Де в Україні найбрудніша вода: екологічна криза вздовж Дніпра та Приазов’я

Екологічна ситуація з водними ресурсами в Україні викликає все більше занепокоєння, особливо в регіонах уздовж річки Дніпро та в Приазов’ї. За словами члена Ради Української водної асоціації Леоніда Бицюри, саме ці території є найбільш забрудненими через інтенсивну промислову діяльність. Але чи дійсно проблема лише в заводах і шахтах, чи це лише вершина айсберга, що ховає глибші системні недоліки?

Найзагрозливіші регіони

Найбільше страждають водойми в центральній Україні – зокрема, у Дніпрі, Запоріжжі та на сході країни, включаючи Донецький і Луганський регіони. Ці території відомі концентрацією металургійних і гірничодобувних підприємств, які скидають відходи безпосередньо в річки чи ґрунт. Приазов’я, включаючи Запорізьку та Донецьку області, також перебуває в зоні ризику через близькість до промислових центрів і малих річок, що швидко накопичують забруднення. Особливо тривожною є ситуація з затопленими шахтами на сході, де через бойові дії та відсутність електроенергії та обладнання відкачування води стало неможливим. Це призводить до просочування токсичних речовин у водоносні горизонти.

Джерела забруднення: промисловість і не лише

Металургія та гірничодобувна галузь є головними винуватцями, адже їхні відходи – важкі метали, хімікати та нафтопродукти – забруднюють воду в басейнах Дніпра. Але проблема ширша, ніж здається. Будь-яка людська діяльність – від побутового сміття до сільськогосподарських добрив – сприяє деградації. Дощі вимивають пестициди з полів у річки, а відсутність очисних споруд у сільських громадах посилює локальне забруднення. Навіть у великих містах, де є водоканали, старі труби та перевантажені очисні споруди не справляються з навантаженням, повертаючи брудну воду назад у систему.

Критичний погляд: чи вся правда на поверхні?

Офіційні заяви акцентують на промисловості, але чи не зручно це приховувати недоліки в управлінні та контролі? Наприклад, затоплені шахти – це не лише наслідок війни, а й багаторічна недбалість у їхній експлуатації. А що з корупцією, яка блокує фінансування очисних систем? Дані про якість води часто базуються на вибіркових перевірках, ігноруючи менші річки, які першими приймають удар забруднень. Чи не є це спробою уникнути відповідальності за системну екологічну політику, що провалилася?

Наслідки

Забруднення загрожує не лише екосистемам, а й здоров’ю людей – питна вода в цих регіонах часто непридатна без додаткової обробки. Дніпро, що постачає воду для мільйонів, перетворюється на джерело ризиків через накопичення хімікатів. Без термінових дій – від модернізації очисних споруд до припинення безконтрольних скидів – ситуація може стати катастрофічною. Експерти наголошують на необхідності міжнародної підтримки, але чи готова Україна сама взяти на себе відповідальність, а не перекладати її на війну чи сусідів?

Ця екологічна криза – дзеркало проблем країни: промисловість руйнує природу, а держава не поспішає рятувати. Поки вода в Дніпрі та Приазов’ї стає бруднішою, питання залишається відкритим: чи вдасться зупинити цей процес, чи ми просто чекатимемо наступної екологічної катастрофи?