Експорт української зброї: чому настав час привідкрити цей ринок

Джерело: Telegram-канал автора
Цим матеріалом я б хотів порушити тему про експорт української зброї, який фактично заборонений від початку повномасштабного вторгнення, що й зрозуміло.
Але якби мені сказали про відновлення експорту української зброї у 2022-му чи 2023-му, то я б однозначно сказав – у жодному разі, бо вже давно назріли доводи, що – так, пора відкривати цю завісу.
Упевнений, що будуть ті, які скажуть, що я несповна розуму, саме зараз порушувати цю тему, коли непередбачуваний господар Білого дому робить одну заяву про допомогу Україні яскравішою за попередню. Але ось у тому-то й річ, що у зв’язку з нестабільністю допомоги від США, Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські поставки, а й починати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету і розширення можливостей щодо самостійного придбання тих чи інших зразків.
Кілька важливих факторів для розуміння ситуації.

Литва виділила 20 мільйонів євро на закупівлю зброї в українського ОПК

Україна за 3 роки повномасштабної війни змогла зробити неймовірний технічний і технологічний ривок у розвиток свого ВПК. Немислимий в умовах настільки інтенсивної і нерівної війни, але все ж поки що недостатній для повного автономного забезпечення української армії, що зустрічає низку проблем, пов’язаних зі своїм подальшим розвитком – еволюцією.
Річ у тім, що у 2022 і 2023 роках нам не вистачало всіх категорій озброєнь і нам потрібно було все і якомога більше. Але з часом війна стала змінювати свій характер, і низка озброєнь відійшла на задній план, втрачаючи свою актуальність, а виробничі лінії, розвинені за 3 роки, не можуть працювати вхолосту без замовлень від МО. А альтернатива замовленням – експорт, якого немає.
Наприклад, так улюблений нами всіма в перші місяці війни ПТРК “Стугна-П”, що спалювала колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили fpv-дрони, та й потреба в “Стугні” менша ніж 2 роки тому, а виробничі лінії то робочі, але працюють не на повну потужність. Своєю чергою, у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо.

На озброєнні ЗСУ з’явились нові дрони-камікадзе: які їхні характеристики

Отже, на прикладі лише ПТРК “Стугна-П” я, гадаю, зміг пояснити вам необхідність відкриття експорту для низки категорій озброєнь, які ми не можемо наразі виготовляти в тій кількості, на яку спроможні наші виробничі лінії, бо немає замовлення від держави, або воно надто мале через неактуальність виробу, а експортувати не можемо, бо є заборона.
Щоб наш ВПК у такій ситуації не стагнував, думаю, доцільним є почати відкривати обмежений експорт, інакше ми можемо просто занапастити розвиток цілої низки перспективних проєктів, які прекрасно себе показали, але не мають доступу на ринок за умови низької внутрішньої потреби і відсутності розвитку через відсутність коштів.
Окрім того, саме зараз унікальний момент для витіснення з ринку експорту озброєнь Росії, ослабленої і довіра до озброєнь якої значно знизилася саме війною в Україні. Своєю чергою, українське озброєння значно підвищило свою репутацію, і інтерес до нього зріс куди значніше, ніж до 2022 року.
Тож, доцільність таких дій назріла й актуальна як ніколи.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Експорт української зброї: чому настав час привідкрити цей ринок appeared first on Прямий.