Чому банки блокують операції з картками і до чого це призведе?

Сьогодні вже стало прийнятним для власників банківських карток, що переказ на іншу картку не виконується банком миттєво. Або ж при поповненні власної картки через банкомат, клієнт бачить мозоляче очі, повідомлення на екрані, що операція не може бути виконана, з пропозицією звернутись до відділення банку для пояснення походження коштів

Причини цього лежать в сучасних методах держави щодо покращення податкової дисципліни платників податків. Уряд поставив задачу щодо наведення порядку в податковій системі, зменшення давління на економіку великого бізнесу і робить конкретні кроки в цьому напрямку. А саме, ВР ухвалила закон про фінансовий моніторинг, легалізацію капіталів, так звану податкову амністію та закон про деолігархізацію. Крім того, опубліковано наказ Кабміну про підтвердження кінцевих бенефіціарів та розкриття структури власності, виконання якого було відтерміновано. Вносяться також зміни до податкового кодексу, які покликані, на думку авторів, покращити ситуацію з наповненням бюджету за рахунок податків, як основного джерела доходів держави.

Наші співгромадяни справді не мають велике бажання, прозоро, і в повному обсязі сплачувати податки, як це мало би бути в цивілізованій країні. Безумовно, цю ситуацію треба змінювати, якщо ми хочемо, щоб Україа була заможною, стабільною, комфортною для життя і ведення бізнесу державою та гідно відповідала на виклики сучасності, враховуючи світову фінасову кризу, карантинні обмеження, спричинені глобальною пандемією, та наслідки зовнішньої агресії і окупації територій, що суттєво ускладнює наш стан.

Давайте розберемось в законодавчих причинах блокування коштів на картках і чи може це, в комплексі з заначеними кроками держави, сприяти наведенню ладу в оподаткуванні і покращити інвестиційний клімат як для внутрішніх так і для зовнішніх інвесторів.

По-перше, давайте з’ясуємо, чому держава взялась саме за приватних осіб з банківськими картками. За даними НБУ, за перше півріччя 2021 року загальна сума безготівкових і готівкових операцій за банківськими картками склала 2,36 трлн грн. Це вдвічі більше суми доходів державного бюджету. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ця сума зросла на третину. При цьому, 90% цих операцій були безготівковими. Це оначає, що українці активно використовують картки для розрахунків і вже цілком звикли до зручності і безпеки таких операцій, враховуючи отримання послуг роздрібного кредитування, що, хоч і під високі відсотки, але суттєво покращує купівельну спроможність і пожвавлює бізнес.

Також, варто повідомити, що ставка податку на доходи громадян складає 18%, а отримання переказу на картку від іншої особи є нічим іншим як доходом. Цей доход громадяни мають декларувати і сплачувати встановлений податок. Зрозуміло, що держава має доступ до всіх надходжень громадян на картки у безготівковому вигляді і може запитати про походження коштів з метою відповідного оподаткування.

Якщо тримач, отримує дохід на картку у якості заробітної плати від роботодавця – то він є оподаткованим, за що відповідає роботодавець. А якщо це переказ від іншої особи, то за ці надходження громадянин відповідає самостійно перед податковою службою і має пояснювати походження коштів. Якщо надходження потрапляють на картковий рахунок підприємця, який не має податкового посвідчення про пільгове оподаткування, ці доходи також мають оподатковуватись за ставкою 18%.

Якщо підприємці звикли звітувати в податкову, то переважна більшість приватних осіб цього ніколи не робила. Таким чином, приватних підприємців (ФОПів) поставили в однакові умови зі звичайними фізичними особами, відношення яких до сплати податків зовсім інше. Саме тому підприємці віддають перевагу веденню бізнесу шляхом отримання коштів на картки приватних осіб і це не просто ускладнює відповідний прозорий облік податків, це робить його практично неможливим. Така ситуація ставить в нерівні умови тих підприємців, які бажають сумлінно вести бізнес і сплачувати податки, і тих, хто не сплачує жодних податків, одержуючі комерційні платежі на картки приватних осіб.

Що має зробити держава, щоб виправити ситуацію? Чи може просто запросити в банках всі надходження громадян на картки, які не пов’язані з отриманням заробітної плати, і виставити рахунки на всю суму згідно ставки 18%? Якщо дійде до такого безглуздя, то це може викликати соціальний вибух, тому що мільйони громадян, поставлені на межу виживання, бо їх мізерного доходу за продаж, наприклад власного майна чи навіть якихось товарів, чи послуг ледь вистачає на життєвонеобхідні витрати. А комунальні платежі тільки зростають разом з цінами на споживчі товари. Інфляція досягла майже 11% .

Тепер щодо обмежень великого бінесу, чи справді держава вживає заходів в цьому напрямку. Навпаки, ні для кого не секрет, що великі підприємства використовують ФОПи фактично для виплати заробітної плати працівникам, які мають підьгове оподаткування за ставкою 5%. Чи потрібно обмежити пільгове оподаткування для малого бізнесу або взагалі скасувати, щоб всі сплачували податки за отримані доходи в рівних умовах?

Якщо це зробити, то постраждають знову ті підприємці, які прозоро сплачують державні внески згідно єдиного податку, і знову сотні тисяч ФОПів просто закриються і підуть в тінь. Як це сталося після введення у 2017 році обов’язкового фіксованого платежу в Пенсійний фонд незалежно від суми доходів. Багато з цих підприємців (які закрили свої ФОПи, бо не могли сплачувати фіксовані пенсійні внески) зараз просто отримують доходи на приватні картки фізичних осіб або готівкою.

А що каже законодавство про правила фінансового моніторингу? На сьогодні, обов’язковому фінансовому моніторингу підлягають суми, що перевищують 400 тисяч гивень. Але обмеження і блокування стосуються набагато менших сум. Банк може заблокувати операцію на будь-яку суму і запросити пояснення підтвердження доходів чи пояснення редакції платежу, надання відповідних документів і має на це право – згідно Закону про фінансовий моніторинг – якщо в нього є підстави сумніватись в правомірності операції, при ознаках фіктивності та з багатьох інших причин.

Чи призведуть обмеження карткових операцій до поліпшення податкової дисципліни? Очевидно, що ні. Налагодженню прозорої сплати податків українськими громадянами заважають не особливості ментальності наших громадян і не їхня слабка сумлінність. Адже мільйони наших громадян, що від’їзжають на заробітки в інші країни, сумлінно там сплачують податки і фактично працюють на добробут цих країн. Бо там податкова система відповідає інтересам держави і суспільства, чого не можна сказати про нашу податкову політику.

Недосконалість такої політики проявляється не тільки, наприклад, в несправедливому оподаткуванні нерухомості і в необгрунтованих обмеженнях для малого і середнього бізнесу, блокуванні державними банками карткових операцій, а ще й в тотальному порушенні принципів оподаткування, дотримання яких має сприяти економічному розвитку.

Що це за принципи і що треба робити? Насамперед, підтримувати безготівкові розрахунки, а не обмежувати їх, півищити неоподатковуваний рівень доходу хоча б до розміру прожиткового мінімуму на кожну особу в сім’ї. Сьогоднішня ставка у 17 грн неоподатковуваного мініму доходів громадян є одним з яскравих пояснень того, що близько 19 млн населення України знаходиться за межею бідності. А це ледь не половина населення. Натомість, держава підвищує мінімальну заробітну плату до 6,5 тис. грн, що фактично є збільшенням податкового навантаження на бізнес, а не соціальним поліпшенням, яке швидко з’їдає інфляція.

Також необхідно підтримувати внутрішнього виробника, особливо у переробній сфері, у сфері ІТ, шляхом зменшення податків як на заробітну плату, так і на прибуток. Треба зменшувати митні платежі на закупівлю технологій, обладнання, особливо для переробної галузі, в харчовій і деревообробній промисловості, щоб Україна експортувала не зерно і ліс кругляк, а продукти переробки з високою доданою вартістю. Треба встановлювати комплексні державні програми для започаткування бізнесу, а не програми кредитування на кшталт “5-7-9”, яка приречена на провал, адже грубо порушує принципи кредитування, яке не може бути нижчим за облікову ставку НБУ.