Ведучий: Складається враження, що саме через пасивність США Президент Зеленський здійснив поїздку до Лондона та інших європейських столиць. Багато аналітиків вважають це спробою переорієнтуватися на Європу. Наскільки продуктивним був цей візит?
Юрій Луценко: Цей візит розпочався з неприємного питання щодо таємних переговорів команди Зеленського з Романом Абрамовичем. Російський олігарх таємно прибув до Києва всупереч офіційній забороні на в’їзд. Керівник президентської охорони провів його через кордон без жодних відміток і доставив на Банкову. Наші союзники були шоковані, коли дізналися про це з американської преси, адже такі контакти мають координуватися з партнерами. Нагадаю, що саме Абрамович свого часу сприяв приходу Путіна до влади, тому він є дуже наближеною до Кремля фігурою. Як наслідок, одним із рішень у Лондоні стало зобов’язання України узгоджувати всі подібні переговори.
Головним результатом зустрічі Зеленського з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини стала спільна декларація щодо бачення завершення війни. Вона передбачає припинення вогню по лінії зіткнення, повоєнне відшкодування збитків Росією та введення міжнародної миротворчої місії. Це реалістичний план, який категорично не сприймається Москвою.
Зараз ми бачимо глобальне протистояння між США та Китаєм, який кинув виклик американській гегемонії. У західних еліт є два підходи до Росії. Команда Трампа прагне домовитися з Москвою і залучити її на свій бік проти Китаю. Натомість британсько-демократична концепція полягає в тому, щоб змусити Росію грати за західними правилами. Лондонська декларація засвідчила, що європейські лідери та Зеленський зробили ставку на підхід Демократичної партії США в надії, що епоха Трампа завершиться.
Проте без військової та фінансової потужності Сполучених Штатів ця декларація залишається лише концепцією на папері. Європа наразі спроможна давати лише гроші та обмежену кількість зброї. Недарма міністр оборони Британії пішов у відставку через недофінансування армії, а в Німеччині призупинили виробництво новітнього військового літака та загальмували переозброєння Бундесверу. Лише США мають стратегічну авіацію, космічну розвідку та потужну систему ППО. Тому повернення Америки до ролі глобального лідера є життєво необхідним для нашої безпеки.
Ведучий: Схоже, європейські лідери намагаються перечекати Трампа. Проте в самій Європі міцнішають правопопулістські сили. Наприклад, у Британії Кір Стармер перебуває під постійним тиском, тоді як Найджел Фарадж набирає обертів. Відомий провокатор Томмі Робінсон їздив до Москви на зустріч із батьком Ілона Маска, де вони заявили, що Росія не є ворогом. Президент Аргентини Хав’єр Мілей, який раніше підтримував Україну, тепер повністю підлаштувався під Трампа. Схожі процеси відбуваються і в Іспанії, де уряд Педро Санчеса конфліктує з Трампом, що може призвести до закриття американських баз. Політика Трампа є вкрай персоналізованою та непередбачуваною. Як Україні діяти в таких умовах?
Юрій Луценко: Це давно зрозуміло. Трамп розглядає США не як світового поліцейського, а як бізнес-проєкт. Його цікавлять виключно ресурси. Україна, на жаль, через внутрішні скандали завчасно віддала свої ресурси в межах угод, які навіть не показали нашим депутатам. Тому зараз нам важко запропонувати Трампу щось комерційно привабливе. Проте ми можемо запропонувати роль найефективнішого щита західної цивілізації. Навіть Трамп визнає високу боєздатність української армії.
Нам вигідне відновлення політичного балансу в США. Монополія однієї партії завжди шкідлива — ми бачимо це на прикладі нашої колишньої “монобільшості”, коли гроші замість оборони закочували в асфальт на великому будівництві. Якщо демократи отримають більшість у Конгресі, Трамп буде змушений рахуватися з ними.
Схожа ситуація спостерігається і в Польщі, де ліберальний прем’єр Дональд Туск змушений балансувати у стосунках із консервативним президентом від партії “ПіС”. На жаль, у польській політиці знову домінує тема історичного минулого. Польща, як колишня імперія, ностальгує за втраченими територіями. Хоча раніше на рівні президентів було досягнуто консенсусу за принципом “прощаємо і просимо вибачення”, сьогодні історичні травми знову використовують як інструмент політичного тиску.
Раптове загострення навколо Волинської трагедії та постаті Степана Бандери — це штучний процес. Подання про перейменування одного з підрозділів ЗСУ готувала Ірина Верещук (політик із колишньої медведчуківської обойми), навіть не погодивши це з МЗС. Президент підписав цей указ, не замислюючись про наслідки для відносин із Варшавою. Реакція Польщі була миттєвою та емоційною, що змусило Зеленського летіти до Європи в обхід польських аеропортів.
Польща має вирішити: дивитися в минуле чи будувати спільне майбутнє з Україною. Якщо ми підемо шляхом історичних суперечок, який нам нав’язує Москва через своїх корисних ідіотів та п’яту колону, ми ніколи не порозуміємося. Росія активно грає на історичних почуттях наших сусідів — Румунії, Угорщини та Польщі, намагаючись підірвати європейську солідарність.
Ведучий: Наостанок про події на пострадянському просторі. У Вірменії на виборах прокремлівський кандидат Карапетян зазнав поразки, а прем’єром залишився Пашинян. Чи можна вважати це черговою системною поразкою Путіна, враховуючи також нещодавні вибори в Молдові та зростання популярності опозиції в Угорщині?
Юрій Луценко: Безумовно. Це природний процес остаточного розпаду Російської імперії. Україна розпочала цей шлях ще у 2004 році з Помаранчевої революції, а у Вірменії він починається тільки зараз. Вірменія довго перебувала під фінансовим та політичним впливом Москви, але сьогодні навіть сусідні країни та Іран погоджуються, що час позбуватися російської військової присутності в регіоні.
Путін розпочинав війну проти України з метою відновлення імперського контролю над Східною Європою, але натомість отримав розширення НАТО та військову катастрофу своєї армії. Навіть у самій Росії починаються процеси транзиту влади: поява нової партії Суркова “Новые люди”, яка одразу здобула друге місце на місцевих виборах, свідчить про те, що російські еліти вже замислюються над майбутнім без Путіна. Чим сильнішими будуть наші Збройні Сили та внутрішня єдність, тим швидше ми досягнемо перемоги та європейської інтеграції.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post “Події у Вірменії — природний процес остаточного розпаду Російської імперії”, — Юрій Луценко appeared first on Прямий.

Запис “Події у Вірменії — природний процес остаточного розпаду Російської імперії”, — Юрій Луценко спершу з'явиться на Пул Першого.

Запис Російські удари пошкодили енергоінфраструктуру: у чотирьох областях немає світла спершу з'явиться на Пул Першого.

Запис Новий удар по РФ: Швейцарія розширила санкційний список спершу з'явиться на Пул Першого.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон може найближчим часом відновити обмеження на операції з російською нафтою. Раніше частину санкцій тимчасово послабили через дефіцит пального на світовому ринку.

Про це американський президент сказав у вівторок, 16 червня, під час зустрічі з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном у французькому Евіані.

Відповідаючи на запитання про можливе посилення санкцій проти Росії, Трамп зазначив, що США незабаром зможуть повернути обмеження.

“Незабаром ми зможемо це зробити, оскільки нафта знову надходить”, – заявив президент США.

За його словами, раніше Вашингтон тимчасово послабив частину обмежень, щоб не створювати додаткових перешкод для постачання нафти в умовах війни з Іраном і припинення руху через Ормузьку протоку.

Трамп наголосив, що після відновлення постачання енергоресурсів у США знову з’явилася можливість посилити тиск на російський нафтовий сектор.

Чому США послабили обмеження

У березні 2026 року Міністерство фінансів США дозволило доставку та продаж російської нафти й нафтопродуктів, завантажених на судна до 12 березня.

У квітні дію дозволу розширили на російську нафту, завантажену на танкери до 17 квітня. Таке рішення пояснювали необхідністю стабілізувати світовий енергетичний ринок на тлі війни з Іраном і проблем із судноплавством через Ормузьку протоку.

У червні світові ціни на нафту різко знизилися після повідомлень про попередню домовленість між США та Іраном щодо припинення бойових дій і відновлення руху суден через Ормузьку протоку.

На тлі очікуваного збільшення постачання нафти марки Brent і WTI подешевшали майже на 5%, опустившись до найнижчих показників за останні три місяці.

Запис Трамп допустив повернення санкцій проти російської нафти спершу з'явиться на Пул Першого.

У вівторок, 16 червня, в Україні знизилися середні ціни на основні види автомобільного пального. Найбільше подешевшало дизельне пальне, вартість якого впала на 67 копійок.

Про це свідчать дані порталу Minfin.

Середня ціна бензину А-95 знизилася на 15 копійок і становить 75,07 грн за літр. Преміальний А-95 подешевшав на 17 копійок, до 79,10 грн за літр.

Бензин А-92 у середньому коштує 68,84 грн за літр, що на 13 копійок менше, ніж попереднього дня. Дизельне пальне подешевшало до 81,79 грн за літр.

Середня вартість автомобільного газу знизилася на 16 копійок і становить 44,43 грн за літр.

Ціни на пальне у найбільших мережах АЗС:

• “Укрнафта”: А-95 – 73,90 грн/л, дизель – 80,90 грн/л, автогаз – 43,40 грн/л;
• “Авантаж 7”: А-95 – 70,95 грн/л, дизель – 77,95 грн/л, автогаз – 41,95 грн/л;
• ОККО: А-95 – 78,90 грн/л, дизель – 84,90 грн/л, автогаз – 45,90 грн/л;
• “БРСМ-Нафта”: А-95 – 71,65 грн/л, дизель – 77,42 грн/л, автогаз – 42,50 грн/л;
• WOG: А-95 – 78,90 грн/л, дизель – 84,90 грн/л, автогаз – 45,90 грн/л;
• BVS: А-95 – 76,90 грн/л, дизель – 81,90 грн/л, автогаз – 43,90 грн/л.

Найнижчу ціну на бензин А-95 серед зазначених мереж пропонує “Авантаж 7”, а найдорожче пальне продають на заправках ОККО та WOG.

Запис Які ціни на АЗС України сьогодні спершу з'явиться на Пул Першого.

У Європейському Союзі з 17 червня 2026 року почала діяти заборона на імпорт російського трубопровідного газу за короткостроковими контрактами, укладеними до 17 червня 2025 року.

Про це повідомляє NV.

Відмова Євросоюзу від російського газу відбувається поетапно, щоб країни-члени мали час диверсифікувати постачання та підготувати енергетичну інфраструктуру.

Перший етап розпочався 25 квітня 2026 року. Тоді ЄС заборонив імпорт російського скрапленого природного газу за короткостроковими контрактами.

Наступним етапом стала заборона на постачання трубопровідного газу за короткостроковими угодами, яка набула чинності 17 червня.

З 1 січня 2027 року Євросоюз припинить імпорт російського LNG за довгостроковими контрактами. Відповідне обмеження також передбачене 19-м пакетом санкцій ЄС проти Росії.

Повна заборона на постачання російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами має запрацювати 30 вересня 2027 року.

Водночас країнам ЄС залишили можливість перенести цей термін до 1 листопада 2027 року, якщо вони зіткнуться з проблемами під час заповнення газових сховищ перед опалювальним сезоном.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, після втрати значної частини європейського ринку Росії буде надзвичайно складно відновити позиції, які вона мала у світовій газовій торгівлі до початку повномасштабної війни проти України.

Запис ЄС розпочав поетапну відмову від російського газу: що зміниться спершу з'явиться на Пул Першого.

В Україні зросла кількість громадян, які очікують перезавантаження влади після завершення війни. Найбільше українці хочуть змін у Верховній Раді, але значна частина також виступає за зміну президента.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Соціологи запитали українців, чи потрібно після закінчення війни для відновлення країни змінити центральну владу — президента, уряд або парламент.
За даними дослідження, 63% опитаних обрали варіант, що потрібно замінити всіх представників влади. Ще 20% окремо вказали на необхідність зміни Верховної Ради.
У результаті загалом 83% респондентів заявили, що хотіли б заміни парламенту після війни.
Щодо інших органів влади показники також зросли. 67% українців підтримують заміну президента після завершення війни, а 74% очікують змін в уряді.
“Якщо три роки тому 73% очікували на перезавантаження центральної влади хоча б на одному рівні, то зараз показник зріс до 88%”, — зазначили у КМІС.
За даними соціологів, найбільше змінився показник щодо глави держави. Три роки тому заміни президента після війни хотіли 23% опитаних, а зараз — 67%.

Водночас у КМІС наголосили, що попередні дослідження показують: більшість українців не підтримують проведення виборів до завершення бойових дій.
Опитування проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року. Участь у ньому взяли 1000 респондентів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post 67% українців хочуть нового президента після війни: результати опитування КМІС appeared first on Прямий.

Запис 67% українців хочуть нового президента після війни: результати опитування КМІС спершу з'явиться на Пул Першого.

У Європейському Союзі переконані, що Україна готова виконати всі необхідні умови для вступу до ЄС.
Про це в інтерв’ю “Цензор.НЕТ” заявила посолка Європейського Союзу в Україні Katarína Mathernová.

“Думаю, всі бачать, що Україна готова виконати умови для вступу до ЄС”, — зазначила Матернова.

За її словами, у Європейській комісії вважають, що Україна була готова до початку цього етапу переговорів ще рік тому.
“Щоб зробити цей крок, нам потрібно було досягти відповідної одностайності та консенсусу серед держав-членів.

Йдеться про ухвалення дуже складного комплексу законів і нормативних актів, а це непросте завдання. Як я завжди кажу, процес не буде лінійним. Але, думаю, мої колеги переконані, що Україна, безумовно, здатна це зробити”, — наголосила вона.

Також дипломатка зазначила, що «мобілізація Ради можлива» для подальшого просування переговорного процесу.
“Було ухвалено кілька важливих законів. Також затверджено бюджет і резолюцію Ради, яка наголошує на необхідності приділяти особливу увагу законодавству, пов’язаному з європейською інтеграцією”, — підсумувала Матернова.

Запис Україна готова до вступу в ЄС, але є важливі умови спершу з'явиться на Пул Першого.

Росії після серії запусків по Україні могла залишитися лише одна боєздатна балістична ракета середньої дальності “Орєшнік”. Аналітики вважають, що Москва могла використати більшу частину запасу таких ракет.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 16 червня з посиланням на розслідування української компанії Dallas Analytics.
За даними аналітиків, після першого застосування “Орєшніка” проти України у листопаді 2024 року російський лідер Володимир Путін нібито наказав терміново розгорнути виробництво нової партії з чотирьох ракет.
Згодом Росія використала три з них.
Йдеться про удари по Україні у 2026 році: одну ракету запустили по Львову вночі 9 січня, ще дві — по Білій Церкві на Київщині. Одна з ракет під час запуску впала на тимчасово окупованій території Донецької області.
В ISW припускають, що після цих запусків у Росії могла залишитися лише одна готова до застосування ракета “Орєшнік”.
“Після активних тренувань із розгортання комплексу на полігоні Капустін Яр Повітряні сили ЗСУ 12 червня 2026 року попередили про високу ймовірність нового удару “Орєшніком”, — йдеться у розслідуванні Dallas Analytics.
За оцінками компанії, це могло свідчити про підготовку Росії до використання останньої готової ракети.
Також у розслідуванні зазначається, що через поспіх під час виробництва могли виникнути проблеми з якістю.
Джерело з Міноборони РФ заявило, що виробники нібито могли відходити від стандартних процедур контролю, щоб виконати строки, які встановив Кремль.
Аналітики також вказують на можливі проблеми з точністю ракети. Зокрема, слабке місце радянського авіаційного гіроскопа ГУ-503 могло вплинути на наведення, через що ракета могла відхилятися від цілі на десятки кілометрів.
Водночас ISW наголошує, що оцінки щодо кількості ракет “Орєшнік” у Росії базуються на відкритих даних і можуть змінюватися після появи нової інформації.

Запис Останній “Орєшнік” у Росії: ISW оцінив запас нових ракет РФ спершу з'явиться на Пул Першого.

Європейська оборонна компанія MBDA підписала меморандум про співпрацю з Державним київським конструкторським бюро “Луч” щодо створення нової крилатої ракети “Нептун-2”.
Про це повідомила пресслужба MBDA.
Інформацію про підписання меморандуму компанія оприлюднила 16 червня.
Зазначається, що співпраця у сфері створення далекобійного озброєння стане внеском європейського концерну у зміцнення обороноздатності України.
“Угода буде зосереджена на подальшому розвитку крилатої ракети “Нептун”. КБ “Луч” та MBDA впроваджуватимуть інноваційні рішення для розширення можливостей глибокого ураження “Нептун-2″, одночасно поглиблюючи стратегічну оборонну співпрацю з Україною”, — йдеться у повідомленні компанії.
У MBDA наголосили, що мають необхідні технології, експертизу та міжнародні партнерства для розробки й впровадження сучасних ударних систем.
Також зазначається, що ДКБ “Луч” має багаторічний досвід проєктування, розробки, інтеграції та виробництва складних зразків озброєння.
Саме “Луч” є розробником крилатих ракет «Нептун», які ЗСУ використовують для ураження стратегічних об’єктів РФ.

Спочатку ракета “Нептун” створювалася як протикорабельна. Саме нею було уражено та знищено російський крейсер “Москва”.
Згодом ракету модернізували. Версія “Довгий Нептун” отримала збільшені габарити завдяки додатковому запасу пального. Через це зріс діаметр корпусу та загальна довжина ракети.
Маса бойової частини становить 260 кг — на 110 кг більше, ніж у протикорабельної версії. Дальність польоту також зросла — до 1000 км у версії «Нептун-Д» проти 280 км у базової модифікації. Довжина ракети сягає 6 метрів без прискорювача, а діаметр корпусу становить 50 сантиметрів.
MBDA також є виробником крилатих ракет Storm Shadow/SCALP, які Україна отримує в межах військової допомоги від партнерів.
Раніше “Прямий” повідомляв, що українські військові в ніч проти 11 червня завдали ракетного удару по об’єкту Чорноморського флоту РФ у тимчасово окупованому Севастополі.
Також 25 травня Повітряні сили ЗСУ завдали удару крилатими ракетами Storm Shadow по важливому пункту управління та зв’язку російських військ на тимчасово окупованій території Луганської області.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post MBDA та КБ “Луч” розроблятимуть нову крилату ракету “Нептун-2”: деталі appeared first on Прямий.

Запис MBDA та КБ “Луч” розроблятимуть нову крилату ракету “Нептун-2”: деталі спершу з'явиться на Пул Першого.