fbpx

Пул Першого

Все про Перших та їх оточення

Міліметри до катастрофи: як українці встояли у перші дні великої війни

Джерело: Facebook-сторінка автора
Про це мовчати не можна. І я буду це говорити і через рік, і через десять. Сьогодні три роки як всі ми, вся Україна, буквально на міліметри розійшлися з катастрофою.
Ви пригадуєте коли почалися бої між 92-ю бригадою ЗСУ і наступаючими колонами окупантів на околиці Харкова? Вони сталися зранку 24-го. 92-а зустріла ворога на Харківській окружній (так розповідали тоді). Ще того дня я дивувався – як змогли цілу бригаду вивести аж так оперативно? Були й інші питання – чому на окружній? Чому не перед Харковом?
Факт який не викреслиш, до Харкова окупанти проскочили за кілька годин, а назад їх вибивали п’ять місяців.
А Київ? Першими в бій вступили підрозділи Нацгвардії, тероборона, десантники та спецпризначенці ГУР. Але вже висувалися батальйони Бригади Чорних запорожців – 72-ї. Все сталося неймовірно вчасно.

Україну готували до здачі: якими були домовленості Кремля і Банкової перед вторгненням

Нині ми знаємо страшну правду. Навіть вночі з 23 на 24 лютого 2022 року, жоден підрозділ ЗСУ не отримав повідомлень про можливість російського вторгнення. Характерно, що за інформацією “Української правди”, на нараді у Зеленського 23 лютого генерали Буданов і Залужний доводили що вторгнення буде – їхні доводи заперечували Баканов і Резніков. Нині відомо, що Баканов співав з голоса зрадника Кулініча, що працював на Москву.
А Резніков? На секундочку на 23 лютого він був прямим керівником і Буданова, і Залужного. Певно інформація ГУР про підготовку вторгнення не могла піти у війська без санкції Резнікова. Інформація не прийшла.
Позитивні блогери з насолодою ширять відео, де Залужний говорить, що інформації про підготовку до російського вторгнення нема. Очевидно, Залужний так казав, бо інформації справді не було. Бо нема для головкома ЗСУ інформації іншої, ніж інформація від політичного керівництва країни, міністра оборони і ГУР МО. Не може головком ЗСУ пороти відсебятину. А головкому всі казали – вторгнення не буде.
До речі, я точно знаю, що напередодні вторгнення про плани Росії знали депутати Верховної Ради – з різних джерел. Депутати знали – а ЗСУ інформації не дали.

“Та картинка на Сумщині досі стоїть перед очима” – Чалий про перші дні великої війни

Не готувалися місцеві адміністрації. Ба більше, ті з них хто вскрили пакети з планом дій на випадок надзвичайного стану, не побачили в тих пакетах нічого справді потрібного. Довелося імпровізувати.
Проте тоді напередодні вторгнення Залужний і Наєв таки взяли на себе повну відповідальність і дали команду бойовим бригадам висуватися на бойові рубежі – ще до появи наказів про застосування сил та засобів ЗСУ та до впровадження військового стану. Думаю, аж надто кричущими були дані іноземних розвідок – які не визнавали в офісі Зеленського. Залужний наказав підняти авіацію в небо і вивести підрозділи ППО з пунктів постійної дислокації.
От це нас і врятувало. Врятувало тоді, коли депутати монобільшості злиняли з Києва і приїздили на сесії спеціальними потягами – про це розповів в інтерв’ю Петро Порошенко, який у ті дні був у Києві і забезпечував тероборону. Це нас врятувало в той час коли Зеленський не втік з протиядерного бункера у районі, який тоді оточили війська – і регулярно писав там ролики.

Ми прийняли виклик і гідно тримаємо удар: третій рік Україна дивує світ

Три роки тому, 24 лютого 2022 р. зранку у мене був запланований ранковий ефір на каналі “Прямий”. Я був там разом з Тарасом Чорноволом. Потім я вийшов з каналу, пішки пройшовся самотніми вулицями до майже безлюдного Хрещатика. Дійшов до кіоску, злопав перепічку.
І попрямував назустріч невідомому.
Вечором того дня я приводив до ладу “Валькірію” – безпілотник, який водив в АТО. Наступного дня разом з побратимами приїхав на КСП 72-ї і звідти відправився під Київ на посилання певного підрозділу ЗСУ. Офіційно я тоді був цивільним – призвався пізніше.
Пригадую, як пару годин довелося чекати когось, хто був сильно потрібний. Знаєте, що я тоді робив? Вичитував а смартфоні роман “Третій вибір Мазепи” – якраз напередодні мені скинули текст після коректури.
А далі – польоти, розвідка, коригування. Служба у ЗСУ. Далі – війна.
Далі був захист України, який став можливий тому, що 24 лютого 2022 р. ми на міліметри розійшлися з катастрофою.

Порошенко у річницю повномасштабного вторгнення РФ: могли втратити державу, але обрали спротив та гідність

Як відомо, 24 лютого виповнюється три роки з початку повномасштабного російського вторгнення. Кремлівський диктатор Володимир Путін оголосив про початок так званої “спеціальної воєнної операції” з метою “демілітаризації” та “денацифікації” України. За кілька хвилин російські ракети з території Білорусі та тимчасово окупованого Криму атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014 році, перейшла в нову гостру фазу.
Росіяни розраховували на блискавичне захоплення України, адже були переконані, що українці чекають на росіян із хлібом-сіллю. Але насправді з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян, об’єднаних в загони територіальної оборони, добровольчі формування територіальних громад, волонтерські організації.
У перші місяці війни світ вражали факти, коли жителі міст у Харківській чи Чернігівській областях виходили на вулиці та площі, без зброї зупиняючи російську військову техніку. Коли в окупованих Херсоні, Енергодарі, Мелітополі більше місяця не припинялися акції протесту під українськими прапорами. Коли кияни чи одесити збирали пляшки і наповнювали їх коктейлями Молотова. Коли люди голіруч захоплювали окупантів, бронетехніку, зброю і здавали все це ЗСУ. Таких прикладів боротьби й героїзму українських цивільних чимало.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Міліметри до катастрофи: як українці встояли у перші дні великої війни appeared first on Прямий.

Поділитися цією публікацією