Чому Азербайджан – не Росія, а Вірменія – не Україна

Останнім часом робляться спроби зрівняти агресію проти України та дії Азербайджану. При цьому звучать заклики зрівняти Вірменію з Україною і на цій підставі забезпечити їй всебічну підтримку Заходу. Про що говорять документальні факти?
 У вересні-жовтні активісти вірменської діаспори, а також деякі політики та муніципальні діячі Франції, які підпали під їх вплив, стали просувати ототожнення Азербайджану з РФ, а Вірменії з Україною. Вони намагаються зрівняти російську агресію проти України та дії Азербайджану щодо повернення своїх територій, які 30 років перебували під вірменською окупацією. Як додатковий аргумент використовується вереснева ескалація на вірмено-азербайджанському кордоні. Азербайджан звинувачується у тому, що  він нібито вторгся на землі Вірменії. Але автори цього «рівняння» вважають за краще замовчувати, що між сторонами конфлікту немає угоди про демілітаризацію. Тому, на основі міжнародного права, неможливо визначити: хто займає чиюсь територію.
 Незважаючи на це, вірменські та французькі діячі висувають вимоги про міжнародне засудження Азербайджану за «агресію», домагаються введення проти нього санкцій та озброєння Вірменії західною зброєю.

“Те, що відбувається у Вірменії, це те саме, що відбувається з Росією та Україною…” (президент асоціації Rencontre et Culture Armenienne Хачадурян).
“Кров вірмен коштує менше, ніж кров українців?” (Член Сенату Буайє).
“Те, що було зроблено для України, має бути зроблено для Вірменії!” (Член міської ради Ніцци Пікар).
“Світ має підтримувати Вірменію, як він підтримує Україну” (глава регіону Прованс-Альпи-Лазурний Берег Мюзельє).
Як і Україна, Вірменія вимагає зброї, щоб захистити себе. Ми повинні допомогти їй, як допомогли Україні» (член Сенату Узулія).
Франція “має вимагати санкцій проти азербайджанського агресора… Що справедливо для Росії, має бути таким і для цього самодержавства!” (Член Сенату Буайє).
“Наша відданість Україні не звільняє нас, а навпаки, спонукає підтримувати Вірменію…” (член Сенату Ле Рудюльє).
“Підтримувати Україну – це дуже добре, але вірменська громада та Вірменія загалом закликають не застосовувати подвійних стандартів” (віце-мер Парижа Торанян).

Це безпідставне “рівняння” було запозичене деякими представниками українського шоу-бізнесу.  Найбільший резонанс викликали два пости у Instagram-stories співака Барських. 15 вересня він поділився постом вірменського журналіста із прапором Вірменії та написом: «Вірменію атакують». Того дня він повідомив там: “Ми прийняли рішення скасувати концерт в Азербайджані. Будь-яка країна, яка дозволяє собі агресію проти іншої, не місце для моїх концертів”.
7 фактів чому Азербайджан, як і Україна, не агресор, а жертва
 1) Точно так само, як у 2014-2022 роках РФ окупувала близько 20% території України, у 1991–1993 роках  вірменські збройні формування за участю 366 полку і 622 окремого батальйону російської армії, окупували 20% суверенної території Азербайджану. У повідомленні Комісії Європейського Співтовариства від 31.05.1995 наголошувалося: «У випадку Азербайджану 20% національної території перебуває під окупацією, включаючи значну частину території за межами Нагірного Карабаху».
 2) Так само як для окупації Східної України були використані проросійські сепаратисти Донбасу, Вірменія, за участю збройних сил РФ, окупувала землі Азербайджану, спираючись на вірменських сепаратистів у Карабаху. Було окуповано не лише місцевості, на які спочатку претендували ці сепаратисти, а й 7 районів Азербайджану, визнані міжнародною спільнотою суверенними азербайджанськими територіями.
 3) Тепер вірменські сепаратисти будують плани «приєднання» цих територій Азербайджану до РФ. Вони навіть не приховують, що беруть приклад з анексії Криму та Донбасу. 14 квітня екс-прем’єр Вірменії Багратян заявив, що сепаратистський анклав “хоче увійти до складу Росії”. Наступного дня полковник запасу Айк Наапетян наголосив в ефірі каналу Live News: єдина можливість зберегти цей анклав – увійти до складу Росії.  Як спосіб досягнення цієї мети він позначив масове отримання вірменським населенням Карабаху російських паспортів – за схемою, обкатаною при анексії Криму та Донбасу. 10 травня колишній голова делегації Національних зборів Вірменії в Парламентській Асамблеї ОБСЄ Гегамян оголосив: “офіційно потрібно звернутися до влади Російської федерації, щоб увійти до складу Російської федерації. Як це сталося 2014 року в Криму”.
 4) Так само, як агресія проти України призвела до переміщення мільйонів українських біженців, агресія проти азербайджанців у Карабаху змусила понад мільйон з них залишити свої будинки. Ця цифра міститься у резолюції Генасамблеї ООН від 23.03.1994.
 5) У Першій Карабахській війні (1991-1993) було знищено близько 17.000 азербайджанців – цивільних осіб;  у Другій Карабахській війні 2020 р. убито 93 цивільних, у тому числі, 27 жінок та 12 дітей. Окрім цих втрат, за 30 років від мін, встановлених вірменськими збройними формуваннями, постраждали 3345 цивільних.
 6) Так само, як РФ вчиняє ракетні обстріли українських міст, під час Другої Карабахської війни Вірменія обстріляла російськими ракетами понад 80 міст і сіл Азербайджану.
 7) Так само, як російські окупанти влаштували різанину в Бучі, у лютому 1992 р. вірменські збройні формування, за участю російських військових підрозділів, знищили близько 500 мирних жителів азербайджанського села Ходжали.
 Усі перелічені факти підтверджені документально – не лише на підставі азербайджанських джерел, а й офіційних матеріалів ООН, ЄС, США. Вони однозначно свідчать, що не Азербайджан є агресором у цьому конфлікті, але став жертвою архітекторів проекту “Велика Вірменія”, реалізація якого здійснювалася за сприяння Москви. Тепер за підсумками Другої Карабахської війни Азербайджан відновлює свої суверенні території. І це викликає шалену реакцію багатомільйонної вірменської діаспори і окремих французьких політиків, що підпали під її вплив.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

The post Чому Азербайджан – не Росія, а Вірменія – не Україна appeared first on Прямий.