Це добре лише для кіно: чому показові викриття чиновників роблять корупційну систему лише міцніше

Джерело: Facebook-сторінка автора
Судячи з кількості обшуків та підозр, які несуться країною, керівництво усвідомило, що в країні є проблеми. Але поки що не усвідомило, що системні проблеми не долаються виключно силовими методами, без перетворення власне системи у щось якісно інше.
Це трохи схоже на магічне, або кінематографічне мислення.
Треба сказати, що українцям в принципі притаманна така форма мислення. Сторіччя поневірянь привели нас до зациклення на приматі справедливості, відплати та помсти.
Це добре для кіно. Головний герой карає головного антигероя, мститься йому та скидає понівечене тіло злодія зі скали. Далі слідує музика та титр “The End”. Історія завершена.

Гунька зі “Слуги народу” викрили на хабарі за “продаж” землі: подробиці справи

Але життя – це не сценарна арка. Після кінця фільму головний герой продовжує жити. І не факт, що його життя набуває якоїсь нової якості. Об’єми зла у світі не зменшуються. На місце одного злодія приходить три інших. А сам головний герой на завершення історії може в реальності не зібрати своє життя до купи.
Коли правоохоронці отримують команду “фас”, це задовольняє палку жагу до справедливості у суспільстві. Але самі неефективні або корумповані системи не стають від цього кращими. Ні. В реальності, виключно силовий підхід призводить якраз до того, що чинна система стає ще більш ефективною.
Чому? Тому що без сутнісних змін силові органи виконують виключно роль вовків — санітарів лісу. Вони вибраковують ідіотів, які неякісно підробляють документи для виїзду, купують вілли в Іспанії, беруть у першого перехожого хабарі без перевірки особи чи п@здять підлеглих битою на камеру. Лишаються в обоймі більш хитрі, більш спритні та розумні. Загальна корупційна рента від цих дій тільки зростає. Бо зростають ризики. Умовно, все починалося з того, що “Шлях” коштував 3. Потім – 7. Потім – 10. Зараз буде коштувати всі 15. І на місце кретинів прийдуть більш професійні “схематозники”. Або люди не з вулиці, а з правильної обойми, які є недоторканими. Тому що правоохоронна система не гумова. В неї є межа проникнення, ресурсні обмеження та потреба до швидких результатів — щоби відпрацювати “палички”. А це означає, що якщо йдеться про цільове політичне замовлення, дотягується вона до найслабкіших підранків, які йдуть до грошового озера не звертаючи уваги на вовчі сліди.
Такий підхід нагадує систему ритуальних жертвоприношень в Ацтеків: стратьмо ще 500 рабів, і дощ обов’язково прийде. Але дощу не буде, ні від 500, ні від 5000 страт. І щоб кукурудза не засохла, думати треба не про страти, а про побудову іригаційної колодязної системи.
Ритуальні страти – це захоплююче видовище. Але води від цього більше не стане.

Поціновувач дорогих автівок і елітної нерухомості: суд заарештував майно родини одеського військкома Борисова

Розв’язувати системну кризу державного управління потрібно не показовою компанійщиною. А трансформаціями. Але ці трансформації можливі тільки тоді, коли верхи вдадуться в питання: а чи не ми самі запрограмували таку систему власними базовими прошивками та підходами? Чи вірно ми склали умовний генплан країни? Чи правильно, що в період кризи усі управлінські рішення обмежуються колом з 5-10 осіб, які рулять геть усім в ручному та телефонному режимі. І рулять спираючись на власний обмежений фізичний ресурс та власну стелю компетентності.
Можливо це розуміння колись прийде. До цього гаситимемо пожежу народного гніву за допомогою аутодафе. Бо пожежу можна погасити вогнем. Це ж загальновідомий факт! Більше жертв богу Державного управління! Може, він нарешті наїсться та змилується над нами!
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Це добре лише для кіно: чому показові викриття чиновників роблять корупційну систему лише міцніше appeared first on Прямий.