Архівне інтерв’ю з В’ячеславом Брюховецьким оприлюднили після його смерті 12 листопада 2026 року. Розмову для проєкту «Ядро нації» записала «Українська правда» у 2019-му, однак тоді вона не вийшла.
Брюховецькому було 79 років. Видання називає його літературознавцем, педагогом, журналістом, громадським діячем, одним із засновників Народного Руху України та почесним президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія».
В інтерв’ю Брюховецький пов’язував із собою ідею відродження Києво-Могилянської академії. На запитання, чому він реформував КМА, відповів коротко: «Здуру». Він пояснював, що на початку 1990-х не уявляв масштабу роботи та її впливу на власне здоров’я.
У розмові він також згадував дитинство в Черкасах, повоєнні роки, навчання у технікумі та службу в армії у 1967–1968 роках. За його словами, після армії він планував вступати до московського Інституту міжнародних відносин, але змінив рішення.
У 1974 році Брюховецький вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Там, за його спогадами, він почав писати та познайомився з майбутньою дружиною Ларисою.
Публікація повертає до його власних спогадів про шлях від повоєнного дитинства й журналістської освіти до відродження Києво-Могилянської академії, з якою насамперед пов’язують ім’я Брюховецького.
