Росія, не маючи змоги прорвати фронт, робить ставку на дестабілізацію українського тилу та погіршення умов життя у великих містах, вважає публіцист Михайло Дубинянський.
У колонці для «Української правди» він стверджує, що 2026 року просування російської армії сповільнилося у 3,5 раза, водночас інтенсивність ударів по інфраструктурі різко зросла.
Автор припускає, що погіршення ситуації може посилити невдоволення в суспільстві. Водночас він вважає малоймовірним сценарій, за якого це призведе до краху тилу та капітуляції України.
Як історичну паралель Дубинянський наводить блокаду Ленінграда. За наведеними ним даними, восени 1941 року НКВС фіксував від 150–170 до 300–350 «антирадянських проявів» щодня, а частка затриманих цензурою «негативних» листів зросла з 1,5% до 20%.
Попри масове невдоволення й голод, місто не здали. Автор пов’язує це з жорстким контролем радянського силового апарату та припускає, що за посилення поразницьких настроїв в Україні може зрости роль силових структур.
На його думку, ставка Кремля на гуманітарну катастрофу в українських містах не забезпечить Росії досягнення її політичних цілей.
Джерело: Українська Правда