Чому колапс режиму Асада вигідний Україні і є катастрофою для Росії

Джерело: Facebook-сторінка автора
Ми ще не знаємо, чи впаде режим Асада, і чи не чекає нас якась чергова тимчасова деескалація, але варто все ж розібрати, що може нести потенційне падіння або суттєва криза для режиму друга Кремля.
Для початку давайте розберемо один міф. От якщо Асад швидко впаде, то Росія все перекине сюди і нам буде важко. Мене вже втомило вміння окремих сильно травмованих громадян слідом за нашими ворогами перетворювати будь-яку успішну для України історію у зраду, але давайте все ж поясню.
Росії немає чим підсилювати український фронт за рахунок сирійського.

Падіння Алеппо: Ердоган влаштував фатальне приниження Путіна

Так, у них там є певна кількість літаків. Але у війні з Україною у них ніколи не було дефіциту носіїв зброї, у них всю війну дефіцит самої зброї. Тому по ракетах вони давно вистрілюють те, що виробляють. І по бомбах – те саме. Єдиний суттєвий людський ресурс – “Вагнер” – Росія витягла з Сирії ще 2022 року, а останні півтора року вона звідти найманців тягала.
А не навпаки.
А тепер по інших позиціях.
Потенційний колапс режиму Асада – це ослаблення Росії як глобального гравця. З моменту початку військового втручання в Сирії 2015 році Росія витратила значні ресурси — як фінансові, так і військові — для підтримки сирійського режиму.
Втрата режиму Асада покаже, що навіть масштабна військова та фінансова підтримка Росії не гарантує виживання її союзників. Це створить сумніви у надійності Росії серед її існуючих і потенційних партнерів, таких як Венесуела чи Білорусь.
Підрив впливу РФ на Близькому Сході й в Середземному морі.
• Росія має дві ключові військові бази в Сирії: морську базу в Тартусі та авіабазу Хмеймім. Вони забезпечують Росії контроль за маршрутом постачань енергоресурсів з Близького Сходу до Європи. Втрата цих баз стане серйозним ударом по глобальних військових можливостях Росії.
• Втрата впливу в Сирії зменшить здатність Москви впливати на країни регіону, такі як Туреччина, Іран, Ізраїль і Саудівська Аравія.
• Втрата впливу також позбавить Росію можливості використовувати Сирію як важіль тиску на ЄС через міграційні кризи або енергетичні маршрути.
• Присутність у Сирії була потужним аргументом у перемовинах з Іраком і Південним Курдистаном (який має широку автономію у складі Іраку) щодо відновлення роботи підконтрольного нафтогону з Іраку до Туреччини і Середземного моря.
Для Росії присутність на Близькому Сході є критичною і через нафтове питання, і через загрозу, яку несе Росії ісламізм. Тому зараз Путіну доведеться шукати обхідні маневри, в тому числі дуже ризикувати і розширювати підтримку хуситів.
А це може призвести до кризи відносин з Саудівською Аравією, Ізраїлем і навіть Єгиптом.
Крім того, чим гірше Асаду – тим гірше Ірану. І – навпаки – позиції Саудівської Аравії, Туреччини і США посиляться. Що ще більше буде відволікати сили режиму аятол на близькі регіональні проблеми.
Послаблення позицій Росії та Ірану автоматично посилює позиції західних країн і України у будь-яких дипломатичних контактах з Росією. Раніше Росія використовувала ескалацію у Сирії й свою роль у боротьбі з ІДІЛ як привід мати з нею справи в регіоні. Зараз цей привід стрімко відвалюється.

Асад втратив вже 40% західного Алеппо: повстанці звернулися до Путіна щодо війни в Україні

Тому, незалежно від того чекає нас довга агонія режиму Асада чи його швидкий крах, вплив Росії значно впаде. Зараз Сирія припиняє бути активом у російській політиці трикстера – ескалатора, а стає пасивом, за який треба або триматися (і інвестувати гроші й інші ресурси у стабілізацію ситуації), або фіксувати збитки і відгрібати усі негативні політичні, військові та економічні наслідки.
З цікавістю будемо спостерігати за стражданнями всіх цих мудаків. Гарний лебідь. Чорний. Жирний.
Зазначимо, за інформацію Alarabiya News, станом на 1 грудня військові сили повстанців, які протистоять режиму сирійського диктатора Башара Асада, повністю взяли під контроль стратегічне місто Алеппо.
30 листопада сирійські військові оголосили про “тимчасове виведення військ” з Алеппо для підготовки контрнаступу проти повстанців.
Як повідомлялось, за два дні після початку наступу,  29 листопада, сирійські повстанці зайшли до Алеппо й почали просуваютись до центру міста.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Чому колапс режиму Асада вигідний Україні і є катастрофою для Росії appeared first on Прямий.