Доля України все ще висить на волосині? Що пишуть західні ЗМІ про переговори Байдена з Путіним

Переговори президента США Джозефа Байдена з російським лідером Володимиром Путіним 7 грудня, головною темою яких було можливе вторгнення російських військ в Україну, не принесло якоїсь визначеності у це питання – попри жорсткі заяви Білого дому, Кремль так публічно і не відмовився від своїх намірів.
Про це свідчить реакція на онлайн-перемовини президентів США і Росії західних ЗМІ, стислий огляд яких наводить PRM.UA.
Англомовна версія “Радіо Свобода” зазначає, що Кремль і Білий дім по-різному, навіть антагоністично, прокоментували результати переговорів між президентами США і РФ.
Про це йдеться у публікації “Він сказав, він сказав: заяви Росії та США з приводу перемовин Байдена та Путіна різко відрізняються”.
Кремлівські коментарі (за підсумками розмови лідерів країн – ред.) були набагато довшими, ніж заяви Білого дому. Позиція РФ будувалась на давніх наративах з посиланнями на Другу світову війну і на загальну “особливу відповідальність” за міжнародну безпеку – формулювання, яке, здавалося б, було проголошено, щоб відтворити епоху Холодної війни та зображати Росію та Сполучені Штати як великі держави, чия вага у світі є співмірною.
Попри те, що йдеться про одну і ту саму зустріч, заяви Кремля й Білого дому мали небагато спільного, хоча й стосувались опису обговорення одних й тих самих питань.
Наприклад: Байден “висловив глибоке занепокоєння Сполучених Штатів та їх європейських союзників щодо ескалації Росією сил навколо України”, – заявив Білий дім. У відповідь, згідно з повідомленням Кремля, Путін сказав, що США не повинні звинувачувати Росію у напруженості у відносинах, й продовжив звинувачувати НАТО. При цьому Путін зробив безпідставну заяву про те, що Захід “докладає небезпечних зусиль для завоювання української території” – що й зробила сама Росія, коли захопила Крим у 2014 році.

Між рядками онлайн зустрічі президентів Байдена та Путіна: що не так?

Попри слова Кремля про “відверті та ділові” переговори, з них сочилося відчуття напруженості, що підкреслювало, наскільки розійшлися позиції США та Росії.
Здається, єдиною конкретною річчю, про яку домовилися два президенти – між офіційними особами США та Росії будуть проведені подальші переговори.
Але про що саме? Підсумки сторін суттєво відрізнялися за змістом та контекстом, відображаючи різко протилежні позиції щодо ситуації навколо України, а також щодо безпеки в Європі в цілому. А це залишає відкритими двері для майбутніх розчарувань та розбіжностей у позиціях між країнами.
Згідно з заявами російського керівництва, подальші переговори будуть зосереджені на тому, що Москва називає “гарантіями безпеки” – непросування НАТО на схід, неявно даючи зрозуміти, що скупчення російської військової потуги (на кордонах України) спрямоване принаймні частково на те, щоб змусити Захід підкоритися волі Кремля.
“Лідери домовилися доручити своїм представникам провести докладні консультації з цих чутливих питань”, – сказано у повідомленні Кремля.
Питання справді чутливе. Сполучені Штати та НАТО – не кажучи вже про Київ – заявляють, що Росія не може мати вето на Україну чи будь-яку іншу країну, яка приєднується до західного альянсу.
У заяві Білого дому угоду про переговори було поміщено у контекст занепокоєння Заходу загрозою Україні з боку Росії. Так, Байден “підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальній цілісності України та закликав до деескалації та повернення до дипломатії”.
Американський журналіст, кореспондент The New York Times у Білому домі Майкл Кроулі вважає, що попри жорстку риторику Джозефа Байдена доля України все ще “висить на волосині”.
Про це він написав у колонці “П’ять висновків із розмови Байдена та Путіна”.
Ця зустріч стала одним із найбільших зовнішньополітичних випробувань президентства Байдена на сьогодні з наслідками для стабільності Європи й майбутнього США, яке Вашингтон роками намагався захистити від путінської агресії.
Доля України все ще висить на волосині. Відеоконференція лідерів не вирішила кризи на кордонах України, і ні Кремль, ні Білий дім не повідомили про суттєвий прогрес.

Наслідком політики Зеленського стали переговори про Україну без України: Геращенко про зустріч Байдена та Путіна

Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, сказав після зустрічі, що Байден запропонував Путіну вибір між дипломатичним рішенням і серйозними економічними та політичними наслідками, які можуть йти за вторгненням Росії в Україну, але він не сказав чи взяв Путін на себе будь-які зобов’язання за підсумками розмови.
Путін твердо стоїть на своєму. Незрозуміло, чи утримають погрози Байдена від вторгнення в Україну російського лідера. Але Путін не пішов на примирення. Кремлівські заяви після зустрічі свідчать, що президент РФ звинуватив у напрузі Захід, який, за його словами, нарощував свій військовий потенціал в Україні та навколо неї.
“Північний потк-2” стикається з новими ризиками. Між адміністрацією Джозефа Байдена та Конгресом США виникли розбіжності щодо нового трубопроводу між Росією та Німеччиною, який критики вважають неприйнятним політичним та економічним благом для Москви. Щоб уникнути розбіжностей з урядом Німеччини, Байден відхилив санкції Конгресу проти Німеччини, спрямовані на зупинку проєкту, що викликало гнів багатьох республіканців і деяких демократів.
Однак під час виступу перед комітетом сенату з міжнародних відносин у вівторок високопосадовець Держдепартаменту Вікторія Нуланд сказала сенаторам, що, якщо Путін нападе на Україну, то “трубопровід буде призупинено”. Це свідчить про те, що дипломатія США досягла відповідного зобов’язання з боку Німеччини, яка економічно постраждає, якщо робота “ПП-2” буде відкладено або згорнуто.
Байден потребує підтримки союзників. Відразу після завершення зустрічі з Путіним Байден провів телефонні перемовини з лідерами Франції, Німеччини, Італії та Великобританії, підтримка яких, за словами офіційних осіб США, матиме вирішальне значення для стримування РФ. Як відомо, Путін роками прагнув убити клин між Америкою та її союзниками, сподіваючись послабити опір його діям та підірвати НАТО й трансатлантичний альянс.
“У нас є експерти з міністерства фінансів, державного департаменту та Ради національної безпеки, які щодня контактують із ключовими столицями та з Брюсселем, щоб обговорити, які обмежувальні заходи можуть бути вжиті спільно проти Росії”, – прокоментував ситуацію радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Це не особисте. Є мало свідчень будь-якої особистої ворожнечі між Байденом і Путіним. У короткому відеоролику з початком віртуальної зустрічі, опублікованому в Інтернеті російськими державними ЗМІ, два лідери, здається, обмінюються дружніми привітаннями. Президент США, який пишається здатністю порозумітися з іноземними лідерами, усміхаючись махає своєму російському колезі та каже йому: “Радий бачити”.
“Було багато компромісів, ніхто нікому не “погрожував пальцем. Це була справжня дискусія. Не було “промов”, – зазначив Салліван.
У Кремлі розмову назвали “чесною та діловою”. Радник Путіна Юрій Ушаков пізніше сказав репортерам, що Байден порушив питання про спільні жертви Сполучених Штатів і Радянського Союзу під час Другої світової війни, а також, що лідери країн навіть час від часу жартували, обмінювалися думками й робили один одному компліменти.

Путін розповів про пропозицію Байдена щодо України

Оглядач провідного німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung Ніколас Буссе вважає, що вимога Володимира Путіна щодо припинення нарощування сил НАТО на кордонах з Росією є нереалістичною.
Його слова наводить українська редакція Deutsche Welle у матеріалі “Саміт Байдена і Путіна – хто ж підписуватиме гарантії з брехуном?”.
“Той факт, що Захід збільшує передислокацію озброєнь ближче до кордонів його країни, є наслідком російських нападів на сусідні країни. Цього разу Путін так само (непрямо) погрожує нападом. Хто ж піде на підписання “гарантій безпеки” з такою людиною? З людиною, яка постійно вводить в оману і бреше?” – зазначає журналіст.
Він вказав на те, що Путін хоче не лише диктувати НАТО, де мають бути кордони НАТО, заперечує право сусідніх країн на свій розсуд визначати свою долю.
“Байден напередодні відеосаміту сказав про це саме те, що треба: що він не прийме жодних червоних ліній Москви. Хочеться сподіватися, що таку позицію підтримає і новий німецький уряд. Німецька політика умиротворення у минулому надто часто підігравала Путіну”, – додав Буссе.
Втім, на його думку, Україна та Грузія все ж таки не зможуть втупити до НАТО через територіальні суперечки з РФ (слід зазначити, що територіальні суперечки з не є підставою для відмови прийняття країни до Північноатлантичного альянсу – ред.).
На думку російського оглядача Костянтина Еггерта, і у Вашингтоні, і у Москві задоволені результатами переговорів Джозефа Байдена та Володимира Путіна. Адже вони дозволили США та Росії “зберегти обличчя” у питанні України та й надалі нарощувати контакти.
Про це російський експерт заявив у коментарі російській редакції Deutsche Welle. Матеріал має назву “На саміті Путіна та Байдена кожен отримав те, що хотів”.
За його словами, на цьому сприятливому фоні путінське керівництво навряд чи піде на військову операцію або навіть на формальну легалізацію російської військової присутності в так званих “народних республіках” Донбасу під приводом “гуманітарної інтервенції” – адже б це стало б справжнім ляпасом президенту США.

США пригрозили Кремлю, а Зеленський чекає дзвінка: чим закінчились переговори Байдена і Путіна

“У Кремлі дуже задоволені. Там розуміють: Байден чинить свідомо. У Вашингтоні сподіваються у такий спосіб зробити політику Москви більш передбачуваною”, – зазначив Еггерт, вказавши на те, що Конгрес США відклав можливі санкції проти “Північного потоку-2” та російських компаній, а Байден не згадував про ситуацію з правами людини у РФ.
Однією з умов розморожування відносин Білого дому з Кремлем могла стати обіцянка Путіна підтримати укладання нової ядерної угоди з Іраном.
“Щодо України, то тут кожна сторона затверджує і ще затверджуватиме своє. Байден та його команда продовжать наполягати на тому, що запобігли російському вторгненню завдяки єдності з європейськими союзниками та загрозі жорстких санкцій (включаючи відключення російських банків від міжнародної електронної системи платежів SWIFT)”, – наголосив Еггерт.
А путінський режим, на його думку, стверджуватиме, що він почав прямо обговорювати українську тему з Вашингтоном через голову “маріонеткового київського режиму”.
“Дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в Україні, для якої Кремль має ресурси, плюс робота з найбільш готовими до контактів з Москвою європейськими столицями, насамперед Парижем і Берліном, триватимуть тепер із подвоєною силою. Кремль намагатиметься домогтися скликання саміту Росія-ЄС”, – підсумував російський журналіст, підкресливши, що вже другий прямий контакт Байдена з Путіним може зламати опір Польщі та країн Балтії щодо розморожування відносин ЄС з Москвою.
Як зазначають у найбільшій й найстарішій щоденній газеті англійською мовою у Японії The Japan Times, Володимир Путін переграв Джозефа Байдена, адже з позиції сили змусив США рахуватись з думкою Кремля, не розкривши натомість жодних своїх подальших намірів.
Відповідна стаття опублікована під назвою “Байдену залишається лише здогадуватися про кінцеву мету Путіна щодо України”.
Потрібні місяці, щоб з’ясувати, чи вдалося США і Росії розрядити кризу в Україні.
З одного боку, Байден не погодився з вимогами Путіна про “червоні лінії”, але й останній так і не пообіцяв вивести 175 тисяч військових з кордонів України. А це підкреслює, що офіційні особи США, схоже, не розв’язали фундаментальне питання, що лежить в основі цього останнього протистояння з Росією – чи має намір РФ здійснити вторгнення в Україну.

Зеленський майже через добу прокоментував перемовини Байдена й Путіна

У короткостроковій перспективі переговори з Байденом стали ще однією перемогою для президента РФ, який спеціально змушує США лише здогадуватися про свої наміри. Путін закріпив за собою статус сили, чиї бажання необхідно враховувати, оскільки адміністрація Байдена прагне зміцнити свої союзи з європейськими країнами та Україною.
“Путін вже отримав частину того, що хотів, а саме цей дзвінок (Байдену). Кожен раз, коли Путін створює кризу, і президент США звертається до нього, це сприяє досягненню меті Путіна з відновлення Росії як держави, з якою потрібно рахуватись”, – вважає експерт прореспубліканського незалежного аналітичного центру American Enterprise Institute Фредерик Каган.
Як вважають у виданні, проблема Байдена полягає в тому, що Путін тримає у руках більшість козирів – його вторгнення до Криму у 2014 році і підтримка своїх проксі на сході України продемонстрували, що він готовий використовувати наземні війська та величезні ресурси для боротьби з Україною, чого США та їх союзники ніколи не хотіли робити.
У той час, як Байден намагається притлумити риторику з приводу України та зосередитися на інших питаннях – внутрішній порядок денний, пандемія COVID-19 та загрози з боку Китаю, Путін, здається, набуває впливу щоразу, коли його дії викликають нове занепокоєння у Білому домі.
“Джерело тиску Путіна на США полягає у тому, що Росія по своїй суті нестабільна та непередбачувана. США і Європа хочуть знизити напругу, але Кремль прагне до ескалації, щоб отримати поступки від Заходу”, – підсумувала директорка програми “Європа, Росія та Євразія” Центру стратегічних та міжнародних досліджень Хізер Конлі.
Спроба президента США Джозефа Байдена налагодити відносини лідерами авторитарних країн, наприклад Росії та Китаю, одночасно намагаючись протистояти поширенню ідей авторитаризму у світі має певні вади – так, після спроби домовитись з Володимиром Путіним на саміті у Женеві, президенту США доводиться в авральному режимі запобігати військовому вторгненню російської армії в Україну.
Про це йдеться у статті CNN “Байден має шанс зробити наступні кроки в геополітичному шаховому матчі з Китаєм і Росією”.
Цього тижня президент Джозеф Байден зіткнувся з ескалацією напруженості у відносинах з Китаєм і Росією, перевіривши свою здатність керувати ворогуючими лідерами та змусивши інші країни обирати чиюсь сторону.
“Одна нація не може змусити іншу націю змінити свій кордон; одна нація не може наказати іншій змінити свою політику; і нації не можуть сказати іншим, з ким вони можуть працювати”, – сказав Байден російському президенту Володимиру Путіну, за словами чиновника, знайомого з розмовою.
Події тижня оголили конкуруючі напрямки зовнішньої політики Байдена – ізолювати антидемократичні режими одночасно намагаючись залучити їхніх лідерів до діалогу. Така політика Байдена відбиває переконання президента США про визначальну конкуренцію XXI століття – демократія проти автократії.

Це важливий крок до запобігання війни: Порошенко про результати переговорів Байдена з Путіним

Розмови з такими лідерами, як Володимир Путін та Сі Цзіньпін, а також спроби переконати союзників сформувати єдиний фронт проти них, виявилися стійким елементом зовнішньої політики епохи Байдена, оскільки він прагне не допустити, щоб погіршення відносин із Росією та Китаєм перетворилося на відкритий конфлікт.
Білий дім наполягає, що демократичний саміт, який відбудеться 12 грудня, не є викликом будь-якій окремій країні чи лідеру, навіть якщо дехто інтерпретує це саме так. Проте список запрошених, до якого входить Тайвань, уже викликав гнів у Китаї.
“Саміт справді спрямований на об’єднання різноманітної групи учасників для створення спільної основи для демократичного оновлення, і ми вважаємо, що це гарна історія”, – сказав високопоставлений представник адміністрації у вівторок, анонсуючи захід.
За словами офіційних осіб, цей саміт буде зосереджений навколо трьох стовпів: зміцнення демократії та захист від авторитаризму, боротьба з корупцією та просування поваги до прав людини. Вони пояснили, що список запрошених, до якого входять деякі країни з поганою репутацією в галузі прав людини, такі як Пакистан, був розроблений, щоб наголосити на існуванні та цінності демократії на всіх рівнях суспільства, а не тільки у національних урядах.
Переконання у тому, що демократія може приносити більше користі, ніж автократія, досі було основою всієї зовнішньої політики Байдена.
Путін та Сі – люди, з якими Байден пов’язаний довгою історією, хоча кожен з них продемонстрував стійкий дрейф у бік авторитаризму, відколи Байден проводив з ними зустрічі, коли ще був віцепрезидентом США.
Хоча у відеорозмові з Путіним Байден попередив про жахливі економічні наслідки вторгнення військ РФ в Україну, він ясно дав зрозуміти, що хоче невдовзі знову побачитися з російським лідером.
За словами офіційних осіб, після цього розмова стала більш серйозною, і Байден у діловій манері виклав, що може статися, якщо Путін вирішить продовжити вторгнення, включаючи можливі санкції щодо членів найближчого оточення Путіна та розгортання додаткових військ США у країнах-членах НАТО.
Це було примітним сигналом, який відповідав позиції Байдена, коли він був ще віцепрезидентом у Барака Обами – про військову допомогу Україні летальною зброєю та економічні санкції проти Росії – тих кроків, які зустріли опір з боку інших офіційних осіб адміністрації президента США.

“Зедипломатія в дії”‘: чому Байден планує зателефонувати Зеленському лише після перемовин з Путіним та лідерами ЄС

Тепер Байден каже, що ладен піти далі. Якщо будуть введені санкції, то вони, швидше за все, будуть застосовані до вищих російських олігархів, обмежуючи їхню можливість подорожувати та потенційно перекриваючи доступ до американських банківських систем та систем кредитних карток. Офіційні особи також зважують відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, від якої Росія значною мірою залежить, – “ядерний” варіант, який може завдати серйозної економічної шкоди.
На початку президентства Байдена з’явилися ознаки того, що дипломатія з Росією та Китаєм буде непростим завданням, але з того часу Байден та його команда прагнули вивести відносини з Росією та Китаєм на більш передбачуваний шлях, у тому числі шляхом організації зустрічей на найвищому рівні.
Але стають очевидними й проблеми такого підходу – через шість місяців після його безпосередньої зустрічі з Путіним на саміті у Женеві, Байден працює над запобіганням потенційному вторгненню Росії в Україну.
Якщо США та їхнім союзникам не вдасться зупинити вторгнення російських військ в Україну, це може спонукати Китай здійснити спробу захоплення Тайваню.
Про це повідомляє американська телерадіоорганізація Voice of America у матеріалі “Байден застеріг Путіна від можливого вторгнення в Україну”.
Як відомо, на віртуальному саміті у вівторок, 7 грудня, президент США Джозеф Байден розповів своєму російському колезі Володимиру Путіну, які кроки зроблять США, якщо Москва вирішить вторгнутися в Україну.
І це вже другий віртуальний саміт Байдена – під час жовтневої зустрічі з головою Китаю Сі Цзіньпіном Байден обговорив іншу територіальну гарячу точку – Тайвань.
“Сполучені Штати мають намір вжити всіх заходів, які ми можемо вжити з погляду стримування та дипломатії, щоб гарантувати, що тайванський сценарій, який ви щойно описали, ніколи не відбудеться”, – сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван у відповідь на запитання “Голосу Америки” про те, чи справді США готові розібратися із кошмарним сценарієм вторгнення Росії в Україну та одночасно Китаю на Тайвань. “І спробувати запобігти вторгненню в Україну, це мета нашої політики прямо зараз”, – додав він.

На тлі перемовин Байдена і Путіна: користувачі соцмереж розкритикували фото Зеленського в спортзалі

Як вважає, старший науковий співробітник Центру американського прогресу (Center for American Progress) Макс Бергманн, напад на РФ на Україну може стати “спусковим гачком” спроби Китаю захопити Тайвань.
“Якщо здаватиметься, якщо Росії зійде з рук вторгнення в Україну, Китай дуже уважно слідкуватиме за цим і розглядатиме це як свого роду пробний запуск потенційної операції проти Тайваню”, – зазначив експерт.
Втім, американська розвідка ще не визначила, чи Володимир Путін ухвалив остаточне рішення про вторгнення в Україну.
Крім того, переговори Джозефа Байдена з Володимиром Путіним відбулися на тлі дедалі більшої критики опозиційних конгресменів від Республіканської партії. Вони стверджують, що чинний президент США мало зробив для призупинення іранської ядерної програми та стримування експансії Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
“Соратники-авторитаристи в Пекіні та Тегерані спостерігатимуть за реакцією вільного світу. І президент Байден має можливість задати тон, коли він розмовляє з Путіним “, – прокоментував лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл про переговори Байдена та Путіна.
Нагадаємо, президенти Росії та США Володимир Путін і Джо Байден завершили перемовини у відеоформаті. Онлайн-саміт тривав понад дві години.
Згодом стало відомо, що президент США Джо Байден після розмови з президентом Росії Володимиром Путіним у вівторок, 7 грудня, поговорить із лідерами європейських держав.
Крім того, речник президента Російської Федерації Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що за результатами переговорів президенти США та Росії домовилися провести ще одні переговори.
Натомість розмова очільника Білого дому Джо Байдена з президентом України Володимиром Зеленським відбудеться лише 9 грудня, попри те, що саме ескалація конфлікту в Україні була основною темою розмови між президентами США та Росії.
До слова, у разі нового військового вторгнення в Україну Вашингтон застосує проти Кремля низку жорстких санкційних заходів, від яких Білий дім досі утримувався.
Зазначимо, працівники західних спецслужб мають у своєму розпорядженні дані, які свідчать про “високу ймовірність” нового російського вторгнення в Україну та дестабілізації ситуації біля кордону.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Доля України все ще висить на волосині? Що пишуть західні ЗМІ про переговори Байдена з Путіним appeared first on Прямий.