День створення Української повстанської армії: коли заснували УПА та її роль в історії

Сьогодні, 14 жовтня, в Україні відзначають День створення Української повстанської армії (УПА).
Варто зазначити, що через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар більшість церковних свят отримали нові дати, однак на відміну від Дня захисників і захисниць, який було перенесено на 1 жовтня, дата річниці заснування УПА залишається незмінною, її вшановують саме 14 жовтня.
“Сьогодні, 14 жовтня – День створення Української Повстанської Армії. Саме цю символічну дату закріпила Президія керівного органу Української Головної Визвольної Ради на чолі з Романом Шухевичем у своїй постанові від 30 травня 1947 року, і вже 14 жовтня 1947 року УПА вперше святкувала свою річницю — 5 років від дня створення”, – сказано в повідомленні Генштабу.
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Фото: https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Історія створення УПА
Українська повстанська армія — військово-політичне формування, яке діяло в Україні протягом 1942—1960 років. Перші загони УПА Поліська Січ були сформовані Тарасом Бульбою-Боровцем 28 червня 1941 року.
Члени ОУН якийсь час не підтримували збройну боротьбу з німцями, називаючи партизан агентами Сталіна і Сікорського. Вони розпочали активну діяльність лише з весни 1943 року на територіях, які входили до складу: Райхскомісаріату Україна, тобто Генеральна округа Волинь-Поділля з кінця березня 1943 року, а Галичина з кінця 1943 року, також Холмщини — з осені 1943 року та Північної Буковини — з літа 1944 року. Окремі загони також діяли й на території східної України, на Донбасі та навіть на Кубані.
Згідно з позицією ОУН офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року, хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на пів року вперед. У 2023 році ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що “День створення УПА 14 жовтня, бо це історична дата, а не релігійне свято, тому вона не переноситься через зміни церковного календаря.
У травні 1943 року загони ОУН почали офіційно іменуватися “Українською повстанською армією”. Ряди УПА поповнювалася коштом добровольців з-поміж ідейних націоналістів, перебіжчиків із допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії.
Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, яка мала містити всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, в складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС.
УПА діяла до 1954 року, коли активні її дії припинилися. Окремі осередки спротиву продовжувались впродовж 1950-х — 1960-х років. З травня по листопад 1943 року Головним Командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук.
Ставлення до УПА в українському суспільстві протягом років після відновлення незалежності 1991 року сильно коливалась. З 2015 року вояки УПА мають встановлений Верховною Радою статус борців за незалежність України у XX столітті.
Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920—1950 років. У грудні 2018 року прийнято закон, який надає солдатам УПА статус учасників бойових дій, додатковий соціальний захист, в тому числі пільги на оплату комунальних послуг і проїзд у громадському транспорті, а також медичне обслуговування і забезпечення медикаментами.
Структура УПА
Відомо, що поділ УПА на групи відбувся у грудні 1943 року.
Територіально УПА поділялася на чотири частини:

УПА-Північ (Волинська, Рівненська і частина Житомирської та Київської областей);
УПА-Захід (Дрогобицька, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та частини Закарпатської і Чернівецької областей), з окремою воєнною округою «Сян» (Перемищина, Холмщина, Лемківщина, Надсяння);
УПА-Південь (частини Вінницької і Хмельницької областей).
УПА-Схід (частини Київської і Чернігівської областей), частково сформована, окремого командування для УПА-Схід не створено. На цьому терені діяли лише поодинокі повстанські частини.

Групи поділялися на воєнні округи, а округи на тактичні відтинки. Організаційно УПА складалася з батальйонів (“куренів” по 300—500 бійців), рот (“сотень” по 100—150 бійців), взводів (“чот” по 30-40 вояків) і відділів (“роїв” по 10 осіб).
УПА являла собою партизанську армію, що мала трофейне озброєння, амуніцію, дисципліну, військову тактику, Службу безпеки (СБ ОУН), агентуру, розвідку, контррозвідку тощо.
УПА формувалася з багатьох соціальних верств суспільства. Там були присутні селяни, робітники, інтелігенція. Основу УПА складали колишні легіонери розформованих спецбатальйонів “Нахтігаль” і “Роланд”, 201-ого шуцманшафт-батальйону, а також члени української допоміжної поліції.
Найсильнішою стороною УПА був її особовий склад. Переважна більшість бійців усвідомлено поділяли ідеї українського націоналізму, Понад 60 % бійців складала сільська молодь, яка чудово орієнтувалася у своїх рідних місцях і мала зв’язки серед населення. Багато повстанців придбали бойові навички під час служби в польській армії перед Другою Світовою війною, а потім у різних формуваннях нацистської Німеччини.
В основному весь склад УПА, що був партизанським військом, переховувався у криївках — військово-оборонних та господарських спорудах розташованих під землею. Всього за час існування УПА було споруджено 10 тисяч криївок.
Чисельність УПА
Загальна кількість бійців УПА різними джерелами оцінюється по-різному. Для російських і польських характерно применшення (до 10-20 тисяч бійців), для націоналістично українських — сильне перебільшення (від 200 до 500 тис.). Відомо, що станом на весну-літо 1944 року УПА була на піку своєї сили.
Дослідник із США Петро Содоль називає число у 25-30 тис. вояків на той період. За даними польського історика Владислава Філяра чисельність УПА весною 1944 року тільки в Галичині досягала 45-50 тисяч вояків. Німецькі офіційні документи приводили цифру 100—200 тис. вояків на 1944 рік. Ця оцінка часто зустрічається в працях істориків на Заході. У німецькому звіті III фронтового розвідувального відділу “Схід” від 9 листопада 1944 року загальна чисельність “УПА та УНРА” була оцінена у 500 000 осіб.
Комісія Національної академії наук України (1997—2004) вказала чисельність УПА від 25 до 100 тисяч вояків у різні періоди. Деякі дослідники вважають чисельність у 100 тисяч вояків сильно заниженою, що підтверджують оприлюднені президентом України Віктором Ющенком радянські документи.
За даними НКВС УРСР, за період з лютого 1944 по січень 1946 року як результат боротьби з УПА — 103 313 повстанців було вбито, 15 959 — заарештовано, ще 50 тисяч прийшло з повинною, що в загальному становить 169 тис. осіб.
Врахувавши те, що в це число потрапили люди, не причетні до діяльності УПА, все одно чисельність УПА була набагато більше 100 тисяч осіб.
Микита Хрущов у листі до Сталіна, датованим червнем 1945 року, наводить такі дані.
“За період з дня звільнення західних областей від німецьких загарбників до 1 червня 1945 року було вбито бандитів — 90 275, взято в полон — 93 610 і з’явилось із повинною 40395”, – сказав він..
Тобто, загальна кількість втрат склала 224 280 осіб. У листі Миколи Підгорного в ЦК КПРС, датованого 25 вересня 1956 року, загальні втрати українських націоналістів за період 1944—1945 рр. визначені в кількості — 150 тис. убитими, 103 тис. заарештованими, тобто, понад 253 тис. осіб.
За різними даними чисельність УПА навесні 1944 року оцінювалася від 20 до 160 тис. бійців. Посилаючись на радянську статистику, за останніми підрахунками ряду українських істориків, військову службу в УПА в 1942—1954 роках пройшло понад 400 тисяч осіб.
Водночас за іншими даними, взятими із записів командира УПА-Північ — Дмитра Клячківського, кількість бійців УПА була значно меншою. Під час переходу радянсько-німецького фронту через Волинь і Полісся в округах УПА-Північ та УПА-Південь налічувалося 6920 осіб, у квітні 1944 року — 6960, а у вересні того ж року стався різкий спад — до 2600 осіб. У нотатках та таблицях Клячківського не було даних щодо УПА-Захід.
Український історик-архівіст Анатолій Кентій чисельність УПА-Північ у межах від 12 до 16 тис. бійців у 1944 році. Його підрахунки частково підтверджуються показаннями арештованого восени 1944 року Євгена Басюка начальника штабу з’єднання “Холодний Яр”, що свідчить про існування 12-13 тис. вояків (станом на червень 1944 року).
В документі також говорилося про наявність 17-18 тис. повстанців з округу УПА-Захід станом на літо 1944 року. Деякі дослідники вважають, що кількість вояків названа Кентієм, значно занижена і могла відповідати дійсності лише наприкінці 1945 року.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post День створення Української повстанської армії: коли заснували УПА та її роль в історії appeared first on Прямий.