Правильне усвідомлення справжніх національних інтересів своєї держави, оперативне реагування на швидкі зміни у міжнародному середовищі, глибоке розуміння реальних намірів опонентів і союзників – були та залишаються “золотими” правилами переможної військової стратегії та успішної дипломатії.
Класичним прикладом ефективної зовнішньої політики вважається вміла зміна курсу Великої Британії на початку ХІХ сторіччя, коли її головний дипломат, консерватор Джордж Каннінг зрозумів, що підтримка Священного Союзу абсолютних європейських монархій, на чолі з Росією, які оголосили боротьбу проти свободи думки в Європі, не йде на користь його країні.
Маючи ясний і холодний розум, він усвідомив, що у британських інтересах є підтримка боротьби проти абсолютизму і підтримка національно-визвольних рухів у Греції та в Латинській Америці. У 1823 році він оголосив греків-повстанців супротивною стороною у війні проти Османської імперії. Вміло випередивши таким чином російську дипломатію, він на довгі роки забезпечив впливову роль Британії у Східному Середземномор’ї.
Визнавши ж у 1825 році незалежність Мексики, Колумбії та Буенос-Айреса (так тоді називали Аргентину) Джордж Каннінг також надійно гарантував для британського капіталу сильні позиції у цій частині Нового світу та увійшов в історію, як один із засновників модерної англійської дипломатії. Не випадково відомий професор Королівського коледжу Джон П’ю назвав його “носієм факелу нових традицій лібералізму серед Торі”, одним з перших неоконсерваторів Британії…
Схожі новини
Будуємо захист, укріплюємо кожен напрямок, але пріоритет — фронт
Зеленський прокоментував нічну атаку РФ та закликав партнерів надати Україні ППО
У нас є план для нового контрнаступу – Зеленський