ІТ-бронювання за новими правилами

Кабінет Міністрів оновив правила бронювання на критично важливих підприємствах. Серед головних змін: створення Координаційного центру, обмеження бронювання для оборонних і енергетичних підприємств на рівні 95% із можливістю збільшення квоти, а також додаткові перевірки компаній. Для ІТ-компаній головна зміна — не кількість працівників, яких можна забронювати, а сама процедура бронювання.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/6801_depositphotos-640220298-s-large_4dcf34cc.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”609″ alt=”6801_depositphotos-640220298-s-large_4dcf34cc.jpg (59.16 Kb)” /> Про це розповідає DOU.<br /><br />Що зміниться для ІТ<br /><br />Як пояснили в Асоціації IT Ukraine, критично важливі компанії можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але тепер отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства може бути складніше, адже заявки додатково розглядатиме Координаційний центр. Вимоги до компаній можуть переглянути.<br /><br />«Для ІТ-компаній профільним органом для визначення критичності залишається Мінцифри. Тому основний потенційний ризик для галузі — не автоматичне зменшення кількості заброньованих працівників, а ускладнення і подовження процедури отримання або підтвердження критичності, а також можливі зміни галузевих критеріїв», — пояснюють в Асоціації.<br /><br />Там додають, що нові правила навряд чи вплинуть на бронювання окремих фахівців, як-от розробників, інженерів, фахівців із кібербезпеки чи інших ІТ-спеціалістів. Ризик може виникати на рівні підприємства загалом — якщо процедура отримання або підтвердження критичності стане складнішою чи тривалішою.<br /><br />Протягом 10 днів міністерства мають подати оновлений галузевий критерій, за якими компанії отримуватимуть статус критично важливих. Ці критерії не будуть пов’язані з резидентством у Дія.City. Далі Координаційний центр розгляне їх і погодить або поверне на доопрацювання. Після погодження Мінцифри та інші міністерства затвердять нові критерії своїми наказами.<br /><br />Як зміниться процедура отримання критичності<br /><br />Тепер заявки на отримання статусу критично важливого підприємства проходитимуть через Координаційний центр.<br /><br />Процедура передбачає три етапи:<br /><br />Первинна перевірка — до 7 робочих днів. Підприємство подає звернення до відповідного державного органу. Той перевіряє, чи відповідає компанія встановленим критеріям критичності, після чого звертається до Координаційного центру. У зверненні зазначають код ЄДРПОУ, назву підприємства, кількість військовозобовʼязаних працівників і критерії, яким воно відповідає.<br /><br />Розгляд Координаційним центром — до одного календарного місяця. Центр аналізує інформацію та дає державному органу рекомендації щодо надання статусу. Він також має право отримувати додаткову інформацію від державних органів і підприємств, перевіряти відомості про військовозобов’язаних працівників у державних реєстрах. Для невідкладних випадків передбачили прискорену процедуру: за обґрунтованим зверненням державного органу центр має надати рекомендації протягом семи робочих днів.<br /><br />Остаточне рішення — до трьох робочих днів. Після отримання рекомендацій Координаційного центру відповідний державний орган ухвалює рішення про надання статусу критично важливого підприємства або надсилає мотивовану відмову. У разі відмови він повинен пояснити, яким саме критеріям не відповідає компанія.<br /><br />Яких фахівців можуть втратити виробники<br /><br />Представники оборонної галузі побоюються, що зменшення квоти бронювання навіть на 5% може призвести до втрати ключових спеціалістів, скорочення виробництва та затримок постачання зброї військовим.<br /><br />Якщо зменшення квоти призведе до скорочення фахівців, насамперед це може зачепити інженерів, конструкторів, технологів, фахівців з електроніки, операторів верстатів, складальників і випробувачів.<br /><br />Особливо вразливими є невеликі виробники компонентів, які постачають компоненти одразу кільком оборонним компаніям. Втрата спеціалістів може вплинути на виконання кількох контрактів одночасно.<br /><br />Які питання залишаються відкритими<br /><br />Поки що невідомо, чи погодять в Кабміні ідею, коли 100% бронювання компаніям надаватимуть в обмін на добровільне залучення частини працівників до війська. <br /><br />Невідомо, скільки людей у такому разі потрібно буде відправляти на службу, на який термін і як вони повертатимуться на роботу. Цей механізм планують розробити до 1 грудня 2026 року.<br /><br />Компанії насамперед шукатимуть заміну працівникам на адміністративних і допоміжних посадах. Але навіть такі фахівці можуть бути незамінними.<br /><br />У Технологічних силах наголошують, що у разі ухвалення такого рішення уряд має чітко визначити умови служби та гарантувати працівникам збереження роботи й зарплати.<br /><br />Ще одне невирішене питання — як підприємства переходитимуть на нові квоти.<br /><br /> Поки що масового скасування бронювань не передбачається. Представники галузі пропонують застосовувати нові вимоги під час наступного перебронювання. Міноборони погодилося обговорити цю пропозицію з урядом, але остаточного рішення ще немає.<br /><br />Також виробники побоюються, що під час наступних перевірок їм доведеться щоразу скорочувати кількість заброньованих працівників.<br /><br />Є й інший ризик: якщо через втрату людей компанія почне виробляти менше зброї, це може вплинути на її можливості бронювати працівників у майбутньому.