Гра Го: багатовимірність в епоху штучного інтелекту

На Сході Го вважають культурним досягненням, а посвяту у гру – найкращим подарунком.

Розробки у сфері штучного інтелекту запускають зміни у багатьох сферах. Людство отримує як можливості нових звершень, так і ризикує перетворитися у “персонал” на службі техноурядів. Пласке, одномірне сприйняття реальності створює ризики хибних висновків у тих, хто позбавлений доступу до якісної інформації та не має навичок аналізу. Саме тому розвиток культури мислення – здатність аналізувати, осмислювати та розрізняти природу різних явищ – стає ключовою перевагою у світі машинних алгоритмів.

Як адаптуватись до нових процесів? Рішенням може бути Го – інтелектуальна гра, що сформувалася в країнах Східної Азії. Го ще називають майстерністю стратегування, оскільки ця гра заснована на математичному фундаменті та навчає аналізу, оцінці ризиків та сценарному мисленню. По суті, це ігровий тренажер з універсальним застосуванням навичок.

Історія гри охоплює кілька тисячоліть. Давньокитайські полководці використовували Го для розробки планів битв та захисту кордонів, японські аристократи вдосконалювали навички управління, самураї тренували витримку, сучасні підприємці формують нові бізнес-моделі та розробляють плани захоплення ринків, люди творчих професій розвивають креативні підходи. В наш час Го застосовують як засіб для особистісного розвитку та професійного зростання.

Кількість комбінацій у Го завжди вражала людей з масштабним мисленням. Для відомої компанії DeepMind східна гра стала викликом та водночас стимулом рухатися вперед. Донедавна її складність залишалася недосяжною навіть для провідних технологічних брендів. Проте, команда Google під керівництвом Деміса Хассабіса все ж таки змогли знайти рішення і ключ до найбільш складної гри. Спочатку вони впровадили безліч аматорських варіантів Го, що дозволило системі зрозуміти принципи та можливі алгоритми. Далі AlphaGo навчалася на мільйонах комбінацій, напрацювавши базу ходів на гобані – дошці для гри в Го, яка представляє собою модель багатовимірного простору рішень. Перевагою системи стало навчання з підкріпленням, тобто, здобувши новий досвід в одній з версій, нове знання отримувала вся система, тим самим вдалося вийти на рівень кращого гравця.

У 2015 році програма AlphaGo зіграла із триразовим чемпіоном Європи Фань Хуеєм. Перемога була за штучним інтелектом із рахунком 5:0. Закріплення успіху відбулося у березні 2016 року у Південній Кореї, тоді легендарний гравець планети, майстер 9-го дана Лі Седоль програв. Мільйони глядачів у прямому ефірі спостерігали історичну подію. Здобувши перемогу у чемпіона світу з Го, AlphaGo цим самим запустила нову еру ШІ.

Штучний інтелект дав поштовх безлічі стартапів з алгоритмізації, що допомогло Хассабісу та його колегам здобути Нобелівську премію за відкриття структури білка. Медицина, біологія, хімія, інженерні науки отримали серйозну підмогу. Таким чином, з розвитком нейромереж з’являються можливості для різних професійних сфер, від науки, сфери послуг до архітектури та судочинства.

На глобальному рівні одним із лідерів, який демонструє послідовний інтерес до нових технологій є Китай. За останні тридцять років Піднебесна показала високошвидкісний приклад наукового прогресу та модернізації країни. За обсягами інвестицій в освіту та впровадження систем ШІ Китай впевнено виходить на перші позиції у світі. Традиції гри Го закладають стратегічні дороговкази для якісних змін. У свою чергу, патерни підприємництва та інноваційна культура США, що заохочують сміливість та експерименти, формують іншу, але так само потужну модель технологічного лідерства. Показово, що один із видатних вчених XX століття – американець Джон Неш – практикував Го і зробив фундаментальний внесок у розвиток теорії ігор, а у 1994 році був нагороджений Нобелівською премією.

Го називають “розмовою рук”, що тим самим підкреслює глибокий діалог між гравцями та культурою взаємоповаги, шо розвиває математичне та творче мислення, тренує пам’ять та інтуїцію. Заняття за гобаном прищеплюють навички цілісного сприйняття ситуації. Кожна постановка камінця – це не просто крок, а виважене рішення та обдумана взаємодія, зумовлена ​​правилами динамічної системи. Го – гра, яка вчить балансу і рівновазі між своїми камінцями та камінцями суперника.

Якщо у шахах фігури рухаються в клітинах відповідно до правил ієрархії, то у Го всі камінці рівні і ставляться на перехрестя, що символізує свободу дій та рівні можливості. Кожен камінь може стати центром сили, поворотною точкою, ключем до перемоги. Гравець Го не обмежений жорсткими рамками, його головний інструмент – уява і точний розрахунок.

Кожна партія – це унікальна історія, яка може тривати як годину, так і кілька місяців. У процесі гри виникають почуття позиції та розуміння ситуації з можливістю змін. Також Го вчить розпізнавати хибні атаки – коли гравець імітує загрозу камінцям противника, щоб відволікти, зміцнити позицію чи спровокувати слабкі ходи. Це допомагає захопити ініціативу чи замаскувати цілі. У житті такі маневри зустрічаються в переговорах, політиці, бізнесі, а також у військовій справі: відволікання приховує головну стратегію. Успіх вимагає точного розрахунку та розуміння психології. Тому ця гра має потужний потенціал для асиметричних рішень за принципом, коли грам може зрушити тонну.

Спочатку Го була грою елітарного походження з доступом тільки для певних станів, у наші дні кожен має можливість відкрити для себе її секрети. Покращення когнітивних здібностей через заняття Го принесуть користь як дітям, так і людям старшого віку, тим більше в часи ШІ та ризику нової соціальної поляризації на умовних технократів та мас.

Україна незважаючи на всі труднощі та наслідки “плаского мислення” у політичної еліти, все ж є країною з серйозним науковим бекграундом і народом, який має великий потенціал для розвитку. Відповідно система освіти та державне управління мають бути орієнтовані на створення максимальних умов для реалізації особистості та розвитку країни.

Варто розпочати з позашкільної освіти, щоб прищепити інтерес до інтелектуальних занять та навчити дітей використовувати корисні у житті інструменти розвитку. І для цього вже закладений фундамент, пророблена робота з європейськими колегами для нових навчальних програм.

З 70-х років минулого століття в Україні почала формуватися спільнота гравців Го, у нас є сильний тренерський склад, декілька поколінь учнів, а також великий досвід участі у міжнародних змаганнях. Мережа гравців і комунікація у різних куточках планети, це додаткові можливості. Ми маємо перевагу, яку потрібно використовувати та тиражувати корисний досвід на благо людей, країни, світу.

Го вчить усвідомленому розумінню сенсу кожного ходу і всієї гри загалом, розробці стратегії і плануванню у співвідношенні зі стратегією і планами інших учасників гри, як за дошкою, так і у житті. Відповідно, в умовах, коли нейромережі беруть на себе рутинні завдання, інтелектуальні ігри мають стати своєрідною зарядкою для розуму. Популяризація на державному рівні, зокрема впровадження Го в освітню програму, сприятиме формуванню нового покоління громадян та лідерів, які володіють майстерністю стратегування.

Коли у світі глобальні гравці діють за стародавніми стратагемами, розділяють і переінакшують карту майбутнього, бути гідним гравцем може лише та держава, де з раннього віку виховують стратегів – тих, хто осягає мистецтво 36 відомих стратагем і вчиться бачити не тільки дошку, а й задум за нею. Адже Го – це не просто гра, а шлях життя, де форма відображає дух, простір стає силою, терпіння веде до далекоглядності, зв’язаність долає ізоляцію, жертва набуває сенсу, тиша стає ходом. Майстерність проявляється не в перемозі, а в повазі. Прийняття меж – знак зрілості, простота – вершина складності, боротьба за  центр і край – урок тактики і стратегії, інтуїція поєднується з розрахунком, а вплив виявляється важливішим за території. Без цієї школи мислення держава ризикує бути не суб’єктом, а об’єктом світової гри, як у стратагемі “вбити чужим ножем”, коли її ресурси та доля слугують чужим цілям.