Польський ринок праці входить у фазу структурних змін

У Польщі на початку 2026 року посилилася тенденція до скорочення персоналу. Бізнес активніше заявляє про масові звільнення, а ключові показники ринку праці свідчать про поступове охолодження економічної активності.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/2042_n_1687764125_2d50336d.jpeg” border=”0″ width=”750″ height=”558″ alt=”2042_n_1687764125_2d50336d.jpeg (123.7 Kb)” /> Про це йдеться в аналітиці Gremi Personal.<br /><br />Як зазначають аналітики, найбільший внесок у негативну динаміку робить промисловий сектор.<br /><br />Звільнення зростають, вакансій меншає<br /><br />У січні-лютому роботодавці заявили про наміри звільнити 9060 працівників — це на 50% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна кількість незавершених процедур звільнення сягнула 18 576 осіб, що також перевищує показники минулого року.<br /><br />Йдеться передусім про великі компанії. За оцінками аналітиків, лише серед публічних кейсів щонайменше 10 відомих компаній планують скоротити 4−4,5 тисячі працівників. Це широкий тренд, який підтверджується офіційною статистикою.<br /><br />Додатковим сигналом погіршення ситуації стало зростання кількості звільнень з ініціативи роботодавців через різні причини (банкрутство, ліквідація, скорочення посад, групові та індивідуальні звільнення). У лютому їхня кількість збільшилася на 11,9% у річному вимірі — до 41 тисячі осіб.<br /><br />Паралельно зростає безробіття: його рівень досяг 6,1%, а кількість зареєстрованих безробітних — майже 955 тисяч. Водночас кількість вакансій у державних центрах зайнятості скоротилася на 67%, до 21,7 тисячі, що свідчить про зниження попиту на робочу силу.<br /><br />Промисловість формує негативний тренд<br /><br />Ключовим чинником погіршення ситуації залишається промисловість. У переробній галузі зайнятість скоротилася на 1,4% у річному вимірі — приблизно на 34 тисячі осіб.<br /><br />Найбільші втрати зафіксовано в таких галузях:<br /><br />автопром (-3,4%),<br />меблева галузь (-3,1%),<br />машинобудування та виробництво металевих виробів (по -1,2%).<br /><br />«Ці процеси корелюють із динамікою промислового виробництва. У січні-лютому зафіксовано фактичну стагнацію продажів, а в окремих сегментах — спад: металеві вироби (-3,7%), електротехнічна продукція (-3%), автомобілі та комплектуючі (-1,4%), меблі (-2,7%). Додатковий тиск створює зовнішня кон’юнктура. У лютому нові замовлення у промисловості за експортними контрактами скоротились на 3% у річному вимірі, а в січні експорт — на 4,6%», — пояснив Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.<br /><br />Водночас ринок праці залишається неоднорідним. Окремі галузі демонструють зростання зайнятості — зокрема харчова промисловість, електроніка, логістика та сфера послуг. У цих сегментах значну роль відіграє іноземна робоча сила: її кількість зросла, зокрема й серед українців.<br /><br />Загалом польський ринок праці переходить у фазу структурних змін. Зростання звільнень і скорочення вакансій поєднується з точковим попитом у сферах, орієнтованих на внутрішній попит, однак саме промисловість наразі визначає основні ризики для зайнятості.<br /><br />Таким чином, кажуть експерти, польський ринок праці входить у фазу структурних змін: загальне зростання кількості звільнень і скорочення зайнятості поєднується з точковим попитом у секторах, орієнтованих на внутрішній ринок і державні замовлення. Водночас саме промисловість наразі визначає основні ризики для подальшої динаміки зайнятості.