Буремний 2021-й: штурм Капітолію, “Талібан”, кінець епохи Меркель, ескалація з боку РФ

2021 рік запам’ятався низкою гучних подій у міжнародній політиці. Вибори у США, штурм Капітолію, захоплення талібами Афганістану, зміна уряду в Німеччині, міграційна криза на білорусько-польському кордоні – ці та інші події заклали підвалини для прогнозів на наступний рік. Напередодні новорічних свят пропонуємо згадати найбільш визначні події, які відбувались у світі з січня по грудень 2021 року.
Чим запам’ятався цей рік у світовій та українській політиці – читайте у матеріалі PRM.UA.
1 січня: Велика Британія остаточно вийшла з Європейського Союзу

Британія за годину до нового року вийшла з єдиного європейського ринку і остаточно перестала бути членом ЄС – через чотири з половиною роки після референдуму, на якому більшість громадян висловилися за вихід з Євросоюзу.

Корона і тризуб: як і чому Британія допомагає Україні протидіяти російській агресії

Британія перестала бути членом ЄС ще з 31 січня 2020 року, але протягом перехідного періоду залишалася у єдиному ринку і на неї продовжували тимчасово поширюватися правила ЄС. За цей час лідери мали домовитися про нові умови своїх відносин.
Перемовини про нову торговельну угоду затягнулися через принципово різні позиції сторін щодо декількох питань – риболовлі, правил конкуренції та забезпечення виконання майбутньої угоди. До останнього моменту не було зрозуміло, чи вдасться досягти згоди й чи з 1 січня не станеться “жорсткого” брекзиту, що призвело б до відновлення мит, прикордонних перевірок і хаосу з рухом товарів і транспорту.
Втім, 24 грудня, за лічені дні до “дедлайну”, лідерам все ж вдалося домовитися, а 30 грудня 2020 року в Британії встигли ухвалили нову угоду з ЄС. Документ пройшов через обидві палати парламенту й отримав підпис королеви менш ніж за добу до нового року.
6 січня: штурм Капітолію США прихильниками експрезидента Дональда Трампа

На останніх президентських виборах у Сполучених Штатах переміг демократ Джозеф Байден. У перші дні січня 2021 року Конгрес США зібрався для офіційного затвердження підсумків голосування, які пройшли 14 грудня 2020 року. Того ж дня прихильники тодішнього глави держави Дональда Трампа штурмували будівлю Капітолію, де засідали конгресмени.

Україні виділили 300 мільйонів доларів: Байден підписав оборонний бюджет США на 2022 рік

До початку засідання Конгресу Трамп виступив біля Білого дому перед учасниками “Маршу за порятунок Америки” — багатотисячної маніфестації в його підтримку. Тодішній президент заявив, що не визнає поразки на виборах. Після завершення акції багато учасників попрямували до будівлі Конгресу.
Серед людей, які увірвались до Капітолія, були прихильники конспірологічного руху QAnon, які вірять у таємну змову верхівки демократичної партії США, проти якої нібито бореться Дональд Трамп.
Під час сутичок загинуло п’ять осіб, поліція відкрила близько 25 кримінальних справ.
20 січня: Джо Байден став 46-м президентом Сполучених Штатів Америки

Джозеф Байден склав присягу президента Сполучених Штатів Америки. Церемонія проходила на сходах Капітолію в умовах посиленої безпеки у Вашингтоні. 78-річний Байден став найстаршим президентом в історії США.

США виділять Україні кошти на посилення кордону з РФ та Білоруссю

Обраного президента привів до присяги головний суддя Верховного суду США Джон Робертс. Байден пообіцяв “сумлінно виконувати обов’язки президента США та повною мірою сил підтримувати, охороняти й захищати Конституцію США”.
Історичним також був вступ на посаду віцепрезидентки США Камали Гарріс, яка стала першою жінкою афроамериканського та азійського походження на цій посаді.
Урочистості відбувались у значно обмеженому обсязі через коронавірусну пандемію і за посиленої охорони через штурм Капітолію прихильниками експрезидента Дональда Трампа.
1 лютого: у М’янмі стався державний переворот

У цей день військові заарештували демократично обране керівництво М’янми, зокрема президента, а також лауреатку Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі, яка за сумісництвом обіймала посаду державної радниці. В країні оголосили надзвичайний стан строком на рік. Керівником держави став головнокомандувач Збройних сил генерал Мін Аун Хлайн.
1 березня: експрезидента Франції Ніколя Саркозі засудили до трьох років ув’язнення

Суд Парижа визнав колишнього французького президента Ніколя Саркозі винним у корупції й торгівлі впливом у “справі про прослуховування”. Він отримав три роки в’язниці, два з яких – умовно.
Розгляд так званої “справи про прослуховування”, яка відноситься до 2014 року, проходив з кінця листопада по початок грудня минулого року. Фінансова прокуратура вимагала засудити 66-річного політика до чотирьох років тюремного ув’язнення, два з яких умовно.
Експрезидент Франції неодноразово спростовував висунуті проти нього звинувачення. В ході процесу він заявив, що ніколи не здійснював жодного корупційного діяння й ніколи не користувався своїм службовим становищем. Однак французька Феміда вирішила інакше.
Квітень: Росія почала стягнула до українських кордонів близько 80 тисяч військових

Навесні Росія почала концентрувати біля українських кордонів велику кількість військової техніки та солдатів. Такої кількості ворожих військ біля України не спостерігалося з 2014 року. Це спонукало Київ і країни Заходу говорити про ймовірність повномасштабного вторгнення РФ на українську землю.

Брехня, шантаж і агресивний маразм: як Україна і Захід відреагували на пресконференцію Путіна

Згодом напруження послабилось, Росія відвела частину військ до місць постійної дислокації, однак велика кількість техніки залишилась неподалік від України. У листопаді Кремль знову почав стягувати війська на західних кордонах РФ. Близько 100 тисяч солдатів та офіцерів були перекинуті в напрямку України.
У США та Євросоюзі жорстко відреагували на чергову російську  провокацію й наголосили на серйозних наслідках для РФ у разі вторгнення в Україну.
9 квітня: помер чоловік британської королеви Єлизавети ІІ принц Філіп

Принц Філіп помер у Віндзорському замку, за кілька місяців до свого 100-річчя. Його похорони відбулися у Віндзорському замку, і через обмеження пандемії коронавірусу запрошено було лише 30 гостей.

Велика Британія пообіцяла допомагати Україні у боротьбі з російською агресією

Напередодні смерті, чоловік королеви Єлизавети принц Філіп склав заповіт. Більша частина статків покійного герцога Единбурзького відійшла королеві Єлизаветі. Також він нагородив особистого секретаря Арчі Міллера Бейкуелла, пажа Вільяма Хендерсона і камердинера Стівена Н’єдохадіо. Всі троє підтримували Філіпа в останні роки життя, а Бейкуелл часто заміняв його на офіційних заходах.
Принц Греції й Данії Філіп народився 10 червня 1921 року на грецькому острові Корфу. Він служив у британському королівському флоті та воював у Другій світовій війні. З тодішньою принцесою Єлизаветою одружився 20 листопада 1947 року і став герцогом Единбурзьким, графом Меріонетом і бароном Грінвічем.
Травень: Найбільше з 2014 року загострення між Ізраїлем і палестинськими бойовиками ХАМАС

13 травня терористи ХАМАС  здійснили обстріл аеропорту “Рамон” на північ від курортного міста Ейлат.  Керівництво палестинських бойовиків заявило про запуск 250 ракет, у тому числі по аеропорту “Рамон” на північ від Ейлата.

Терористи підтримали окупантів: “Талібан” назвав Крим російським

У відповідь  ізраїльська авіація завдала удару по оперативних квартирах командирів ХАМАС. Зокрема, квартира заступника командира “батальйону Джабалія” (на півночі Сектора), командира роти “батальйону Шаджайя” (на півночі Сектора), командира роти в Шабурі (на півночі Сектора), командира роти в Дір аль-Баласі (центральна частина Сектора).
Сторони 11 днів обмінювалися тисячами ракетних ударів. Ізраїль, і бойовики зазнали втрат. 20 травня було оголошено режим “тиші”. За словами міністра оборони Ізраїлю, ХАМАС зазнав серйозних втрат. Так, 21 травня, о 02:00 перемир’я офіційно втупило в дію.
17 травня: Україна, Грузія та Молдова заявили про створення Асоційованого тріо

Започаткована МЗС у 2020 році ініціатива створення регіональних альянсів, зокрема Люблінського трикутника між Литвою, Польщею й Україною та “Квадриги” України і Туреччини, цьогоріч отримала розвиток у вигляді створення 17 травня Асоційованого тріо України, Грузії та Молдови, які прагнуть тісніше співпрацювати з ЄС, а в перспективі – приєднатися до Євросоюзу.
“Асоційоване тріо – це наше повідомлення про те, що немає альтернативи європейської інтеграції для наших трьох країн-партнерів, і немає альтернативи також і для Європи, тому що вони повинні сприймати наші три країни як серйозний проєкт із забезпечення миру і процвітання в Європі”, – сказав голова українського МЗС Дмитро Кулеба
23 травня: Білорусь посадила літак з опозиційним журналістом Романом Протасевичем і його дівчиною

Опозиціонер перебував на борту літака Ryanair Афіни – Вільнюс, який здійснив екстрену посадку через повідомлення про вибуховий пристрій на борту. Пасажирів зняли з літака і направили в аеропорт на повторний огляд, під час якого Протасевич був затриманий. Разом із Протасевичем затримали його дівчину – росіянку Софію Сапегу. Наразі обоє знаходяться під домашнім арештом.
У Ryanair назвали інцидент “повітряним піратством”. Згодом країни Заходу почали вводити санкції проти режиму Лукашенка. Крім того, через перехоплення літака і затримання білоруського блогера Європа і США обмежили авіаційне сполучення з Білоруссю.
16 червня: переговори Джо Байдена і Володимира Путіна у Женеві

Очільники держав зустрілися на швейцарській віллі Ла Гранж. Це був перший російсько-американський саміт після зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом в Гельсінкі у липні 2018 року.

Між дипломатією та війною: чи зменшить Путін військовий тиск на Україну після розмови з Байденом

Переговори відбувались у закритому форматі. Однією з тем обговорення була ситуація в Україні. По завершенні переговорів обидва президенти дали окремі пресконференції. Однак спільного виступу не було.
Згодом у Білому домі оцінили результати перемовин і заявили, що відносини між Росією і США не змінились. Це стосується і санкційної політики Вашингтону відносно РФ. Так, у Білому домі наголосили на необхідності дотримання міжнародного права і відновленні територіальної цілісності України.
1 липня: у Китаї відсвяткували 100 річницю створення комуністичної партії

У ході багатоденних урочистостей, присвячених 100-річчю Компартії, генсек партії Сі Цзіньпін звернувся до країни промовою. Він говорив про успішну роль комуністів у розвитку країни і подоланні бідності. Він також закликав до згуртування китайців по всій Землі.

Китай поважає шлях незалежності, обраний українським народом – посол

Критики стверджують, що Компартія Китаю стримує розвиток демократії в країні та пригнічує національні меншини. Натомість її прихильники наполягають на тому, що під керівництвом КПК Піднебесна стала другою економікою світу.
Датою створення Комуністичної партії Китаю вважається 1 липня 1921 року. Водночас свою історію КПК веде з I з’їзду, який відбувся у липні-серпні того ж року та був нелегальним. На ньому була проголошена кінцева мета партії – побудова у Китаї соціалізму. Засновниками Комуністичної партії Китаю (КПК) вважаються професор Пекінського університету Лі Дачжао та декан філологічного факультету того ж університету Чень Дусю.
7 липня: вбивство президента Гаїті Жовенеля Моїза

Будинок Моїза почали штурмувати приблизно о першій ночі за місцевим часом. Була поранена дружина вбитого.
За словами прем’єр-міністра країни Клода Жозефа, нападники розмовляли іспанською мовою. Відомо, що до державних мов на Гаїті належать лише гаїтянська французька й креольська.
53-річний Жовенель Моїз керував країною з лютого 2017 року, відколи пішов у відставку його попередник Мішель Мартеллі. Моїза звинувачували в корупції, а під час його перебування при владі відбувались жорстокі антиурядові протести.
24 серпня: Україна відзначила 30-річчя своєї Незалежності

Того дня  центрі Києва пройшов парад з нагоди відзначення 30-річчя Незалежності України. Головною вулицею столиці крокували українські та іноземні військовослужбовці. Проїхала бойова техніка, а в небо, серед іншого, піднялася українська “Мрія” – найпотужніший у світі літак Ан-225.
Крокування піших колон відкривав зведений підрозділ сил безпеки і оборони України. За ним слідували ветерани Антитерористичної операції й операції Об’єднаних сил на Сході України. Багато з тих воїнів, які крокували сьогодні Хрещатиком нагороджені відомчими та державними відзнаками за відвагу в боях із російським агресором.

400 одиниць техніки та сотні військових: у Києві пройшов парад до Дня Незалежності

У військовій ході взяли участь й представники країн-партнерів: американські військові зі “Спільної багатонаціональної навчальної групи-Україна” (JMTG-U), представники Литви, Польщі, Латвії, Чехії, Фінляндії, Словаччини, Українсько-Польсько-Литовської бригади. Слідом за колонами військових країн-партнерів України, Хрещатиком проїхала бойова техніка.
Наприкінці урочистого параду над столицею пролетіла авіація. Зокрема, винищувачі МіГ-29 з сигнальними ракетами та димами кольору Державного Прапора України.
31 серпня: США вивели війська з Афганістану, до влади в країні прийшов ісламістський рух “Талібан”

У другій половині серпня таліби взяли в облогу і захопили столицю Афганістану Кабул. Президент Ашраф Гані залишив країну, а “Талібан” проголосив свою владу над усім Афганістаном. 31 серпня з аеропорту Кабулу вилетів останній літак з американськими військовими. У вже 1 вересня президент США Джо Байден заявив про завершення військових дій в Афганістані.

США провели перші офіційні перемовини з талібами

“Війна в Афганістані закінчена”, – заявив Байден і додав, що один день перебування американських військ в Афганістані обходився платникам податків у 300 мільйонів доларів.
“Я відмовився розпочати ще одне десятиліття війни в Афганістані”, – сказав він, додавши, що за майже 20 років війни близько 800 тисяч американських військових відслужили в цій азійській країні, з яких 2 461 солдат віддав власне життям там, зокрема й 13 “героїв”, котрі стали жертвами скоєного в Кабулі теракту.
Через кілька днів після заяви президента США ісламістський рух “Талібан” заявив про формування нового уряду Афганістану.
1 вересня: Володимир Зеленський відвідав Вашингтон і зустрівся з Джо Байденом

У перший день осені відбулась перша зустріч президента України Володимира Зеленського та американського лідера Джозефа Байдена.  Раніше Білий дім двічі переносив дату переговорів.

Декларації та обіцянки: чим завершились переговори Зеленського і Байдена

Переговори тривали близько двох годин, однак спільної пресконференції президенти не дали. Натомість сторони підписали спільну декларацію, а також кілька меморандумів про співробітництво.
У декларації щодо стратегічного партнерства України і США йдеться про наміри співпрацювати у сфері безпеки та оборони. Зокрема протидії російській агресії, поглиблення стратегічного співробітництва в оборонній та космічній галузях, запровадження реформ у сфері оборони, співпраці у галузі кібербезпеки тощо.
6 жовтня: 80-та річниця вшанування загиблих у Бабиному Яру

У жалобних заходах на території національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” взяли участь президент України Володимир Зеленський, президент Ізраїлю Іцхак Герцог, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Також на заході були українці, які рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Порошенко у роковини Бабиного Яру: це безпрецедентна катастрофа в історії людства

Під час німецької окупації Києва урочище Бабин Яр стало місцем масових розстрілів українців, євреїв та ромів. У Бабиному Яру поховані жертви Голодомору, яких знищило російсько-радянське керівництво у 1932-33 роках (точна кількість загиблих досі невідома) та жертви Голокосту, яких знищили нацисти під час Другої світової війни у 1939—1945 роках.
Початок листопада: Лукашенко створив міграційну кризу на білорусько-польському кордоні

4 листопада самопроголошений правитель Білорусі Олександр Лукашенко та президент Росії Володимир Путін підписали декрет Вищої держради Союзної держави. Цим документом затверджується пакет з 28 програм на 2021-2023 роки для поглиблення інтеграції між країнами. Водночас Мінськ почав створювати нову міграційну кризу в Європі, організовуючи потік біженців до Євросоюзу.

Лукашенко звинуватив Україну у озброєнні біженців на польському кордоні

Основний удар прийшовся на Польщу, біля кордонів якої перебувають кілька тисяч нелегалів. Їх привозять літаками до Білорусі, після чого силовики їх організовують, оснащують всім необхідним і приводять до білорусько-польського кордону.
Після спроб мігрантів прорвати польський кордон у ЄС посилили санкційну політику проти режиму Лукашенка. Однак біля західних кордонів Білорусі досі перебувають тисячі біженців. Їх не депортують до рідних країн, а тримають у тимчасових таборах неподалік польського кордону.
10 листопада: Підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства України і США

Цього дня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба  разом із державним секретарем США Ентоні Блінкеном поставив підпис під оновленою Хартією стратегічного партнерства України і США, яка визначила формат відносин між країнами на наступні десять років.
Посол РФ у США Анатолій Антонов, коментуючи російським ЗМІ підписаний Україною і США стратегічний документ, зазначив (мовою оригіналу): “почти в каждой строчке – геополитическая заряженность на противодействие России”.
2 грудня: Ангела Меркель склала повноваження канцлера Німеччини

У цей день 67-річна Меркель, яка керувала Німеччиною останні 16 років, офіційно склала з себе повноваження канцлера ФРН. У Берліні відбулася урочиста церемонія її проводів.

Німеччина епохи Меркель: виклики й перемоги видатної німецької канцлерки

Ритуал пройшов просто неба у внутрішньому дворі комплексу будівель Бендлер-блок, де частково розташоване Міністерство оборони Німеччини. Для німецької історії це місце знакове: у роки нацистського режиму будинок був неофіційним штабом групи офіцерів, які спланували операцію Валькірія – замах на Адольфа Гітлера (20 липня 1944).
Через коронавірусні обмеження Меркель запросила на церемонію близько 200 осіб. Урочистості, які в Німеччині називають Großer Zapfenstreich, тривали близько години і включали промову Меркель, виступ військових оркестрів та смолоскипну ходу за участю почесних вартових і військових розрахунків. Згідно з протоколом бундесверу, це найпочесніша церемонія, яку у ФРН можуть провести на честь цивільної особи. Окрім канцлера, так можуть вшановувати також федерального президента та міністра оборони Німеччини.
Новим федеральним канцлером Німеччини став лідер Соціал-демократичної партії ФРН Олаф Шольц.
Читайте також: Майже половина українців назвали Володимира Зеленського розчаруванням року.
Водночас партія “Європейська Солідарність” на першому місці в рейтингу політичних сил. Відповідні дані публікує центр SOCIS.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
The post Буремний 2021-й: штурм Капітолію, “Талібан”, кінець епохи Меркель, ескалація з боку РФ appeared first on Прямий.