Дрони над Скандинавією: як росія випробує межі терпіння НАТО і чим відповість Альянс

В ніч на 23 вересня аеропорт Копенгагена було закрито майже на чотири години через появу великих невпізнаних безпілотників на його території. З тієї ж причини був закритий аеропорт норвезької столиці Осло.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен не виключає можливості того, що до інциденту з дронами, які літали біля аеропорту Копенгагена, причетна Росія. Вона також заявляла, що цей інцидент є “серйозною атакою на критичну інфраструктуру Данії”.
Примітно, що в цей же день, а саме: 23 вересня, Північноатлантична рада зібралася на прохання Естонії відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, щоб обговорити й рішуче засудити небезпечне порушення Росією повітряного простору країни.
Нагадаю, 19 вересня російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії над Фінською затокою і залишалися там загалом 12 хвилин. У НАТО повідомили, що здійснили перехоплення літаків.
Таким чином можемо констатувати, що РФ здійснює комплексний тиск на країни НАТО, намагаючись досягти одразу кілька цілей.
Політичне керівництво країни-окупанта дає зрозуміти, що фактично пропонує зі свого боку не вторгнення армії РФ на територію НАТО (Польщі й балтійських країн) в обмін на тиск на український політичний провід з метою територіальних поступок.
Примітно, що росіяни спочатку саме українській стороні запропонували обміняти території Харківської, Сумської області в обмін на Донецьку область. З Україною це не спрацювало. Тепер вони пішли на ескалацію напруги безпосередньо вже відносно країн НАТО.
Також звертаю увагу на інші російські провокації для нагнітання військової істерії на кордонах з країнами НАТО, насамперед новими членами Альянсу.
Будівництво військових баз поблизу кордонів з Фінляндією, це Кандалакша і Петрозаводськ. Плюс територіальні претензії до Швеції щодо острова Готланд. Він є ключовим у Балтійському морі, і контроль над ним забезпечує режим вільного судноплавства. Відповідно, якщо росіяни будуть намагатися розв’язати питання військовим шляхом, це буде свідчити про їх намагання взяти під контроль Балтійське море.
Зауважу, що російські провокації треба розглядати у ширшому варіанті, а не тільки випадки глушіння навігації, хоча вони теж є демонстративними.
До речі, вибір бортів — невипадковий. Вони дають зрозуміти, що наявність високопосадовців не є пересторогою для російської сторони. Тобто вони, начебто готові на крайні заходи в моменті військового тиску на країни Заходу.
Наголошую: реакція Заходу на такі інциденти не є кволою. Це абсолютно помилкове твердження, яке просувають росіяни, щоб створити атмосферу нестабільності на території західних країн.
Окупанти просувають дві тези. Перша — неготовність населення захищати власні держави. Друга — неготовність країн Заходу застосувати п’яту статтю Статуту НАТО про колективну безпеку. Насамперед це стосується балтійських країн.
Водночас просувають тезу про можливі територіальні поступки з боку країн НАТО в моменті окупації балтійських країн.
Натомість Росія, намагаючись дестабілізувати ситуацію на території країн НАТО через прямі акти диверсій та дестабілізацію коштом проросійських політичних партій, отримає жорстку й адекватну відповідь Заходу.
Згадаємо дії Сполучених Штатів. Вперше з 2008 року США повернули ядерний арсенал на територію Великої Британії. Крім того, країни НАТО повністю змінили концепцію протидії можливій російській агресії. Якщо раніше мовилося про так зване стримування, потрібен був певний період часу для розгортання військового контингенту НАТО і допускалася можливість окупації певних територій. То тепер акцент — на безпосередньому факторі відбиття можливої військової агресії. Тобто жодного метра російським окупантам не віддають.
22 вересня новий постійний представник США при ООН Майк Волц запевнив, що Вашингтон наполегливо відстоюватиме безпеку країн-членів НАТО та захищатиме “кожен сантиметр” їхніх територій на тлі останніх провокацій.
“Сполучені Штати й наші союзники захищатимуть кожен сантиметр території НАТО. Росія повинна негайно припинити таку небезпечну поведінку”, – підкреслив Волц.
Плюс — розгортання додаткових військових контингентів на території Естонії, Литви й проведення спільних військових навчань, як морської, так і сухопутної компоненти.
Зокрема міноборони Польщі заявило про плани на декілька тисяч збільшити кількість військових на кордоні з Білоруссю, щоб стримати агресора від нападу на країну. Близько 10 тисяч солдатів перебуватимуть на кордоні: чотири тисячі безпосередньо підтримуватимуть Прикордонну службу, а шість тисяч будуть у резерві.
Останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки “Абрамс” та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Важку бронетехніку отримала 15-та механізована бригада імені Завіші Чорного 16-ї Поморської механізованої дивізії імені короля Казімежа Ягеллончика(місце постійної дислокації — Гижицьк, біля кордону з Калінінградською областю) та 9-а бронекавалерійська бригада 16-ї Поморської механізованої дивізії у Браньові.
Раніше міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що ще цього року у цьому районі буде створено новий саперний батальйон, який входитиме до складу 15-ї механізованої бригади 16-ї механізованої дивізії.
Крім того, у районі польського Ломжа наразі зосереджені частини американського 66 танкового полку, французької 7 танкової бригади і 152 піхотного полку, шведського Йетського інженерного полку і польських військ. Угрупування військ налічує близько 6 тис. військовослужбовців.
Звертаю увагу і на значні мілітарні зусилля Польщі — це єдина країна НАТО, яка витрачає понад 4% ВВП на оборонні потреби.
Мовиться про  серйозну модернізацію Війська Польського, посилення інженерно-фортифікаційних робіт на кордонах з Білоруссю. У країнах Балтії — те саме. Зауважте, балтійські країни й Польща заявили про вихід з Отавської конвенції про розповсюдження і застосування протипіхотних мін. Ба більше, відбуваються процеси щодо мінування можливих напрямків прориву російських окупантів.
Варто говорити не тільки про військові навчання на території балтійських країн або Польщі. Йдеться і про передислокацію систем ППО до можливих районів протистояння з російською стороною на території Румунії, Польщі та країн Балтії. Створюється єдина система ППО для протидії РФ.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку заявив журналістам, що НАТО має збивати російські літаки, які порушують його повітряний простір.
Раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс збирається ухвалювати рішення щодо застосування сили проти літаків чи дронів, які порушують його повітряний простір, ґрунтуючись на розвідінформації щодо рівня загрози, який вони можуть нести.
Крім того, важливим елементом відповіді Заходу є ініціатива Сполучених Штатів і європейських партнерів щодо передачі Україні  зброї, зокрема з можливістю завдання ударів по території РФ.
Це американські ракети ERAM у кількості 3300. А також рішення країн Європи щодо передачі ракет Storm Shadow, SCALP. Тому не варто приставати на сентенції російської сторони, що з боку країн Заходу немає адекватної відповіді. Відповідь Заходу більш ніж адекватна.
Показовим є також останнє рішення за підсумками зустрічі “Коаліції рішучих” у Парижі про військово-технічну співпрацю з Україною.
Модернізація Збройних сил України, розгортання виробництва зброї, систем ППО, засобів ураження безпосередньо на території України. Там комплексний характер. Плюс військово-технічна і макроекономічна підтримка. Це показово.
Данія заявила про передачу українській стороні шести батарей ЗРК Patriot на 8,5 млрд євро. Німеччина збільшила військово-технічну допомогу з 4-х до 9-ти млрд. Аналогічні заяви з боку Норвегії та низки інших країн.
Це свідчить про колективне розуміння проблем, які стоять перед Збройними Силами України. А також про те, що Захід реально розуміє виклики, які постануть у разі активізації бойових дій, або можливого їх перенесення безпосередньо на територію європейських країн.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
The post Дрони над Скандинавією: як росія випробує межі терпіння НАТО і чим відповість Альянс appeared first on Прямий.