Демарш Гнезділова: Україна за крок від катастрофи

Джерело: Facebook-сторінка автора
За моїм прогнозом війна увійде в критичну фазу вже цієї зими через критичний брак з обох сторін живої сили.
Тобто солдат, які безпосередньо боронять, захоплюють чи відбивають території: конкретні посадки, поселення та будівлі.

Демобілізація через 36 місяців та прозоре бронювання працівників: Павленко розкрив деталі законопроєкту “Євросолідарності”

Бо і в Україні, і в Росії нема (у них і не було, у нас – зникло) відчуття екзистенційності цієї війни. Немає відчуття, що все поставлено на карту і програш призведе до катастрофи. Наразі в обох країнах сформувались команди гладіаторів по кількасот тисяч і мільйонні команди глядачів.
І тут раптом один з гладіаторів виходить на сцену (в медіа) і на весь голос заявляє: це несправедливо, коли сотні тисяч воюють, а мільйони вболівають (або вже і не вболіваюсь, а лише заробляють на корупційному тоталізаторі). Гладіатори – теж люди. Вони втомилися, вигоріли, скучили по рідних і близьких. І загалом заслужили на ротацію і повернення до нормального життя, яким наразі живе більшість українців.
Так, це нова нормальність, яка відрізняється від нормальності 2014-2021 років. Але життя в тилу адаптувалося до ракет і дронів, і про велику війну в Києві нагадує хіба що галявина з жовто-блакитних прапорців на Майдані, вщент заповнена українська стіна плачу Михайлівського монастиря та кількість авто, пофарбованих у камуфляж, на дорогах…
Солдати стали не просто говорити про справедливість, не просто тихо йти у СЗЧ (самовільне залишення частини – ред.) і в такий спосіб відновлювати цю справедливість (у їхньому розумінні) по факту, а ставити питання публічно і руба. По суті, демарш Сергія Гнезділова, який так гучно зрезонував у соцмережах, – це виклик чинному правопорядку, який став настільки несправедливим, що військовослужбовець з бездоганним послужним списком прилюдно відмовляється його дотримуватись.
Тихий СЗЧ-шник – це правопорушник, людина, яка це робить прилюдно з відчуттям власної правоти – це революціонер, що кидає виклик усій системі. Яка за її (і багатьох інших) відчуттями у своїй несправедливості перейшла якусь засадничу межу.

Не знає історії: доктор політичних наук вщент розніс заяви Стефанчука про неможливість демобілізації

І це нас повертає до головної тези – чимало справді порядних та патріотичних чоловіків та жінок не готові помирати за будь-яку Україну. Особливо за ту, яка стає все більш схожою на нашого ворога. Соціальна нерівність та несправедливість загрожують підірвати нашу опірність зсередини. І тоді жодна західна допомога, жоден “план перемоги” не врятують нас від катастрофи.
Жодне суспільство не буває ідеально справедливим. Жодна держава не є ефективною на 100%. Жодна влада не є абсолютно професійною, патріотичною та доброчесною. Але є ті межі несправедливості, які підважують імператив захисту української державності за будь-яку ціну.
На жаль, наша опірність не безмежна. І все більше людей у камуфляжі перейматимуться питанням, чому гладіатори мають захищати глядачів та вболівальників на комфортних трибунах. І мимоволі казково збагачувати тих, хто продає квитки у глядацький зал на цей кривавий двобій. При тому, що за квитками на ринг черг не спостерігається вже більше двох років…

Боротьба за 10 мільйонів виборців: чому Зеленський відмовився від встановлення строків демобілізації військових

Я б на місці влади спробував почути цей дзвоник. Бо якщо його не почути, і зброя, і фінанси, і плани перемоги не врятують нас від катастрофи. Адже коли громадяни зневірюються у своїй державі, все решта втрачає сенс.
Нагадаємо, військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишив частину. За його словами, так він прагне привернути увагу до відсутності встановлених термінів служби у війську та того, що за Конституцією громадяни України мають обовʼязок захищати державу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Демарш Гнезділова: Україна за крок від катастрофи appeared first on Прямий.