НАЗК зареєстрував першу сотню лобістів

У “Реєстрі прозорості” зареєструвалась перша сотня лобістів. Публічна платформа збирає, обробляє та оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.

Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

“Станом на 13 листопада 2025 року в Реєстрі зареєстровано 101 суб’єкт лобіювання, з яких 51 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 141 представників) та 50 – фізичні особи”, – повідомляє НАЗК.

“Дві особи припинили статус лобіста. Отже, загалом, 191 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні”, – говориться у повідомленні.

Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, є, зокрема, 27 товариств (ТОВ, АТ), 16 громадських об’єднань (асоціації, спілки) та 5 адвокатських організацій (об’єднання, бюро).

Найпопулярніші сфери лобіювання – фінансова, банківська, податкова та митна політика (76 суб’єктів лобіювання), економічний розвиток, регуляторна політика та власність (74 суб’єкти), правова політика (70 суб’єктів) та інші.

Найменша кількість суб’єктів обрали сферу “Молодь та спорт” – 36 суб’єктів лобіювання.

“Суб’єкти лобіювання з 1 по 30 січня 2026 року мають подати до Реєстру перші звіти про свою діяльність з дати реєстрації у Реєстрі до 31 грудня 2025 року”, – нагадує НАЗК.

“Суб’єкти лобіювання у власному електронному кабінеті Реєстру вже мають можливість заповнювати чернетку звіту щодо лобіювання (без можливості подати цей звіт до початку періоду звітування). Чернетка звіту щодо лобіювання не відображається у публічній частині Реєстру до подання цього звіту”, – звертає увагу нацагентство.

Нагадаємо:

Раніше у НАЗК повідомили, що за перший місяць дії у “реєстрі лобістів” зареєструвалися 73 суб’єкти. З них 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи.

Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії. Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки “адвокація не є лобіюванням”.

Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.

Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж Росія. У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.