Названо найпоширеніші види обману українців

Шахрайство було завжди однією з найпопулярніших форм «заробітку» у певної категорії громадян. Основне, чим користуються у своїй діяльності шахраї — довірливість жертви, емпатія до чужих страждань та мрія отримати щось «на дурничку». Риси, які так чи інакше притаманні практично всім людям.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/7891_e1f95e5d8a7d0c3a1aa84855f4b0a57a_65f5777f.jpeg” border=”0″ width=”750″ height=”559″ alt=”7891_e1f95e5d8a7d0c3a1aa855f4b0aa_65f77f.jpeg (58.07 Kb)” /> З настанням цифрової епохи більшість шахраїв перекочувало в онлайн-сферу, однак принципи їхньої роботи не змінилися. За даними фінансових експертів, понад 83% усіх шахрайських операцій в Україні відбувається онлайн, а середня сума однієї незаконної транзакції постійно зростає.<br /><br />З початком великої війни шахраї швидко зорієнтувалися і почали активно збирати гроші «на армію», пропонувати людям «виплати та компенсації», створювати «благодійні фонди» тощо.<br /><br />Найчастіше аферисти використовують одні й ті ж схеми, лише адаптуючи їх до умов війни. Нижче — п’ять найпоширеніших видів обману, з якими стикаються українці.<br /><br />Збори допомоги «на армію» або «на постраждалих від війни»<br /><br />У цій схемі експлуатується одне з найкращих людських почуттів — емпатія. Власне, в цьому нічого нового, цей вид шахрайства лише пристосували до нових умов — якщо раніше збирали дітям-інвалідам зі страшними діагнозами та жертвам стихійних лих, то тепер збирають «військовим підрозділам на дрони, автомобілі, амуніцію тощо», «пораненим бійцям», «переселенцям» і, звісно ж, «постраждалим від війни дітям».<br /><br />Варіанти можуть бути й інші, але у головному схема проста: емоційна історія, красиві фото та волання про негайну потребу, інакше хтось загине або помре.<br /><br />Цей вид шахрайства успішно працює досі, адже далеко не всі користувачі соцмереж, де такі фейкові збори зустрічаються найчастіше, мають бодай приблизне уявлення про інформаційну гігієну.<br /><br />Більш «просунуті» шахраї створюють «благодійні фонди», інколи навіть їх можуть зареєструвати в офіційному порядку — це досить проста процедура. У цьому випадку все виглядає солідніше, однак результат може бути тим самим.<br /><br />Фейкові виплати та компенсації<br /><br />Цей вид шахрайства побудований вже на тій самій «мрії про халяву». Він тим більш успішний, що значна частина громадян України дійсно отримує виплати та компенсації як від нашої держави, так і від численних благодійних фондів.<br /><br />Користуючись цим, пройдисвіти масово розсилають СМС-повідомлення, пишуть у месенджерах та обдзвонюють українців, «бомбардуючи» їх повідомленнями про те, що «вам надійшла виплата». Але, щоб її отримати, необхідно терміново зареєструватися «за посиланням». Далі все за класикою: жертва вводить дані банківської картки, причому разом з тими, які ніколи не запитують банки (CVV-код чи SMS-паролі тощо) нібито для зарахування коштів.<br /><br />Насправді це фішинговий сайт, який просто краде платіжні реквізити. До того ж шахраї часто копіюють дизайн державних сервісів або банківських сайтів, тому фейкові сторінки виглядають дуже переконливо. Результат також прогнозований:<br /><br />замість очікуваної допомоги жертва втрачає все, що в цей час у неї було на картці.<br /><br />Фішинг та дзвінки «з банку»<br /><br />Цей вид ошуканства був і до великої війни одним з наймасовіших, таким він залишається і зараз.<br /><br />Схема також проста: людині телефонує «співробітник банку», часто навіть не вказує — якого саме. Шахрай повідомляє про «підозрілу операцію» або «блокування рахунку».<br /><br />Якщо жертва «клює», то далі шахраї пропонують «для захисту коштів» назвати реквізити карти, код із SMS, CVV-код тощо — тут все відбувається залежно від ситуації. Однак дурисвіт просить надати дані, які співробітник справжнього банку або знає сам (наприклад, номер картки), або ніколи не буде запитувати (той же CVV-код).<br /><br />Отримавши необхідні відомості, шахраї миттєво, поки жертва не встигла нічого зрозуміти, спустошують рахунок і зникають.<br /><br />Шахрайство з орендою житла<br /><br />Ця схема застосовувалася й раніше, однак свого піка вона набула саме з початком великої війни, коли величезна маса людей була змушена залишити свої домівки.<br /><br />Внаслідок цього виник підвищений попит на оренду квартир чи будинків, чим миттєво скористалися ошуканці.<br /><br />Схема працює наступним чином: шахраї розміщають оголошення про оренду житла на популярних сервісах та в соцмережах. Ціни зазвичай трохи нижчі за ринок, фото житла просто крадеться десь на просторах інтернету.<br /><br />На дешеве житло відразу знаходяться охочі, але далі починається наступне:<br /><br />«орендодавець» пояснює, що він наразі або в іншому місті, або за кордоном, або в армії, словом — з якоїсь причини особисто не може показати житло. Але потенційний наймач може «забронювати житло», внісши передоплату, а ключі від квартири через день-два принесе хтось із родичів або й він сам, заодно буде укладено договір оренди.<br /><br />Як не дивно, передоплату за таке «бронювання» вносить досить багато людей. Але результат тут той самий — як тільки жертва внесла «передоплату», шахрай зникає.<br /><br />Фейковий продаж товарів<br /><br />Продавати можуть будь-що, однак в умовах постійних відключень світла та відсутності тепла найпопулярнішими є генератори, системи безперебійного живлення, буржуйки тощо. Не гребують такі продавці й товарами для армії — від хімічних грілок чи шкарпеток до автівок і дронів.<br /><br />Оголошення нічим не відрізняються від звичайних, розміщуються на популярних сайтах оголошень, маркет-плейсах, соцмережах. Ціна зазвичай дуже приваблива.<br />Далі — все за класикою: після оплати товару або внесення частини платежу гроші разом із «продавцем» зникають у невідомому напрямку.<br /><br />Інші схеми<br /><br />Існують й інші схеми — наприклад, дзвінки від «газовиків» або «енергетиків», які терміново вимагають погасити «борг», інакше відключать газ чи електрику; злам месенджерів, після чого весь список контактів власника акаунту отримує прохання «позичити грошей»; класичні дзвінки чи повідомлення про те, що хтось із близьких родичів потрапив у поліцію чи ТЦК і, щоб його виручити, потрібно передати певну суму грошей; схеми з допомогою у виїзді за кордон, отриманням відстрочки чи інвалідності; привабливі пропозиції щодо інвестицій в іноземну нерухомість або купівлі криптовалюти; виграш у якійсь лотереї чи акції тощо.<br /><br />Усього не перелічити. Однак в основі все те ж: маніпулювання на людській довірі та найкращих почуттях, страху або на тій самій «мрії про халяву». Це — базові принципи, які уміло адаптуються до зовнішніх умов.<br /><br />Під час війни кількість таких злочинів зростає, бо в умовах постійного стресу люди частіше приймають рішення на емоціях — бажаючи швидко допомогти військовим чи постраждалим, вирішити якусь свою нагальну потребу, отримати допомогу.<br /><br />До того ж волонтерство та донати армії стали не просто правилом хорошого тону, а однією з потреб українського суспільства, їхня масовість навіть через чотири роки війни вражає масштабами. Зрозуміло, що цими найкращими почуттями українців не соромляться користуватися шахраї.<br /><br />Ще одна причина — масове вимушене переміщення мільйонів людей, які, крім того, що втратили звичний ритм життя, ще й перебувають у важкому емоційному стані, через що їх легше обдурити.<br /><br />Надзвичайно важливим фактором стала масова цифровізація — в онлайн «пішли» не лише банківські операції та покупки, у віртуальному світі «живе» все більше людей. Саме там і відбувається більшість шахрайств.<br /><br />Як не стати жертвою<br /><br />Ніколи не поспішайте перераховувати гроші чи надавати якісь дані, якою б причиною не було це викликано.<br /><br />Перевіряйте інформацію — навіть елементарна перевірка в інтернеті у більшості випадків дає можливість зрозуміти, фейковий збір чи ні. Існує така виплата від держави або фонду чи це черговий обман. Надійний продавець товару чи варто бути гранично обережним тощо.<br /><br />Що стосується «дзвінків з банку», то вкотре повторимо: спочатку хоча б поцікавтесь, з якого саме банку вам телефонують. Часто «банкір» навіть не знає, кому він дзвонить і чи є у «клієнта» банківська карта взагалі і яким банком вона випущена. І, звісно, не повідомляйте цим «співробітникам служби безпеки банку» ніяких кодів — справжні співробітники банку навіть не мають права їх запитувати.<br /><br />Не робіть передоплати за житло без фізичної присутності власника або особи, що діє його дорученням (воно має бути посвідчене виключно нотаріально) та перевірки документів на право власності.<br /><br />Не оплачуйте товар або його частину, якщо маркетплейс або служба доставлення не гарантує збереження коштів або ви не готові їх втратити.<br /><br />Пам’ятайте про найголовніше — базовими правилами мають стати критичність мислення та обережність. Не робіть нічого на емоціях, думайте і не поспішайте.<br /> <br />Класичним прикладом такого мислення є фраза: якщо ви «виграли» в лотерею — то подумайте, чи ви взагалі в неї грали.<br />