакційною структурою. А такою вона в останні роки взагалі, в принципі, не була. Це поганий сигнал для всіх, хто переховується в Україні: для чеченців, для казахів, узбеків, туркменів…

Тарас Чорновіл політичний експерт

ПЕРШІ ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ: ПУТІН ОДКБ ТА ОКУПОВАНИЙ ДОНБАС
Участь країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) для придушення масових заворушень у Казахстані – є “тривожним дзвоником” не тільки для країн, які входять у склад цієї організації, але й для України.

Путін згадав Україну, коментуючи протести у Казахстані

“З точки зору зовнішньої політики, я думаю, що всім навіть, хто нейтрально ставився, у тому числі до дій Російської Федерації або до цього союзу ОДКБ, їм повинно було стати зрозуміло, що цей союз створювався не тільки для відбиття якихось там зовнішніх загроз або протидії терористичним загрозам, про які вони дуже люблять говорити, скільки в першу чергу для придушення внутрішніх повстань або зміни влади, в демократичний чи недемократичний спосіб, в країнах, які є членами цього союзу”, – зауважив Ігор Рейтерович..
За словами політтехнолога Тараса Загороднього, ввід російських військ у Казахстан засвідчив нову якість російської політики на пострадянському просторі.

Єдиний висновок, який ми повинні зробити з подій у Казахстані – це те, що Путін готовий досить швидко діяти

Тарас Загородній політтехнолог

“Вони буквально за добу вирішили це питання введення військ ОДКБ. Це означає, що Путін готовий достатньо швидко діяти. Якщо буде йтися про можливі військові дії на території України, вони теж досить швидко це все будуть робити. Тобто не буде такого розгойдування, як було раніше: спочатку Держдума давала дозвіл на застосування сил на території України, як це було у 2014 році, потім їхня Рада федерації. Тут, скоріше за все, буде одноосібне рішення. Не виключено, що воно може бути використане як спільне рішення ОДКБ. Це все слід теж враховувати”, – заявив він.
Попри те, що Україна не входить до ОДКБ, цю організацію можуть використати для агресії проти України.
“Вони (члени ОДКБ, яким керує Кремль – ред.) можуть оголосити все. Це ж хитрувата позиція. Вони себе приховують іншим. Наприклад, можуть визнати незалежність “ЛНР” і “ДНР”, і рішення ОДКБ може бути: давайте туди війська. І так далі. Тут по-різному може… або без ОДКБ”, – додав експерт.

Ми бачимо, що РФ зробила висновки з 2014 року і може діяти достатньо швидко

Тарас Загородній політтехнолог

Крім того, Україна не отримала якихось переваг від ситуації у Казахстані.
“Особливо нічого не змінилося. Зразу у багатьох були надії, що відтягнуться серйозні російські потуги. Ні, вони там мали достатній свій контингент і зараз вони до українського кордону перетягують інші резерви – резерви з Далекого Сходу. Це зайвий доказ того, що з Китаєм вони все-таки зуміли якось про щось домовитись. І очевидно, що Китаю віддають більший контроль за Далеким Сходом і звідти перекидають війська, фактично оголюючи свій кордон біля Тихого океану… Тому Україна не дістала якихось бонусів від цієї ситуації”, – зазначає Тарас Чорновіл.
УКРАЇНА – НЕ КАЗАХСТАН. ЯКІ ВИСНОВКИ ПОТРІБНО ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКІЙ ВЛАДІ
Чи не найголовнішим чинником масових протестів у Казахстані, який призвів до паралічу державної влади та введення іноземних військ на територію країни стала відсутність реальних опозиційних сил, які могли б у дискусії з керівництвом країни досягти того чи іншого компромісу. З першого вигляду міцна та монолітна, роками вибудовувана “вертикаль” розсипалась буквально за кілька днів. І це є корисним уроком для України, де чинний президент та його оточення також намагаються правдами й неправдами “випалити” усе опозиційне поле, усунувши будь-яких конкурентів Володимира Зеленського на наступних виборах.
“Дуже важливий момент – внутрішньополітичний. Більше для себе якісь висновки зробила українська влада. Вони насправді дуже злякалися цього виступу першого громадян, які з чисто соціально-економічних мотивів вийшли на вулиці та вимагали від уряду зменшення ціни на газ, запровадження регулювання цін на продовольчі товари і так далі. Висновки, які зробила, скоріше за все, наша влада, вони не є дуже позитивними для країни. Бо вони, з одного боку, побачили, що за допомогою сили можна придушити відповідні виступи, але лише якщо силовики вірні й готові це робити”, – каже Ігор Рейтерович.

Те, що відбулося в Казахстані – це сценарій для Києва буквально на найближчі місяці – Чорновіл

На його думку, Володимир Зеленський та його оточення можуть почати дії на випередження, але не у вдосконаленні чи підвищенні ефективності економічної політики, а скоріше в контексті подальшого придушення будь-яких опозиційних виступів. – у першу чергу тих, які ґрунтуються навіть не на політичних мотивах, а на соціально-економічних.
“З іншого боку, є таке відчуття, що чинній владі дещо симпатично, що відбулося в Казахстані. З огляду на різке погіршення соціально-економічної обстановки в Україні, тарифи, ріст цін шалений, дефіцит електроенергії, дефіцит газу, пішли розмови про якісь продовольчі карточки й все таке інше, політичні репресії абсолютно безпідставні стосовно політичних діячів, у тому числі п’ятого президента України, – то безумовно, що це може бути пов’язано з певним соціальним вибухом, з певними соціальними протестами, які, безумовно, якимось чином влада буде зобов’язана з її точки зору врегульовувати. І, безумовно, те, як це врегулювалося в Казахстані, за підтримки тієї ж Росії, то тут можуть бути варіанти, які нас можуть повернути в епоху Януковича”, – додає Василь Богдан.
За словами Ігоря Рейтеровича, чинна українська влада все більше і більше відходить від демократичних принципів та вважає, що вона може приймати рішення, не зважаючи на думку громадян й на думку опозиції.
“Влада все робить для знищення в Україні опозиції – це і політичні переслідування, це і створення “альтернативної” опозиції, але підконтрольній собі. Наскільки мені відомо, така робота вже починається, причому на різних флангах: і в центрі, і на правому фланзі, і в національно-патріотичному секторі, і так далі. Тому якісь висновки вони собі з точки зору реакції на подібні процеси зробили, але ці висновки не дуже втішні для країни”, – вказує він.
Тарас Чорновіл підкреслив – якщо влада Зеленського буде маргіналізувати, підкуповувати, а тих, хто не піддаються маргіналізації й підкупу якимось чином усувати чи обмежувати у можливостях реальних лідерів опозиції, то створить додаткову загрозу для себе персонально, Росії дасть головний козир. Мова йде про casus belli (привід для оголошення війни – ред.) внаслідок політичного та економічного хаосу в Україні.
“Зараз поясню чому. Пригадуєте Порошенка на грейдері? 1 грудня 2013 року. Чоловік, який може стримувати натовп. Його знають усі. Почнеться якесь… те, що називається бунт, якісь люди озлоблені, озвірілі, плюс очолювані великою кількістю провокаторів, почнуть кудись іти. Якщо я їм вийду назустріч і почну кричати “не йдіть”, мене просто пошлють. І все. А посилати Порошенка – тим більше він вийде не один, він вийде з тими ж самими “Брати по зброї”, іншими, які будуть брати участь в будь-якій акції, – і там посилати, там не зреагувати буде неможливо. Коли є лідери опозиції, вони спрямовують події в певний політичний процес. Вони не дають можливості розвинутися стихії, мародерству тощо. Вони мають можливість зупинити провокаторів”, – каже Тарас Чорновіл.
За його словами економічні ініціативи президентської партії “Слуга народу”, які на тлі економічного спаду в Україні та підвищення тарифів на послуги ЖКГ та зростання цін на товари першої необхідності, можуть призвести до зубожіння значної частини населення, можуть призвести до соціального вибуху в Україні.

У Казахстані повалили пам’ятник Назарбаєву

“І уявимо, що виходить ситуація до якогось чергового зриву. А підстав для зриву буде багато. Особливо тоді, коли ті гетманцевські ідеї підуть – конфіскація майна неплатників. Тому що криза неплатежів нарощується, тарифи ростуть, доходи населення падають. А “зелені” хочуть, і серйозно про це говорять, конфісковувати власність. Коли вони почнуть конфісковувати житло – це почнеться те, що вибухне, те, що рвоне. І якщо не буде політичного спрямування в цьому всьому, то дуже просто, елементарно мінімальній групі провокаторів таких збурених людей повести на дуже жорсткі дії: на захоплення певних приміщень, на захоплення певних структур, в тому числі на захоплення російського посольства і російських консульств. А це прямий casus belli. Це є підстава для початку бойових дій проти країни, початку оголошення війни. Якщо їм потрібен буде привід для війни, вони спрямують їх на російське посольство”, – каже Тарас Чорновіл.
І саме зараз, за його словами, Володимир Зеленський створює такі передумови, єдиним бенефіціаром якої буде тільки Росія.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
 
 
 
 
The post Придушення масових протестів у Казахстані: наслідки та висновки для української влади appeared first on Прямий.