Через дефіцит брухту Інтерпайп буде скорочувати виробництво і втрачати ринки – Макаренко

Минулої п’ятниці в Міністерстві економіки України відбулася нарада, на якому було обговорено питання необхідності введення тимчасової заборони на експорт металобрухту з країни. Uaprom.info дізнався подробиці цієї зустрічі у одного з її учасників, голови правління “Інтерпайп Втормет” Валентина Макаренко. Він також описав ситуацію із забезпеченням ломом на сталеплавильному виробництві компанії.
Валентин Іванович, що сталося на нараді з питання введення тимчасової заборони на експорт металобрухту, організованого Мінекономіки минулого тижня?Перш за все, я хотів би подякувати міністерство за організацію даної зустрічі, а також за готовність взяти на себе відповідальність за рішення, яке може стати доленосним для всієї української металургії.

Чому “Інтерпайп” домагається заборони на експорт металобрухту?

Дійсно, компанія «Інтерпайп» була одним з ініціаторів пропозиції по тимчасовій забороні експорту брухту чорних металів аж до кінця 2023 року. Наведу кілька конкретних цифр і аргументів на користь цієї ініціативи.

Ще в квітні поточного року наш завод «Інтерпайп Сталь» виконував виробничий план, а обсяги надходження та споживання брухту на підприємство були збалансовані. Аналогічна картина спостерігалася в цілому по галузі.

Але вже в травні «Інтерпайп Сталь» відчула перші ознаки дефіциту, невеликий обсяг металобрухту не вдалося закупити на ринку, що було компенсовано за рахунок власних складських запасів і поставок брухту від «Укрзалізниці». У свою чергу червень повністю оголив серйозність проблеми: недопоставка становила 10% потреби і тільки половину цього дефіциту вдалося компенсувати.

Хочу нагадаємо, що саме з середини весни експорт брухту з України почав зростати катастрофічними темпами. У квітні він склав 38 тис. т., в травні – 60 тис. т., червень же виявився рекордним для експортерів – 85 тис. т. І це – не “маленький дзвіночок”, це вже повноцінний “удар в дзвін”.

В такому разі який прогноз із забезпеченням ломом на липень, серпень, осінь?

Ми з острахом дивимося в майбутнє, згадуючи 2015 рік, коли через дефіцит металобрухту “Інтерпайп Сталь” простоювала 63 доби, а в 2016 році – 48 діб. Сьогодні ситуація не менш загрозлива: в липні ми можемо втратити не менше п’ятої частини від виробничого плану, а компенсаторів немає – склади порожні.

Перспектива серпня та вересня виглядає ще більш плачевною. Дефіцит сировини буде тільки зростати, “Інтерпайп” ж буде скорочувати виробництво і втрачати ринки трубної і залізничної продукції. Тим більше на зовнішніх ринках проти наших товарів введені жорсткі мита і квоти. У той же час наше місце на цих ринках займуть наші ж конкуренти з продукцією, виготовленою в тому числі і з українського металобрухту.

Ну а далі піде ефект доміно: після зниження виробництва піде скорочення робочих місць, зупинка інвестиційних проектів і модернізації заводів, а також зменшення податкових відрахувань.

Але ж цю проблему можна вирішити, наприклад, за рахунок укладення довгих контрактів з ломозаготовітелямі?

Компанія “Інтерпайп”, а також всі металургійні компанії України вже кілька років виступають за довгострокові і жорсткі контракти на поставку металобрухту на метзаводи. Між металургами і Брухтовики проходили і прямі переговори, і в рамках асоціацій. Однак ломозаготовітелі говорять наступне: ми не будемо брати на себе зобов’язання в обсягах поставок, але ви візьміть на себе зобов’язання по оплаті. І, дійсно, “Інтерпайп” працює з постачальниками за передоплатою. Як правило, вона дуже довга.

Тобто, з’явився дефіцит брухту – головна причина, чому ви закликаєте заборонити експорт брухту?

Необхідно розділяти локальне і стратегічне. В Україні стратегічно дефіцит брухту, його заготівля падає, починаючи з 2000-х років, встановивши в 2020 році антирекорд – 2,9 млн. Т. Це велика ілюзія, що в нашій країні великий металофонд, що дозволяє заготовляти брухт у великих обсягах.

На сьогодні металобрухт в Україні – це обмежений ресурс. Легкодоступних ломів в Україні немає, а в брухтозаготівлі переважає так званий амортизаційний брухт. “Здобич” такого брухту з будівель вимагає часу. При цьому інвестиції в економіку країни, які дозволили б збільшити потенціал збору в найближчі роки, не приходять.

Зараз, в літній період, сильно загострився локальний дефіцит, коли експорт вже не стримує навіть мито в 58 євро за тонну.

І ми розуміємо, що такими темпами Україна вже найближчим часом залишиться без металобрухту, який є стратегічною сировиною для декарбонізації української металургії. Саме для проведення екомодернізаціі промисловості необхідно зберегти лом всередині країни.

При цьому ми бачимо, що торгова політика сусідніх країн все більше і більше прямує в бік протекціонізму по відношенню до металобрухту. У Єврокомісії вже вивчають можливі варіанти тих чи інших обмежень на експорт брухту, РФ підняла вивізне мито, а ряд країн, таких як Аргентина, Вірменія, ОАЕ, ввели повну заборону на експорт. Цілком очевидно, що вже в найближчий рік-два країни битимуться за металобрухт для виконання нових електровимог.