Чи загрожує Україні повний інтернет-блекаут: думка експерта

Росія намагається атакувати українську цифрову інфраструктуру, зокрема дата-центри, однак повний інтернет-блекаут унаслідок таких ударів наразі малоймовірний.<br /><br /><img src=”https://businessua.com/uploads/images/2026/1559_avtomatuchne-styanenya-borgiv-1024x572_1_cba11a64.jpg” border=”0″ width=”750″ height=”559″ alt=”1559_avtomatuchne-styanenya-borgiv-1024x2_1_cba11a64.jpg (73.14 Kb)” /> Таку думку в коментарі Укрінформу висловив директор Лабораторії комп’ютерної криміналістики Cyberlab Сергій Денисенко.<br /><br />За його словами, Росія прагне створити умови для припинення телекомунікаційних послуг в Україні та використовує для цього не лише кібератаки, а й фізичні удари по відповідній інфраструктурі.<br /><br />«Росіяни хочуть створити блекаут у розрізі повного припинення телекомунікаційних послуг. Це елемент кібервійни. Вони використовують у тому числі й фізичні атаки на нашу інфраструктуру, знищення дата-центрів. Водночас ситуація, яка наразі склалася, не є критичною», – сказав Денисенко.<br /><br />Експерт пояснив, що стійкість української цифрової інфраструктури забезпечують велика кількість дата-центрів та інтернет-провайдерів, а також мережі мобільних операторів. Тому точкові ураження окремих об’єктів не повинні призвести до масштабного припинення доступу до інтернету.<br /><br />«У нас достатньо велика кількість дата-центрів, велика кількість провайдерів, відповідно, зв’язок підтримується. Точкові влучання в дата-центри великої шкоди для комунікацій, для інтернету наших громадян не принесуть», – зазначив він.<br /><br />Денисенко додав, що навіть у разі перебоїв у роботі окремих провайдерів користувачі можуть мати доступ до мережі через мобільних операторів. Крім того, великі провайдери й оператори не концентрують усе обладнання в одному місці, а частина їхньої інфраструктури може бути розміщена за кордоном. За оцінкою експерта, завдяки такій розподіленій системі українці не повинні зіткнутися з довготривалою масштабною відсутністю інтернету.<br /><br />Для зниження ризиків застосовують і заходи фізичного захисту дата-центрів. Зокрема, йдеться про укріплення об’єктів, перенесення частини інфраструктури під землю, а також обмеження інформації про місця її розташування. Ще одним механізмом захисту є резервування даних і створення так званих дзеркальних дата-центрів. «Один згорає – інформація в іншому залишається», – пояснив Денисенко принцип роботи такої системи.<br /><br />Він також зауважив, що українські компанії зберігають та обробляють інформацію не лише в Україні. Для цього використовуються дата-центри в різних країнах Європи та світу. Державні органи також можуть розміщувати інформацію за кордоном. За словами Денисенка, у таких випадках обираються дата-центри з відповідними параметрами кібербезпеки та фізичного захисту.<br /><br />Водночас експерт не виключає ризику диверсій проти цифрової інфраструктури за межами України. Однак встановити, де саме зберігається інформація конкретної української компанії чи установи, складно, особливо з огляду на її розміщення у різних країнах.