Керована гнучкість чи девальвація: то що буде з гривнею?

Джерело: Facebook-сторінка автора
Українців налякав МВФ. Точніше стаття, яка каже, що Фонд вимагає від Нацбанка девальвації гривні. В результаті, це стало однією з основних причин, чому курс гривні дійшов до 42 гривень за долар. Де не був вже дуже дуже давно.
І в принципі не такий і великий рух. Всього лише кілька відсотків. Але тим не менш маємо вперше за довгий період переживання звичайних українців з приводу національної валюти. Українців, які вже звикли до керованої гнучкості курсу. Яка в 2025 році фактично означала керованість. Без гнучкості.
Фішка лише у тому, що цей рух був на абсолютно порожньому місці. Про що мова?
МВФ дійсно виступає за девальвацію гривні. Але це не новина. Вже більше року МВФ у комунікації з українцями наголошує, що його турбує дуже фіксований курс. І що це зазвичай погано закінчується. І що фінансувати дефіцит бюджету було б легше, якби гривня девальвувала. Тоді просто міжнародна допомога конвертувалась би у більшу кількість гривень. Власне тому МВФ у його прагненні трохи послабити гривню (відсотків на 10 щорічно) завжди підтримував Мінфін.

МВФ тисне на НБУ з вимогою девальвації гривні

Отже, МВФ давно хоче девальвації. Але чи змінило це щось? Ні. Нацбанк не йде тут на зустріч МВФ. Позиція Нацбанка ґрунтується на тому, що він відповідає за інфляцію. А додаткова девальвація буде означати додатковий тиск на ціни. Тим більше, що гривня і так поступово девальвує відносно євро, адже будучі прив’язаною до долара, падає разом з ним відносно європейської валюти. А оскільки нашим основним торгівельним партнером є Європа, то власне саме відношення гривні до євро важливе для бізнесу.
Ще один аргумент тих, хто каже, що гривня занадто сильна – шалений торгівельний дефіцит цього року. Ми набагато більше імпортуємо ніж експортуємо. І зазвичай в такі моменти країни девальвують свої валюти. Щоб вирівняти ситуацію. Проте і тут є контрагумети. Адже девальвація не зможе допомогти зменшити торгівельний дефіцит. Який у нас дійсно рекордний. І рекордний він через високий імпорт.
Експорт лишається сталим і коливається разом із врожаєм, що коливається разом із температурою на полях. Але чи можна скорегувати наш імпорт? Що там тягне його вгору? Виявляється, що дуже мала його частка зреагувала б на зміну курсу. Маємо дуже велику частку воєнного імпорту. І того імпорту, що забезпечує або відновлення, або побудову нових енергетичних потужностей.
Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який в свою чергу підтримує воєнну машину Росії. Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними. В принципі логічно було б ввести збільшене оподаткування на непродуктивний імпорт, що потім виливається в активне преміум споживання. Але ж це непопулярно…

НБУ готує нову програму з МВФ: реформи податків, митниці та легалізація криптоактивів

До речі, так само як непопулярна і девальвація гривні…
Так чи інакше, попри бажання МВФ, рішення про курс приймає саме Нацбанк. Принаймні, поки у нього достатньо резервів. А всі прогнози кажуть, що резервів у НБУ найближчим часом тільки побільшає. Якщо, звісно, не зірветься ідея репараційного кредиту. Бо тоді невизначеність значно зросте. Але поки базовий сценарій говорить про те, що Мерц і компанія знайдуть аргументи для бельгійців (тим більше виходу то особливо і немає іншого) і Україна отримає гарантоване фінансування на наступні 2-3 роки.
Отже, рішення буде приймати Нацбанк. Тиснути на який МВФ під час війни не буде. Тим більше, незалежність регулятора то дуже важлива історія і для самого МВФ. А Нацбанк в останній комунікації чітко сказав, що буде продовжувати попередню політику щодо курсу…
От власне і все…
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Керована гнучкість чи девальвація: то що буде з гривнею? appeared first on Прямий.