В.о. ректора НУФВСУ Геннадій Васильчук, поставлений Міністерством молоді та спорту замість обраного колективом Михайла Ригана, дедалі чіткіше показує, чиї інтереси він насправді обслуговує — не спортивної громадськості, а міністра Матвія Бідного.
Профспілка викладачів зафіксувала: під керівництвом Васильчука адміністрація не може чи не хоче пояснити, за якими критеріями і чому викладачам, які десятиліттями готували українських спортсменів, раптом урізали премії.
Як попереджали ще в квітні
3 квітня 2026 року представники трудового колективу НУФВСУ звернулися до Національної служби посередництва і примирення (НСПП) із офіційним зверненням, яке підписали десятки завідувачів кафедр, директорів інститутів, проректорів та інших керівників підрозділів університету.
У документі прямо йшлося, що Міністерство молоді та спорту “не лише не врегульовує ситуацію, а навпаки послідовно і свідомо поглиблює конфлікт”, ігноруючи результати виборів ректора від 25 березня 2026 року, на яких переможцем зі значним відривом став Михайло Риган.
Колектив прямо попереджав про ризики “дезорганізації освітнього процесу” та “погіршення стану соціально-трудових відносин” і просив НСПП розпочати процедури посередництва — наголошуючи, що йдеться не про страйк, а про використання законних примирних механізмів.
Зрив виборів і людина “не з цієї сфери”
Нагадаємо передісторію. Вибори ректора мали відбутися 25 березня 2026 року — за встановленою законом процедурою, без жодних зафіксованих порушень. Та за добу до голосування, 24 березня, міністр Бідний підписав наказ про перенесення дати виборів на вересень.
Виборча комісія НУФВСУ, попри цей наказ, усе ж провела голосування у визначений день: участь взяли 607 із 855 виборців (71%), а переможцем із 458 голосами (53,57%) став професор Михайло Михайлович Риган — людина, відома спортивній спільноті, яку визнає колектив.
Жодних офіційних скарг щодо порушення процедури виборів до Організаційного комітету чи Виборчої комісії не надходило — це зафіксовано в документах самого ж колективу.
Попри відсутність будь-яких підтверджених порушень, міністерство результати виборів не визнало, а на посаду в.о. ректора послідовно призначило спочатку Юрія Радченка, а згодом — Геннадія Васильчука.
За словами авторів звернення до НСПП, ця особа “повністю невідома трудовому колективу НУФВСУ і жодного стосунку до закладу не має”. На відміну від Михайла Ригана — викладача й науковця, який десятиліттями працював у сфері фізичного виховання, — новий керівник прийшов із зовсім іншої професійної площини, не маючи фахового досвіду ані у спорті, ані у фізичній реабілітації.
Саме ця людина зараз підписує листи про те, що “підстав для висновку про зменшення заробітної плати… не вбачається”.
19 червня 2026 року, тобто рівно через два з половиною місяці після звернення до НСПП, Первинна профспілкова організація викладачів НУФВСУ випустила інформаційне повідомлення для своїх членів.
У ньому йдеться, що профком розглянув звернення працівників щодо зменшення розміру заробітної плати за травень 2026 року і направив відповідний запит адміністрації.
Принципово важливим є формулювання самого профкому: предметом звернень працівників було “не питання наявності чи відсутності премії як такої, а суттєве зменшення її розміру порівняно з попередніми періодами”.
Тобто йдеться не про повну відмову у виплатах, а про різке падіння конкретних сум без видимих підстав.
Профспілка прямо констатує: адміністрація не надала “детального обґрунтування причин зміни розміру преміальних виплат окремим працівникам, критеріїв визначення їх розміру та пояснень щодо відмінностей у преміюванні працівників за аналогічних умов праці”.
Профком повідомив, що продовжує аналіз ситуації та розглядає звернення до Київської міської профспілки працівників культури за правовим висновком щодо дотримання трудового законодавства.
Відповідь ректора: формальне визнання без суті
15 червня 2026 року, тобто ще до публічного звернення профспілки до членів, в.о. ректора Геннадій Васильчук — та сама особа, чиє призначення колектив вважає нелегітимним і незрозумілим для університету, — надав детальну письмову відповідь голові профкому Вікторії Завальнюк.
Лист на три сторінки переказує загальні норми Кодексу законів про працю, Закону “Про оплату праці” та Колективного договору, наголошуючи, що посадові оклади й надбавки у травні 2026 року “не змінювалися та не зменшувалися”, а нарахування здійснювалося відповідно до штатного розпису.
До листа додано витяг з наказу №238-вк від 28.05.2026 “Про преміювання працівників” — у ньому поіменно перелічені працівники відділу кадрів, планово-фінансового відділу, відділу міжнародних зв’язків, відділу підтримки вступника, спортивного комплексу “Олімпійський стиль” та відділу матеріально-технічного забезпечення, яким нараховано премії у розмірі від 3 000 до 20 000 гривень.
Однак сама структура відповіді показова: адміністрація детально доводить, що формальне право нараховувати премії на свій розсуд у неї є — і саме тому, на її думку, претензій до неї бути не може.
Жодного слова про те, чому розмір премій впав порівняно з попередніми місяцями і за якими саме показниками це визначалося, у відповіді немає. Профспілка це й зафіксувала.
Чому це не просто “спір про гроші”
Окремо взятий конфлікт навколо премій міг би виглядати як рутинне кадрове питання. Але в контексті того, що відбувається у НУФВСУ з весни 2026 року, він читається інакше.
Нагадаємо: університет уже два місяці перебуває в ситуації, коли законно обрании ректор Михайло Риган не визнається Міністерством молоді та спорту, а на чолі управління поставлено людину, яку колектив вважає “повністю невідомою трудовому колективу”.
Народний депутат Юрій Павленко вже зареєстрував у Верховній Раді проект постанови про звільнення міністра Матвія Бідного саме через цю ситуацію.
Колектив у квітневому зверненні до НСПП прямо попереджав: подальше ігнорування ситуації “лише посилюватиме соціальну напругу та створюватиме нові ризики для функціонування закладу”.
Поява вже у червні документально зафіксованого спору про непрозоре зменшення преміальних виплат — це саме той тип “погіршення соціально-трудових відносин”, про який ішлося у квітневому зверненні.
Незалежно від того, чи є тут пряма заявка про факт умисного тиску, сам факт того, що адміністрація під керівництвом призначеного Міністерством в.о. ректора не може чи не бажає пояснити колективу прозорі критерії нарахування премій, працює проти і так підірваної довіри між сторонами конфлікту.
Що далі
Поки що профспілка обмежується внутрішнім аналізом і розглядом звернення до галузевої профспілки культури за правовим висновком.
Це залишає кілька можливих напрямків розвитку ситуації: профком може формально зареєструвати колективний трудовий спір через НСПП, посилаючись на ту саму процедуру, яку колектив уже запускав у квітні; працівники можуть звернутися до Державної служби з питань праці для перевірки дотримання вимог законодавства про оплату праці — особливо з урахуванням того, що сама адміністрація визнала відсутність деталізованого обґрунтування; НСПП, отримавши нові факти, може використати їх як додаткове підтвердження обґрунтованості квітневого звернення про необхідність посередництва.
Чи стане спір про премії окремим епізодом, чи новим аргументом на користь тези народного депутата Павленка про системний тиск на трудовий колектив НУФВСУ — покаже подальша реакція як профспілки, так і самого Міністерства молоді та спорту.
Замість висновку: про кого тут насправді йдеться
За цифрами в наказах і формулюваннями в листах легко забути головне: йдеться про викладачів, тренерів і науковців, які десятиліттями готували чемпіонів — людей, чиї імена пов’язані з олімпійськими медалями України, але які самі живуть на мінімальних окладах і надбавках.
Намагатися “привчити” цей колектив до нелегітимно нав’язаного керівництва через урізання премій — це тиск на найменш захищену й водночас найбільш заслужену частину університетської спільноти.
Рік тому ніхто в НУФВСУ не чув про Геннадія Васильчука. Сьогодні саме ця людина — без фахового досвіду у спорті чи фізичній реабілітації — підписує накази, що визначають, скільки отримають викладачі, які виховали тисячі спортсменів.
А зробив це можливим міністр Матвій Бідний, який за добу до законних виборів перекреслив волю 71% колективу й так і не навів жодного підтвердженого порушення з боку переможця Михайла Ригана.
Спортивна спільнота НУФВСУ має повне право вимагати: і в.о. ректора, і міністра, чиї рішення довели ситуацію до фінансового тиску на власних викладачів, варто усунути від керівництва українським спортом — бо за рік на цих посадах вони не зробили нічого на користь галузі, а лише поглиблювали конфлікт, який можна було не допустити.
Схожі новини
Один щасливчик і один невдаха: що відбувалося на ЧС-2026 у групах E та F
Розгроми та рекорди: результати матчів та становище команд у групах I та J на ЧС-2026
Ісландія – Україна: де та коли дивитись третій матч відбору до ЧС-2026